- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •9. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку та законності.
- •11.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •13.Кадрова політика в органах прокуратури: напрями, визначені рішеннями колегії Генеральної прокуратури України від 15.04.08 та 23.10.09.
- •1. 15 Квітня 2008 року, (рішення)
- •14.Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •15.Принципи управління кадрами органів прокуратури.
- •16.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •17.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •18.Правовий статус працівників прокуратури, засоби його забезпечення.
- •20.Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •1. Загальні положення
- •21.Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю та змі
- •22.Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги
- •23.Інформаційно-методична та аналітична діяльність органів прокуратури
- •24.Організаційно-управлінські повноваження прокурорів арк та обласного рівня, їх зміст
- •25.Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокурорів, їх зміст
- •26.Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •27.Координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності: поняття, сутність, принципи, форми
- •28.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації
- •29 Управлінські рішення органів прокуратури, їх типологія та загальна характеристика
- •30.Умови і фактори забезпечення якості управлінських актів
- •32Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •2) Заходи щодо проведення перевірок з питань захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. 3) Питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •4) Проведення аналітичної роботи5) Питання, що стосуються роботи з кадрами,
- •34. Технологія планування роботи в органах прокуратури
- •35.Види планів та їх характеристика
- •Види планування роботи.
- •37. Порядок, принципи і форми, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обовязків
- •38.Загальна характеристика і сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39.Значення аналітичних досліджень для прокурорської діяльності. Напрями комплексних аналітичних досліджень.
- •41.Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •42.Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок.
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативні наради в органах прокуратури: поняття, значення, сутність.
- •45.Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47.Позитивний досвід: поняття, значення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48.Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •49.Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •51.«Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •52.Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •53.Організаційно-управлінські обов”язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •55.«Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо звернень громадян.
- •56.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •57.Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •58.Тактика і методологія проведення виїздів, реалізації їх результатів.
- •59.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •62.Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •63.Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •64.Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, порядок і строки її формування та подання за належністю.
- •Загальні положення
- •Порядок складання та подання звіту
- •8. Строки представлення звіту до прокуратур вищого визначені наказом Генерального прокурора України від 21 грудня 2005 року № 65. Інструкція
- •8) Розгляд запитів на інформацію.
- •66.Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •67.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
Для забезпечення ефективного впровадження результатів аналітичного дослідження у практику може бути розроблений відповідний план організаційних та практичних заходів (наглядових, координаційних, процесуальних, кадрових тощо). Варто розробляти такий план за участю зацікавлених установ (відомств) і включати до нього “наскрізні” заходи, тобто спільні для виконання для всіх правоохоронних структур або інших відомств (у т. ч. за термінами). Своєрідним планом заходів щодо реалізації зроблених на підставі аналітичного дослідження пропозицій можна вважати постанову координаційної (міжвідомчої) наради, що напрацьована її учасниками.
Окрім розробки зазначених планів та обговорення результатів аналітичних вивчень на координаційних (міжвідомчих) нарадах, ці результати можуть бути реалізовані шляхом:
- внесення актів прокурорського реагування;
- розгляду на засіданнях колегії та/або на оперативних нарадах;
- видання наказів, розпоряджень, вказівок з питань службової діяльності;
- направлення інформаційних записок до органів державної влади та місцевого самоврядування про стан законності та правопорядку в регіоні;
- науково-практичних (навчально-методичних) семінарах;
- направлення на місця листів інформаційно-орієнтовного характеру та щодо поширення позитивного досвіду;
- підготовки публікацій у друкованих засобах масової інформації, виступів на радіо і телебаченні;
- розробки пам'яток, методик, методичних посібників, інших організаційно-управлінських документів.
Основною формою реалізації аналітичних розробок слід вважати поточні плани роботи прокуратур на відповідний планово-звітний період, зокрема що стосується:
- проведення комплексних або галузевих перевірок у підпорядкованих органах прокуратури;
- надання необхідної практичної і методичної допомоги підпорядкованим прокуратурам;
- проведення наглядових перевірок (у тому числі спільних, із залученням фахівців або в порядку контролю);
- проведення аналітичних досліджень (аналізів, узагальнень);
- проведення координаційних (міжвідомчих),оперативних нарад;
- проведення навчальних заходів;
- заслуховування звітів на колегіях, оперативних нарадах тощо.
44.Оперативні наради в органах прокуратури: поняття, значення, сутність.
У діяльності органів прокуратури, суттєва роль відводиться оперативним нарадам, які є однією з форм управління прокурорсько-слідчими колективами на рівні АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових регіонів та ВМС України, їх галузевих підрозділів та низових структур. Оперативні наради у міськрайпрокуратурах є однією з дійових форм оперативного керівництва підпорядкованим колективом, підвищення відповідальності прокурорсько-слідчих працівників за доручену справу. Проведення таких нарад диктується необхідністю обговорення на широкому загалі, в інтересах поліпшення стану справ, окремих питань діяльності прокуратури району (міста), в тому числі через заслуховування звітів (пояснень) прокурорсько-слідчих працівників про виконання службових обов'язків, виконання програм стажування тощо.
Водночас, оперативні наради - ефективний мобілізуючий засіб у спрямуванні зусиль прокурорів й слідчих на реалізацію завдань, які випливають з Конституції та Законів України, указів Президента України, наказів і вказівок Генерального прокурора України.
За усталеною практикою, оперативні наради скликаються для обговорення питань, що потребують прийняття колективних (колегіальних) рішень, проте не можуть бути розглянуті колегією по причині відсутності в структурі деяких прокуратур дорадчого органу цього типу, або через недостатні, як для колегії, важливість та актуальність.
Орієнтовний перелік питань до оперативної наради міститься в наказі Генерального прокурора України №1 від 26 грудня 2011 року "Про організацію роботи та управління в органах прокуратури України". Це плани роботи; звіти прокурорів і слідчих про виконання службових обов'язків; факти порушень службової дисципліни; результати перевірок, аналітичних вивчень.
Окреслене коло питань не є вичерпним і може бути розширено, за умови, що всі проблеми, варті уваги оперативних нарад, відносяться до компетенції керівників, наділених правом їх проведення.
У прокуратурах АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових регіонів та ВМС України - це прерогатива прокурорів, їх заступників, а також керівників структурних підрозділів, у міських, районних та прирівняних до них прокуратурах - лише прокурорів.
Недоцільно виносити на оперативні наради питання, які потребують розгляду на семінарах або при використанні інших форм навчання. Так само неприпустимо перекладати на учасників оперативних нарад вирішення питань, які відносяться до повсякденних обов'язків керівника прокуратури (продовження термінів слідства, визначення розміру премії тощо).