3. Облік операцій з готівковими коштами

Облік готівкових коштів.

Для обліку готівки в плані рахунків передбачено активний рахунок 30 „Каса". Він має такі субрахунки:

„Каса в національній валюті"

„Каса в іноземній валюті"

Крім зазначених субрахунків, можна відкривати субрахунки для операційних кас на підприємствах, які займаються торговельною діяльністю.

По дебету рахунку відображають надходження готівкових коштів, а по кре­диту — їх використання.

Аналітичний облік можна вести за окремими касирами та в розрізі видів іноземних валют.

Для обліку коштів в дорозі та грошових документів призначено активний рахунок 33 „Інші кошти", який поділяється на такі субрахунки:

„Грошові документи в національній валюті"

„Грошові документи в іноземній валюті"

„Грошові кошти в дорозі в національній валюті"

„Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"

По дебету 331 та 332 субрахунків відображають надходження у касу грошо­вих документів (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, путівок тощо) в національній та іноземній валютах, а по кредиту — їх списання.

По дебету 333 та 334 субрахунків обліковується готівка, внесена до кас банків, Ощадбанків, поштових відділень для зарахування на банківський раху­нок, але яка перебуває в дорозі. По кредиту відображається зарахування готівки банком на рахунок підприємства.

4. Облік грошових коштів на рахунках в банку Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку

Згідно з чинним законодавством України всі вільні грошові кошти підприємства повинні в обов'язковому порядку зберігатися в банку, причому підприємства можуть самостійно обирати установу банку, в якій зберігатимуться кошти.

Безготівкові розрахунки передбачають рух коштів по рахунках в банках юридичних чи фізичних осіб. Тому доцільно розглянути питання щодо видів рахунків та порядку їх відкриття.

Банки відкривають рахунки юридичним та фізичним особам згідно з Інструкцією „Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2003 р. № 492. Банки можуть відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки.

Поточні рахунки відкривають суб'єктам підприємницької діяльності для збе­рігання коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки зі спеціальним режимом використання (відкриваються на підставі рішень Кабінету Міністрів України), картрахунки, які використовуються для здійснення опера­цій із застосуванням платіжних карток та поточні рахунки виборчих фондів.

Законодавством не обмежується кількість відкритих рахунків у банку: одне підприємство може мати їх декілька. Наприклад, за кожним договором спільної діяльності, без створення юридичної особи може відкриватися окремий рахунок. Проте клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування ста­тутного капіталу господарського товариства в іноземній та/або в національній валюті.

Для відкриття поточних рахунків підприємства надають банку такі документи:

• заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером;

• копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної влади чи іншому уповноваженому органі, засвідчену нотаріально або органом який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

• копію належним чином зареєстрованого статуту, завірену нотаріально чи органом реєстрації;

• копію документа, який підтверджує поставлення підприємства на податковий облік засвідчену нотаріально або органом який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

• копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

• картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком і підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищою організацією. Визначення кола осіб, які мають право підпису розрахунково-платіжних документів, здійснюється власником підприємства або керівником. Як правило, визначають перший підпис — працівника, відповідального за господарську діяль­ність (керівник чи призначені ним особи), та другий підпис працівника, відповідаль­ного за фінансову діяльність (головний бухгалтер, бухгалтер, бухгалтер-касир тощо). До картки включається також зразок відбитка печатки підприємства.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законо­давства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

• копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

• копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку „Додаткова інформація".

Перелік документів, що подаються філіями, підрозділами, фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, дещо інший від вищенаведеного.

Між банком та клієнтом укладається договір на розрахунково-касове обслуговування, який є підставою для здійснення банком розрахунків відповідно до потреб підприємства.

Вкладні (депозитні) рахунки відкривають підприємствам, фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між клієнтом і банком. Зберігання коштів на депозитному рахунку передбачає виплату відсотків згідно з договором.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

• на підставі заяви клієнта;

• на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;

• на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб'єкта господарювання;

• у разі смерті власника рахунку — фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців);

• на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.