91. Бюджетний федералізм і його засади. Моделі бюджетного федералізму

Сутність і призначення бюджету і бюджетної системи в цілому полягає у задоволенні потреб соціальної сфери з дотриманням принципу субсидіарності, тобто — у виконанні функцій держави.

Законодавче зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності структур різних рівнів влади являє собою бюджетний федералізм. На цій основі видатки бюджетів класифікують за видами функціональних повноважень: видатки на неделеговані державні повноваження, видатки на делеговані. Розподіл делегованих державних повноважень здійснюється на основі функціональної класифікації видатків бюджету між різними рівнями місцевого самоврядування. Таким чином БФ – законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними(табюджетами) на засадах державної соц-економ і політ доцільності, соц етики, міжрегіон, між націонал та суспільної солідарності.

Отже, поєднуючи владні повноваження з фінансовими можливостями, бюджетний федералізм охоплює широке коло питань менеджменту взагалі і бюджетного менеджменту зокрема — від політичних процедур приймання рішень до скоординованої організації фінансових потоків у масштабах держави й ефективного управління ними. Федералізм існує в різних формах. Західні дослідники виділяють внутрішньодержавний, асиметричний, кооперативний, бюрократичний, двосторонній, виконавчий та інші, обумовлені національними особливостями (наприклад, Швейцарія), різновидності федералізму. І всі вони так чи інакше торкаються розподілу компетенції та фінансових ресурсів між державним (центральним, федеральним) і низовими (місцевими) бюджетами. Для країн Європейського Союзу бюджетний федералізм вже набув своїх особливостей і вийшов на міждержавний рівень.

У політичному плані бюджетний федералізм можна інтерпретувати з позицій «демократії участі», тобто демократичної співучасті у виборі, розробленні та реалізації бюджетних програм представників усіх заінтересованих сторін. За допомогою бюджетного федералізму відбувається пряме зарахування податків за установленими квотами в бюджети. Усі механізми сучасного бюджетного федералізму спрямовані на заохочення до активного прагнення до самодостатності, опори на власні сили, нарощування фінансово-економічного потенціалу.

92. Бюджетне право, його сутність і роль. Складові бюджетного законодавства.

Бюджетне право – сукупність фін-прав норм, що регулюють фін відносини, що виникають у зв’язку з б-тною діяльністю(формуванням, розпод та перерозпод коштів держ та місц б-тів). Бюджетне право охоплює бюджетні правовідносини та норми, що їх регулюють.

Бюджетні правовідносини – суспільні відносини, урегульовані бюдж-правов нормами і пов’яз з розпод та перерозпод, ресурсів акумульованих бюдж с-мою країни. Бюджетно-правові норми визначають права та обов’язки суб’єктів правовідносин, указують на обставини, за яких учасники відносин стають носіями конкретних прав та обов’язків і передбачають наслідки, які настають разі невиконання вимог, встановлених цими нормами.

Бюджетно правові норми класифікують за:

1 Змістом: матеріальні норми (визначають структуру бюдж с-ми, джерела, обсяги, порядок закріплення доході та видатків, міжбюдж трансф, тощо) процесуальні норми (регулюють бюдж процес, тобто відносини з приводу складання, розгляду, затвердження, виконання та конролю за бюджетом)

2 Часом дії: постійно діючі та періодичні

Нормативні акти в системі б-тного забезпечення поділяються на 3 групи:

• Нормат. Акти заг хар-ру (Конституція, Бюджетний кодекс, З-н про Державний бюджет на поточний рік)

• Нормативні акти, що регулюють доходну частину (З-ни що регулювали податкову с-му та оподаткування => Податковий кодекс)

• Нормативні акти, що регулюють видаткову частину (листи, постанови, накази…)

Перелік нормативно-правов актів міститься у ст 4 Склад бюджетного законодавства БКУ