- •4.Просторові дані. Часові ряди. Особливості часових рядів. Кореляційне поле.
- •6. Методи вибору найкращої функції регресії
- •9.Моделі часових рядів. Регресійні моделі з одним рівнянням.
- •11) Порівнянність та однорідність даних. Повнота даних та стійкість.
- •12) Сутність методу найменших квадратів
- •14) Поняття кореляція. Кореляційний момент або коваріація. Коефіцієнт кореляції. Вибірковий кореляційний момент. Стандартна похибка.
- •15) Якісна оцінка коефіцієнтів кореляції за шкалою Чеддока. Розподіл Фішера-Іейтса.
- •16, 14(1)) Поняття кореляції. Оцінка значимості коефіцієнта кореляції з використанням t-критерію Стьюдента.
- •17) Матриця коефіцієнтів парної кореляції. Вибірковий коефіцієнт множинної кореляції та коефіцієнт детермінації. Вибірковий частинний коефіцієнт кореляції.
- •18) Проблема мультиколінеарності. Застосування алгоритму Фаррера-Глобера.
- •19) Індекс кореляції. Методика розрахунку кореляційного відношення.
- •20) Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії.
- •21 «Істинне» рівняння регресії. Парна регресія. Систематична та випадкова складові.
- •22.Умови Гаусса-Маркова.
- •23. Властивості оцінок параметрів регресійного рівняння: незміщеність, обґрунтованість, ефективність та інваріантність.
- •24. Оцінки найменших квадратів. Верифікація моделі. Стандартна похибка рівняння. Оцінений коефіцієнт детермінації.
- •26 Множинна регресія. Специфікація багатофакторної моделі. Помилки специфікації множинної регресії.
- •27 Мультиколінеарність. Практичні наслідки мультиколінеарності та методи її усунення.
- •28 Оцінка якості моделі множинної регресії. Перевірка виконання передумов мнк. Перевірка гіпотези про нормальний розподіл залишків регресії
- •29Етапи побудови економетричної моделі
- •31 Нелінійна регресія відносно пояснюючих змінних. Нелінійна регресія по параметрам, що оцінюються. Внутрішньо лінійна та нелінійна функції.
- •31 Нелінійна регресія відносно пояснюючих змінних. Нелінійна регресія по параметрам, що оцінюються. Внутрішньо лінійна та нелінійна функції.
- •32. Особливості параметризації нелінійної регресії. Вибір аналітичної форми дослідження.
- •33. Фіктивні змінні. Ілюстрація використання фіктивної змінної. Множинні сукупності фіктивних змінних.
- •34. Оцінка якості моделі. Дослідження відповідності моделі емпіричним даним. Оцінка точності моделі.
- •35. Поняття гомоскедастичності та гетероскедастичності залишків. Наслідки порушень припущення про гомоскедастичність.
- •36. Методи виявлення гетероскедастичності. Тест Голдфельда-Квандта. Тест рангової кореляції Спірмена.
- •37. Методи виявлення гетероскедастичності. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію . Тест Глейсера
- •38. Трансформування початкової моделі з гетероскедастичністю.
- •39. Зважений метод найменших квадратів.
- •40. Оцінювання параметрів регресії за допомогою узагальненого методу найменших квадратів (методу Ейткена).
- •41. Поняття автокореляції. Автокореляція залишків. Лагові затримки.
- •42. Природа автокореляції та її наслідки. Методи усунення автокореляції.
- •43. Тестування наявності автокореляції. Критерій Дарбіна-Уотсона. Критерій фон Неймана.
- •44. Коефіцієнти автокореляції та їх застосування. Автокореляційна функція та корелограма.
- •45. Оцінка параметрів моделі з автокорельованими залишками. Метод Ейткена.
- •46. Оцінка параметрів моделі з автокорельованими залишками. Метод Кочрена-Оркатта.
- •47. Прогноз на основі моделі з автокорельованими залишками.
- •48. Узагальнені економетричні моделі.
- •49. Поняття лагу і лагових змінних.
- •50. Дистрибутивно-лагові моделі. Авторегресійні моделі.
- •51. Моделі розподіленого лагу. Узагальнена модель розподіленого лагу.
- •52. Оцінка параметрів лагових моделей. Метод послідовного збільшення кількості лагів.
- •53. Перетворення Койка (метод геометричної прогресії).
- •54. Модель адаптивних сподівань. Модель часткового коригування.
- •55. Оцінювання параметрів методом Ейткена.
- •56. Динамічний та часовий ряди. Систематичні та випадкові компоненти часового ряду. Стаціонарність часового ряду.
- •57. Фільтрація компонент часового ряду. Ts, ds, тренд-сезонні, нелінійні часові ряди.
- •58. Дослідження автокореляційної функції часового ряду.
- •59. Методи фільтрації сезонної компоненти
- •60. Прогнозування тенденції часового ряду за механічними методами
- •62.Метод декомпозиції часового ряду. Розрахунок сезонної хвилі.
- •65. Ідентифікованість моделі. Необхідна та достатня умови ідентифікованості системи.
- •66. Непрямий метод найменших квадратів.
- •67. Двокроковий та трикроковий методи найменших квадратів.
- •68. Прогноз ендогенних змінних і загальні довірчі інтервали.
35. Поняття гомоскедастичності та гетероскедастичності залишків. Наслідки порушень припущення про гомоскедастичність.
Передумови, які висуваються при оцінці параметрів моделі за методом 1МНК на практиці часто можуть порушуватись. Однією з таких передумов є незмінність дисперсії залишків для всіх спостережень вихідної сукупності (гомоскедастичність). В практичних дослідженнях воно часто порушується. Наприклад, в економетричній моделі, що характеризує залежність витрат на споживання від доходу, дисперcія залишків може змінюватись для спостережень, які відносяться до різних груп населення за розміром доходів.
Якщо дисперсія залишків в економетричному моделюванні змінюється для кожного спостереження або для груп спостережень, то це явище називається гетероскедастичністю.
Наслідки порушень припущення про гомоскедастичність:
1)неможливо знайти середньоквадратичне відхилення параметрів регресії, а отже, неможливо оцінити значущість параметрів;
2)неможливо побудувати довірчий інтервал для прогнозних значень результуючої змінної;
3)отримані за 1МНК оцінки параметрів регресії будуть незміщеними, обгрунтованими, але неефективними. Тобто наявність гетероскедастичності спричиняє порушення властивостей оцінок параметрів моделі при розрахунку їх за методом 1МНК. А отже, при використанні звичайних процедур перевірки гіпотез висновки можуть бути неправильними.
36. Методи виявлення гетероскедастичності. Тест Голдфельда-Квандта. Тест рангової кореляції Спірмена.
тест Голдфельда-Квандта. Даний тест використовується для перевірки такого типу гетероскедастичності, коли дисперсія залишків збільшується пропорційно квадрату фактора. При цьому робиться припущення, що випадкова складова розподілена нормально.
Основні кроки тесту:
1)упорядкувати n спостережень по мірі збільшення змінної x, залежність залишків з якою припускається;
2)виключити d середніх спостережень (d повинно приблизно дорівнювати чверті (1/4) загальної кількості спостережень);
3)розділити сукупність на дві групи (відповідно з малими та великими значеннями фактору x) та визначити по кожній з груп рівняння регресії;
4)визначити залишкову суму квадратів для першої регресії та другої регресії ;
5)вирахувати відношення (або ). В чисельнику повинна бути більша сума квадратів;
6)отримане відношення має F-розподіл зі ступенями вільності і (де K – число параметрів в рівнянні регресії, що оцінюється; n1 – число спостережень в першій групі).
Якщо , то гетероскедастичність має місце
Тест ранговой корреляции Спірмена.
У випадку гетероскедастичності абсолютні залишки корельовано зі значенням фактору X. Цю кореляцію можна виміряти за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:
,
де – ранги показників ;
n – число пар, що корелюють.
37. Методи виявлення гетероскедастичності. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію . Тест Глейсера
Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
Цей метод застосовується тоді, коли вихідна сукупність спостережень досить велика. Розглянемо відповідний алгоритм.
1.Вихідні дані залежної змінної Y розбиваються на k груп відповідно до зміни рівня величини Y.
2.За кожною групою даних обчислюється сума квадратів відхилень:
3.Визначається сума квадратів відхилень в цілому по всій сукупності спостережень:
4.Обчислюється параметр :
Де n – загальна сукупність спостережень;
nr – кількість спостережень r-ї групи.
5.Обчислюється критерій:
який наближено відповідатиме розподілу при ступені свободи , коли дисперсія всіх спостережень однорідна. Тобто якщо значення не менше за табличне значення при вибраному рівні довіри і ступені свободи , то спостерігається гетероскедастичність.
6.2.4 Тест Глейсера
Ще один тест для перевірки гетероскедастичності склав Глейсер. Він запропонував розглядати регресію абсолютних значень залишків , що відповідають регресії найменших квадратів, як певну функцію від , де – та незалежна змінна, яка відповідає зміні дисперсії . Для цього використовуються такі види функцій:
1)
2)
3) і т.ін.
Рішення про відсутність гетероскедастичності залишків приймається на підставі статистичної значущості коефіцієнтів і .
Переваги цього тесту визначаються можливістю розрізняти випадок чистої і замішаної гетероскедастичності. Чистій гетероскедастичності відповідають значення параметрів , а змішаній — . Залежно від цього треба користуватись різними матрицями S. Нагадаємо, що .