60.Особливості витрат подвійного призначення при визначенні оподатковуваного прибутку.

Витрати подвійного призначення – це витрати, які можна роглядати як пільгові оскільки вони частково прив‘язані до господарської дільності (одяг, навчання, ремонт та інші). Такі витрати повинні бути пов‘язані з господарської діяльністю і регламентуються нормативними документами КМУ, а для банків нормативними документами НБУ.

Відносять:

- витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування

- витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку

- витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов’язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації

- будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку

- витрати платника податку на проведення реклами

- будь-які витрати із страхування ризиків

- витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд

- інші витрати подвійного призначення

61. Порядок нарахування та методи обчислення амортизації при визначенні оподатковуваного прибутку.

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). До ПКУ виділяли 4 групи основних засобів і кожній групі нараховувалась щоквартальна амортизація. Зараз же в ПКУ виділили 16 груп ОЗ, а також мінімальний строк корисного використання об’єкта, протягом якого нараховується амортизація.

Обєкт амортизації 1) витрати, що підлягають аморт-ї; 2) витрати, що не підлягають аморт-ї та відносяться до складу витрат за звіт-й період; 3) витрати, що не підлягають аморт-ї та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування.

Амортизації підлягають:

- витрати на придбання ОЗ, НА;

- витрати на самостійне виготовлення ОЗ, витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких ОЗ;

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОЗ, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

- витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом;

- капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об’єкту;

- сума переоцінки вартості ОЗ, проведеної відповідно до Кодексу;

- вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

- утримання ОЗ, що знаходяться на консервації;

- ліквідацію ОЗ;

- придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5тис. гривень театрально-видовищними підприємствами – платниками податку;

- витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

- витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

- витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

- витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

- вартість гудвілу;

Елементи нарахування амортизації: 1) Групи ОЗ (16 груп) та мінімально-допустимі строки їх амортизації 2) Групи нематер.активів (6 нем.А) та строки дії їх використ. 3) Методи нарахував. амортиз. 4) Вартість об’єкта.

Методи нарахування аморт-ї:

1) прямолінійний: річна сума амортизації РСА= В-сть, яка амортизується / Строк корисного використання об'єкта ОЗ;

2) зменшення залишкової вартості: РСА = Залиш. в-сть об'єкта на початок зв року (перв. в-сть на дату початку нарахування амортизації) * Річна норма амортизації. Річна норма амортизації (у %) = різниця між 1 та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості: РСА = Залиш. в-сть об'єкта на початок зв року (перв. в-сть на дату початку нарахування амортизації) * Річна норма амортизації*2. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується до ОЗ що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивний: РСА = В-сть, яка амортизується * Кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного вик-ня об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного вик-ня;

5) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції , який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.