- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •9. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку та законності.
- •11.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •13.Кадрова політика в органах прокуратури: напрями, визначені рішеннями колегії Генеральної прокуратури України від 15.04.08 та 23.10.09.
- •1. 15 Квітня 2008 року, (рішення)
- •14.Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •15.Принципи управління кадрами органів прокуратури.
- •16.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •17.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •18.Правовий статус працівників прокуратури, засоби його забезпечення.
- •20.Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •1. Загальні положення
- •21.Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю та змі
- •22.Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги
- •23.Інформаційно-методична та аналітична діяльність органів прокуратури
- •24.Організаційно-управлінські повноваження прокурорів арк та обласного рівня, їх зміст
- •25.Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокурорів, їх зміст
- •26.Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •27.Координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності: поняття, сутність, принципи, форми
- •28.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації
- •29 Управлінські рішення органів прокуратури, їх типологія та загальна характеристика
- •30.Умови і фактори забезпечення якості управлінських актів
- •32Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •2) Заходи щодо проведення перевірок з питань захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. 3) Питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •4) Проведення аналітичної роботи5) Питання, що стосуються роботи з кадрами,
- •34. Технологія планування роботи в органах прокуратури
- •35.Види планів та їх характеристика
- •Види планування роботи.
- •37. Порядок, принципи і форми, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обовязків
- •38.Загальна характеристика і сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39.Значення аналітичних досліджень для прокурорської діяльності. Напрями комплексних аналітичних досліджень.
- •41.Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •42.Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок.
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативні наради в органах прокуратури: поняття, значення, сутність.
- •45.Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47.Позитивний досвід: поняття, значення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48.Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •49.Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •51.«Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •52.Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •53.Організаційно-управлінські обов”язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •55.«Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо звернень громадян.
- •56.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •57.Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •58.Тактика і методологія проведення виїздів, реалізації їх результатів.
- •59.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •62.Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •63.Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •64.Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, порядок і строки її формування та подання за належністю.
- •Загальні положення
- •Порядок складання та подання звіту
- •8. Строки представлення звіту до прокуратур вищого визначені наказом Генерального прокурора України від 21 грудня 2005 року № 65. Інструкція
- •8) Розгляд запитів на інформацію.
- •66.Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •67.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
58.Тактика і методологія проведення виїздів, реалізації їх результатів.
Тактика (способи, прийоми досягнення мети, лінія поведінки) та методика (сукупність взаємопов'язаних способів і прийомів доцільного проведення роботи) залежить від виду виїзду до підпорядкованої прокуратури.
Виїзд до підпорядкованої прокуратури неможливий без попереднього вивчення реального стану справ щодо конкретної прокуратури шляхом глибокого опрацювання статистичної, аналітичної, оперативної та іншої інформації, яка характеризує результати її діяльності, а також стан законності і правопорядку тощо.
Успіх виїзду багато в чому залежить від якості його підготовки, яка включає:
формування персонального складу робочої групи та призначення її керівника;
визначення порядку і термінів підготовки робочої групи до виїзду та безпосереднього його проведення на місці;
інструктаж робочої групи щодо мети і завдань виїзду;
складання членами та керівником робочої групи планів.
Власне виїзд (перевірку, надання допомоги тощо) необхідно розпочинати з ознайомлення керівника прокуратури з програмою (планом) виїзду та узгодження організаційних питань.
Після вирішення зазначених та інших необхідних питань члени робочої групи приступають до вивчення стану справ у прокуратурі.
Закінчується виїзд складанням доповідної записки (довідки) та реалізацією результатів.
Результати виїздів доповідаються прокурору (щодо виконання планових заходів) або його заступнику, які за наслідками доповіді приймають рішення щодо їх реалізації.
Реалізація результатів виїздів:
обговорення у тій прокуратурі, де проводилось відповідне вивчення;
обговорення на оперативній нараді у прокуратурі вищого рівня;
розгляд на колегії прокуратури відповідного рівня;
прийняття управлінських рішень, у т.ч. дисциплінарного впливу (заохочення);
направлення листа з вимогою усунути виявлені недоліки;
направлення конкретних працівників на підвищення кваліфікації кадрів, стажування;
підготовка інформаційних листів про позитивний досвід роботи;
використання при підготовці публікацій та виступів у ЗМІ тощо
59.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
Гласність у діяльності прокуратури - це відкритість результатів прокурорської роботи, доступність її результатів для широкого загалу. Вона, є важливим засобом запобігання злочинності, зміцнення законності та формування в суспільстві об'єктивної думки щодо органів прокуратури та їх діяльності. Реалізується даний принцип в різних формах. Однієї із них є інформування державних органів влади про стан законності й заходи щодо її зміцнення, що передбачено п.5 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»
Іншою формою реалізації принципу гласності є виступи прокурорів з питань зміцнення законності й правопорядку та різних напрямів прокурорської діяльності в засобах масової інформації, офіційних виданнях прокуратури та безпосередньо перед населенням. Участь прокурорів у судових процесах також можна вважати однією з форм реалізації принципу гласності. Заборона, що міститься для працівників прокуратури в Законі України «Про прокуратуру», належати до будь-яких політичних партій чи рухів сприяє зміцненню незалежності прокурорів, підвищує довіру до них з боку громадян. Не важко уявити наслідки, до яких може призвести активна політична позиція прокурора на боці однієї з чисельних партій, що діють сьогодні на теренах України. На нашу думку, вказану заборону варто розширити, доповнивши Закон України «Про прокуратуру», положенням, що прокурорські працівники не можуть суміщати свою роботу із депутатською діяльністю у сільській, селищній, міській, районній у місті, районній, обласній радах.
Н А К А З № 11 гн від 14 липня 2006 року Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності (Із змінами, внесеними наказами Генерального прокурора України від 30.07.10 №11гн-1 та від 04.10.11 № 3/2/1гн)
1. Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва І Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, Дніпровському екологічному прокурору, міським, районним, міжрайонним та іншим прирівняним до них прокурорам розглядати гласність у діяльності прокуратур усіх рівнів як важливий засіб запобігання злочинності, зміцнення законності та формування в суспільстві об'єктивної думки щодо виконання органами прокуратури покладених на них завдань і функцій, особисто організовувати роботу на зазначеному напрямі.
(До пункту внесено зміни відповідно до наказу Генерального прокурора України від 04.10.11 № 3/2/1гн)
Першочергове значення надавати висвітленню результатів діяльності, які реально вплинули на зміцнення законності та правопорядку, на поновлення прав громадян та захист інтересів держави. Розкривати причини і умови, які сприяли вчиненню злочинів та порушенням закону, пропонувати шляхи їх усунення та попередження.
Своєчасно реагувати на критичні публікації і повідомлення про роботу органів прокуратури.
1.3. Зазначену діяльність проводити у суворій відповідності з вимогами законодавчих актів, що регулюють правовідносини у сфері інформаційної діяльності.
1.4. Запобігати поширенню інформації, яка містить державну чи будь-яку іншу таємницю або конфіденційні відомості, стосовно яких законодавством встановлено особливий порядок охорони. Інформацію про порушення кримінальних справ, провадження досудового слідства оприлюднювати лише за умови, що це негативно не вплине на всебічність, об'єктивність та повноту досудового слідства, при дотриманні таємниці слідства і законних прав учасників процесу. Не допускати, зокрема, обнародування даних щодо особи підозрюваного, обвинуваченого або підсудного до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, а стосовно потерпілого - без його згоди. У разі порушення вказаних вимог призначати службову перевірку та вживати відповідних заходів реагування.
2. Інформування державних органів влади і громадськості здійснювати з усіх напрямів прокурорської діяльності, визначених Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
2.1. Про стан законності та заходи щодо її зміцнення інформувати Верховну Раду України і Президента України не менш як один раз на рік, а місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування – не рідше ніж двічі на рік.
Населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, органи місцевого самоврядування про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на відповідній території прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, Дніпровському екологічному прокурору, міським, районним, міжрайонним, районним в містах та іншим прирівняним до них прокурорам інформувати на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації.
(Пункт 2.1. викладено у новій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора України від 30.07.10 року № 11гн-1)
(До пункту внесено зміни відповідно до наказу Генерального прокурора України від 04.10.11 № 3/2/1гн)
2.2. Про стан законності з окремих напрямів прокурорської діяльності інформувати центральні та місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування за результатами прокурорських перевірок або аналітичних досліджень у разі необхідності вжиття з їх боку конкретних заходів, спрямованих на забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян.
2.3. За наявності подій, що набули великого суспільного значення або широкого розголосу, на запити засобів масової інформації або з власної ініціативи надавати у межах компетенції офіційні коментарі щодо встановлених обставин, чинного законодавства та вжитих органами прокуратури заходів.