70. Спрощена система оподаткування в Україні: проблеми та перспективи.

Спрощена система оподаткування

Відповідно до Закону України “ Про державну підтримку малого

підприємництва ” від 19.10.2000року, №2063 ІІІ, держава здійснює

підтримку суб ‘єктів малого підприємництва незалежного від формивласності з метою якнайшвидшого виходу з економічного кризи та створення умов для розширення умов для розширення впровадження ринкових реформ в України. Відповідно до ст.1 цього Закону суб’єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані законом порядку як

суб’єкти підприємницької діяльності; юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та

форми власності, в яких середньо облікова чисельність працюючих за звітній період ( календарний рік ) не перевищує 50 осіб та обсяг

річного валового доходу не перевищує 500000 євро. Середньо облікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також

працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів. Стаття 2 Закону України “ Про державну підтримку малого підприємництва“ визначає сферу дії цього закону, яка поширюється на суб‘єктів малого підприємництва незалежного від форми власності, у тому числі тих, що здійснюють діяльність у галузі сільського господарства. Дія цього Закону не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи суб’єкти підприємницької діяльності, які проводять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів,а також суб’єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам - засновникам та учасникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%. Метою державної підтримки малого підприємництва є створення умов для позитивних структурних змін в економіці України; сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва, як провідної сили в подаланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвидку суспільства; підтримка вітчизняних виробників.

70. Єдиний податок для фізичних осіб підприємців в системі місцевого оподаткування.

Із 01.01.2011 р. набрав чинності ПКУ від 02.12.2010 р. Враховуючи акції масових протестів підприємців, у ПКУ вилучено главу 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими», яка передбачала реформування спрощеної системи оподаткування. Так, з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV ПКУ в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва діє Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України: податок на прибуток підприємств (для юридичних осіб);податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців);податок на додану вартість з операцій із постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків;земельний податок, окрім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;плата за користування надрами;збір за спеціальне використання води;збір за спеціальне використання лісових ресурсів;збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2) нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок . Єдинщики будуть зобов'язані нараховувати (утримувати) і сплачувати єдиний внесок у порядку, визначеному Законом № 2464;

3) єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку (43 % (20 % + 23 %) від установленої ставки), що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року).

Також залишається чинним Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Щодо змін в порядок застосування спрощеної системи, на які фізичним особам – підприємцям передусім необхідно звернути увагу:

1. Приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ. Єдинщики не є платниками ПДВ, за винятком юридичних осіб, що сплачують єдиний податок по ставці 6 %.

2. Вводиться своєрідне обмеження на співробітництво платників податку на прибуток з підприємцями на єдиному податку. Відповідно до пп. 139.1.12 розділу III «ППП» витрати, понесені платниками податку на прибуток у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних цінностей у приватних підприємців, що сплачують єдиний податок, не включаються до складу витрат таких платників податку на прибуток (крім витрат, понесених у зв'язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). Проте зазначене обмеження вводиться не з 1 січня 2011 року, як весь ПКУ, а з 1 квітня 2011 року.

3. Встановлюються нові штрафи за несплату єдиного податку приватними підприємцями.

83. Необхідність та механізм справляння місцевих зборів в Україні