3. Облікові вимірники та їх характеристика.

Для здійснення управління суб’єктом господарської діяльності необхідно мати певні показники його діяльності.

У бухгалтерському обліку для кількісного відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види примірників:

• натуральні;

• трудові;

• грошові (вартісні).

Натуральні вимірники застосовуються для отримання даних про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні і надають інформацію про кількість однорідних об’єктів обліку в кг², м², м³, га тощо. Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів та ін. За допомогою натуральних вимірників одержують не тільки кількісну, але і якісну характеристику об’єктів.

Трудові вимірники використовуються для визначення кількості витраченої праці та виражаються в одиницях часу (людино-дні, людино-години тощо). В поєднанні з натуральними вимірниками за їх допомогою розраховують заробітну плату, продуктивність праці, норми виробітку тощо.

Грошові вимірники призначені для узагальненого відображення господарських засобів, джерел їх утворення, процесів і результатів в єдиній вартісній оцінці в грошових одиницях. Грошовий вимірник є найбільш універсальним і узагальнюючим.

Відповідно до чинного законодавства в Україні бухгалтерська звітність складається в національній грошовій одиниці - гривні.

У бухгалтерському обліку використовуються всі три види вимірників, але основним є грошовий за допомогою якого можна узагальнити всі господарські факти, явища та процеси. Господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.

4. Вимоги до бухгалтерського обліку

На виконання програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998р., бухгалтерський облік має задовольняти певним вимогам.

Перша вимога - раціональність та економічність побудови бухгалтерського обліку.

Раціонально організований і добре поставлений облік - основа правильного ведення господарства.

Для використання вимог бухгалтерського обліку облікові працівники мають бути добре обізнані у своїй справі, набуваючи для цього необхідні теоретичні та практичні знання й постійно підвищувати кваліфікацію.

Облікові працівники мають бути вимогливими до себе, до якості своєї роботи, постійно здійснювати самоконтроль, перевіряти свою роботу. Без цього не можливо додержуватися вимог своєчасності, точності та якості обліку, вимог виконання Прогонами реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів та впровадження національних стандартів.

Друга вимога - ясність і зрозумілість обліку.

Третя вимога - простота, чіткість, точність і повнота поточних звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку посилення його ролі в здійснені контролю за господарською діяльністю; надання користувачам повної, правдивої та упередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “ Звіт про фінансові результати” № 87 від 31 березня 1999р.).

Четверта вимога - дійовість і достовірність поточних даних і звітних даних згідно з Положенням (стандартом) 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, схваленим Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Помилки породжувані неуважним ставленням працівників бухгалтерського обліку до своїх обов’язків, призводять до заплутування облікових даних, а це створює можливість для зловживань та крадіжок власності підприємства.

П’ята вимога - порівнювання звітних даних останнього періоду з даними за минулі звітні періоди, планами, прогнозами, даними бізнес-планів підприємства. При цьому необхідна єдина оцінка об’єктів, єдність показників за об’єктами обліку та фінансової звітності тощо.