2. Документування операцій з обліку запасів

Для ведення складського обліку виробничих запасів використовуються такі типові форми первинного обліку запасів:

М-1 “ Журнал обліку вантажів, що надійшли”;

М-2а “ Акт списання бланків довіреностей”;

М-4 “ Прибутковий ордер”;

М-7 “ Акт про приймання матеріалів”;

М-8 “ Лімітно-забірна картка”;

М-9 “ Лімітно-забірна картка”;

М-10 “ Акт-вимога на зміну (додатковий відпуск) матеріалів”;

М-11 “ Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів”;

М-12 “ Картка складського обліку матеріалів”;

М-13 “ Реєстр приймання-здавання документів”;

М-14 “ Відомість обліку залишків матеріалів на складі”:

М-15 “ Акт про приймання устаткування”;

М-15а “ Акт прийняття-передачі устаткування до монтажу”;

М-16 “ Матеріальний ярлик”

М-17 “ Акт про виявлені дефекти устаткування”;

М-18 “ Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу”;

М-19 “ Матеріальний звіт”;

М-21 “ Інвентаризаційний опис”;

М-23 “ Акт про витрату давальницьких матеріалів”;

М-26 “ Картка обліку устаткування для встановлення”;

М-28 “ Лімітно-забірна картка”;

М-28а “ Лімітно-забірна картка”.

Облік надходження і вибуття запасів

Існують різні шляхи надходження товарно-матеріальних цінностей на підприємство, зокрема:

• купівля у постачальника;

• в результаті обміну на подібні та неподібні запаси;

• безоплатне отримання;

• як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства;

• виготовлення власними силами.

Списання виробничих запасів з балансу може відбуватися внаслідок:

• відпуску у виробництво;

• реалізації;

• списання в результаті невідповідності критеріям активу;

• списання у зв'язку із псуванням, розкраданням;

• списання внаслідок надзвичайних подій;

• списання внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства;

• обміну на інші активи.

Згідно з П(С)БО 9 „Запаси" на підприємстві можна використовувати один із шести методів оцінки запасів при їх вибутті або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено обліковувати різними методами, але належить аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що у разі зміни специфіки господарської діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні.

Оцінка запасів проводиться за одним з таких методів:

• собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО);

• собівартістю останніх за часом надходження запасів (LIFO або ЛІФО);

• середньозваженою собівартістю;

• цінами продажу;

• нормативних витрат;

• ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів.

Підприємство може вибирати одну із двох систем обліку: постійну або періодичну. Вибір системи має бути зазначений в наказі про облікову політику.

При застосуванні періодичної системи обліку надходження та вибуття запасів їх залишки під час складання звітності групуються на певну дату (місяць, квартал, рік).

Постійна система обліку надходження та вибуття запасів характеризується тим, що облік за рухом та залишками запасів відображається станом на кінець робочого дня. Ця система обліку є точнішою, оскільки надає оперативну інфор­мацію. Проте її недоліком є велика трудомісткість.

Використовуючи один метод оцінки запасів при застосуванні двох систем обліку, при великому обсязі операцій можна отримати різні суми відпущених у виробництво запасів та їх залишки. Цей факт пояснюється різницею в часі відображення оцінки запасів.