- •1. Основні нафтогазовидобувні райони України. Поточний стан і перспективи розвитку нафтової і газової промисловості України.
- •2. Типи гірських порід. В яких породах залягають нафта і газ?
- •3. Що розуміють під поняттям "колектор нафти і газу". Які є види колекторів?
- •4. Охарактеризуйте поняття "пористість гірських порід". Щохарактеризує пористість, які є види пористості?
- •5. Охарактеризуйте поняття "проникність гірських порід". В яких одиницях
- •6. Що розуміють під природним резервуаром? Які є типи природних резервуарів?
- •7. Охарактеризуйте поняття “поклад нафти і газу”. Які є типи покладів нафти і газу?
- •8. Охарактеризуйте поняття “поклад нафти і газу” і “родовище нафти і газу”
- •9. Охарактеризуйте склад пластової нафти.
- •10. Охарактеризуйте склад природного газу.
- •11. Охарактеризуйте послідовність робіт з пошуку і розвідки родовищ нафти і газу
- •12. Охарактеризуйте геофізичні і геохімічні методи розвідки родовищ нафти і газу
- •1З.Охарактеризуйте поняття "конструкція свердловин" і призначення окремих елементів конструкції свердловин
- •14,17. Охарактеризуйте основні фізико-хімічні властивості нафти
- •15.Охарактеризуйте призначення і типи свердловин.
- •16.Що представляє собою свердловина? Як класифікують свердловини за
- •18. Охарактеризуйте основні фізико-хімічні властивості природного газу
- •19. Охарактеризуйте процес буріння свердловини. Які він включає операції?
- •20. Охарактеризуйте способи буріння свердловин.
- •21. Охарактеризуйте бурильний інструмент для буріння свердловин
- •22. Що представляє собою буровий розчин, для чого він призначений?
- •23. Охарактеризуйте типи бурових доліт для буріння свердловиню
- •24. Охарактеризуйте поверхневе обладнання для буріння свердловин. ??????????????????????
- •25. Що Ви розумієте під поняттям “освоєння свердловин”? Охарактеризуйте способи освоєння свердловин.
- •27. Охарактеризуйте обладнання стовбура нафтових свердловин.
- •28. Охарактеризуйте обладнання стовбура газових свердловин і призначення насосно-компресорних труб.
- •29. Охарактеризуйте обладнання гирла газових свердловин.
- •30. Охарактеризуйте обладнання гирла нафтових свердловин при фонтанній і газліфтній експлуатації.
- •31. Охарактеризуйте режими розробки нафтових родовищ.
- •32. Охарактеризуйте режими розробки газових і газоконденсатних родовищ на виснаження. Стр.218
- •33. Що Ви розумієте під поняттям “коефіцієнт нафтовилучення”? Які він може мати значення при різних режимах розробки нафтових родовищ?
- •34. Охарактеризуйте методи підвищення коефіцієнта нафтовилучення нафтових родовищ. 281ст.
- •35. Що Ви розумієте під поняттям “коефіцієнт газовилучення”? Які він може мати значення при різних режимах розробки газових і газоконденсатних родовищ на виснаження?
- •36. Підвищення коефіцієнта конденсатовилучення газоконденсатних родовищ.
- •37,38,39 Дайте характеристику способів експлуатації нафтових свердловин і умови їх застосування.
- •Фонтанна експлуатація нафтових свердловин
- •Компресорна експлуатація свердловин
- •За допомогою штангових свердловинних насосних установок
- •Експлуатація нафтових свердловин зануреним відцентровим насосом
- •40 Охарактеризуйте спосіб експлуатації нафтових свердловин штанговими насосними установками.
- •41 Охарактеризуйте спосіб експлуатації нафтових свердловин установками занурених відцентрових насосів.
- •42.Охарактеризуйте методи боротьби з корозією нафтогазопромислового обладнання
- •43. Охарактеризуйте методи боротьби з гідратоутворенням при експлуатації газових свердловин
- •44. Охарактеризуйте методи боротьби з обводненням нафтових і газових свердловин
- •45. Охарактеризуйте методи боротьби з солевідкладеннями при експлуатації свердловин
- •46 Охарактеризуйте методи боротьби з парафіновідкладеннями при експлуатації нафтових свердловин.
- •47. Охарактеризуйте задачі і методи дослідження свердловин.
- •48. Охарактеризуйте задачі і методику дослідження свердловин при стаціонарних режимах фільтрації
- •50. Охарактеризуйте гідравлічний розрив пласта
- •51. Охарактеризуйте кислотні оброблення привибійних зон свердловин
- •54. Охарактеризуйте технологічну схему промислового підготовлення продукції нафтових свердловин
- •57. Охарактеризуйте задачі і методи підземного і капітального ремонту свердловин
- •58. Охарактеризуйте задачі та особливості підземного зберігання газу
- •59. Охарактеризуйте схеми збирання нафти на промислах
7. Охарактеризуйте поняття “поклад нафти і газу”. Які є типи покладів нафти і газу?
Місцеве (локальне) підвищення концентрації нафти чи газу або обох одночасно в природному резервуарі веде до утворення покладів. Покладом називають будь-яке окреме локальне скупчення нафти і газу в земній корі, яке контролюється пасткою. Водночас, поклад -це пастка, заповнена нафтою або газом. Нафта і газ в межах покладів в абсолютній більшості утворюють суцільну фазу в поровому просторі. Саме цим вони відрізняються від так званих нафтогазопроявів, коли нафта і газ утворюють окремі краплини або бульбашки у водонасиченому поровому просторі. В переважній більшості покладів нафта, газ та вода розподілені за густиною згідно з законами гравітації та капілярних явищ. Якщо скупчення нафти або газу досить велике і рентабельне для розробки, то його називають промисловим покладом.
Головним параметром покладу с величина запасів, тобто кількість нафти, газу, конденсату, що розміщені у ньому. За величиною запасів поклади ділять на унікальні (супергігантські), гігантські (величезні), великі, середні, малі.
Основними елементами покладу є газова шапка, нафтова частина, нафтова оторочка, підошовні та законтурні води. Газова шапка - скупчення газу над нафтою (основною частиною) в покладі; нафтова облямівка - невелике скупчення нафти під газом (основною частиною) по краю покладу (біля його зовнішнього контура), підошовні води - води під нафтою або газом, законтурні води - води, що залягають за межами контура нафто- або газоносності. Поклад (або його частина), що підстелений водою, називають водоплаваючим.
Контакти між газом і нафтою (ГНК), газом і водою (ГВК), нафтою і водою (ВНК) є перехідними зонами, де поступово зменшується насичення однією фазою і зростає насичення іншою. Це зумовлено неоднорідністю колекторських властивостей порід і капілярними явищами на межі фаз. Товщина цих зон може коливатись від сантиметрів до 10-12м. ГНК, ГВК, ВНК не завжди горизонтальні. Причинами їх відхилення можуть бути напір вод, що зміщує поклад в напрямку руху води, різна густиш нафти або води на різних крилах покладу, різні колек- торські властивості порід і, як наслідок,різні капілярні сили води.
За фазовим станом та співвідношенням газу, нафти і конденсату поклади переважно ділять на газові, газоконденсатні, газові і газоконденсатні з нафтовою облямівкою, нафтові з газовою шапкою, перехідного стану, нафтові багаті та бідні розчненим газом (відповідно більше і менше 50 м3/м3). До покладів перехідного стану відносяться поклади, що перебувають в умовах, близьких до критичних, тобто займають проміжне положення між рідиною і газом. Зустрічаються вони переважно на глибинах понад 4000 м при високих температурах і тисках.
Крім названих традиційних типів покладів, трапляються також газогідратні (газотверді), газоводяні, нафтоводяні, нафтотверді поклади. Газогідратні поклади можуть бути тільки в умовах низьких температур. Газоводяні поклади - це водоносні горизонти, насичені або перенасичені газами. В нафтоводяних покладах вільна вода є по всьому об'єму покладу. Нафтотверді поклади - це поклади, де нафта (бітуми) знаходиться у твердому чи напівтвердому стані. За формою виділяються три типи покладів, а більш дрібний поділ йде за характером пасток; пластові поклади - склепінні (непорушені, порушені); екрановані (тектонічно, стратиграфічно, літологічно, діагенетично, гідравлічно та гідродинамічно); масивні поклади - у виступах (структурних, ерозійних, рифогенних), тектонічно екрановані; поклади неправильної форми, обмежені зі всіх сторін породами - непроникними, водонасиченими, непроникними і водонасиченими; комбіновані поклади.
Пластові поклади - це скупчення нафти і газу в пластах-колекторах, що обмежені в покрівлі та підошві непроникними породами. При цьому обов’язкова присутність за- контурної води. До склепінних відносяться всі поклади, що розміщені у найбільш піднятих частинах різного виду піднять. Вони бувають непорушені і порушені підкидом і насувом. Екрановані поклади виникають при екранізації пласта по його підняттю. Тектонічна екранізація переважно викликана розривом суцільності порід і їх переміщення таким чином, що за розломом знаходяться непроникні породи. Однак не всі тектонічні порушення є екранами, частина з них може бути провідниками. Екрануючими породами за розломом можуть бути кам'яна сіль, глини, грязьовулканічна брекція і різні мінеральні утворення в самому розломі. Стратиграфічна екранізація виникає при неузгодженому заляганні одного комплексу порід над іншим. Це відбувається при перерві в осадконагромадженні. Літологічна екранізація виникає при фаціальному заміщенні або при виклинюванні порід-колекторів уверх по підняттю порід. Діагенетична екранізація зумовлена процесом вторинних змін (цементації та ін.) порід-колекторів. Гідравлічна (гідродинамічна) екранізація виникає при русі води в напрямі, протилежному спливанню нафти і газу.
Масивні поклади - це скупчення нафти і газу у великих товщах порід-колекторів (переважно вапняків). Такі скупчення контролюються лише породами-покришками. Всі масивні поклади мають єдиний ВНК або ГВК, що перебуває на одному гіпсометричному рівні для всіх прошарків порід-колекторів незалежно від розділення їх непроникними породами, що свідчить про існування гідродинамічного зв’язку в цілому покладі. Масивні поклади в структурних виступах пов’язані зі склепінням різних антиклінальних складок. Досить часто масивні поклади зустрічаються в ерозійних виступах, складених переважно тріщинними та кавернозними породами осадового, метаморфічного або магматичного походження. Це може бути кора вивітрювання порід фундаменту. Масивні поклади трапляються також досить часто в рифогенних (біогенних) виступах, що складаються з органогенних вапняків, доломітів та карбонатно-теригенних порід. Подекуди зустрічаються масивні тектонічно екрановані поклади.Поклади неправильної форми, обмежені з усіх сторін, найчастіше пов’язані з ділянками (лінзами) пористих або тріщинуватих порід серед непроникних порід. Іноді піщані лінзи, насичені нафтою та газом, можуть бути обмежені водонасиченими породами. Нафта і газ розміщені в порах більшого розміру і утримуються капілярними силами. Форма лінз може бути різною залежно від умов їх створення. Спільним для них є невеликі розміри і обмеження з усіх сторін.