70. Особливості оподаткування землі в Україні.

Платники: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

ОО: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

БО: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку різняться залежно залежно від того, де розташована земельна ділянка і що на ній розташовано. Для земельних ділянок для яких проведенно нормативно-грошова оцінка – 1% від нормативно-грошової оцінки; для ріллі, сіножатей та пасовищ  0,1 від нормативно-грошової оцінки; для багаторічних насаджень  0,03 від нормативно-грошової оцінки.

Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб . Від сплати податку звільняються: інваліди 1 і 2 групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи; фізичні особи,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб. Від сплати податку звільняються: заповідники, історико-культурні, національні природні парки, заказники, парки державної та комунальної власності, ботанічні сади, дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості; громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.