![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •9. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку та законності.
- •11.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •13.Кадрова політика в органах прокуратури: напрями, визначені рішеннями колегії Генеральної прокуратури України від 15.04.08 та 23.10.09.
- •1. 15 Квітня 2008 року, (рішення)
- •14.Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •15.Принципи управління кадрами органів прокуратури.
- •16.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •17.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •18.Правовий статус працівників прокуратури, засоби його забезпечення.
- •20.Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •1. Загальні положення
- •21.Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю та змі
- •22.Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги
- •23.Інформаційно-методична та аналітична діяльність органів прокуратури
- •24.Організаційно-управлінські повноваження прокурорів арк та обласного рівня, їх зміст
- •25.Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокурорів, їх зміст
- •26.Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •27.Координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності: поняття, сутність, принципи, форми
- •28.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації
- •29 Управлінські рішення органів прокуратури, їх типологія та загальна характеристика
- •30.Умови і фактори забезпечення якості управлінських актів
- •32Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •2) Заходи щодо проведення перевірок з питань захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. 3) Питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •4) Проведення аналітичної роботи5) Питання, що стосуються роботи з кадрами,
- •34. Технологія планування роботи в органах прокуратури
- •35.Види планів та їх характеристика
- •Види планування роботи.
- •37. Порядок, принципи і форми, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обовязків
- •38.Загальна характеристика і сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39.Значення аналітичних досліджень для прокурорської діяльності. Напрями комплексних аналітичних досліджень.
- •41.Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •42.Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок.
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативні наради в органах прокуратури: поняття, значення, сутність.
- •45.Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47.Позитивний досвід: поняття, значення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48.Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •49.Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •51.«Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •52.Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •53.Організаційно-управлінські обов”язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •55.«Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо звернень громадян.
- •56.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •57.Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •58.Тактика і методологія проведення виїздів, реалізації їх результатів.
- •59.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •62.Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •63.Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •64.Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, порядок і строки її формування та подання за належністю.
- •Загальні положення
- •Порядок складання та подання звіту
- •8. Строки представлення звіту до прокуратур вищого визначені наказом Генерального прокурора України від 21 грудня 2005 року № 65. Інструкція
- •8) Розгляд запитів на інформацію.
- •66.Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •67.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
23.Інформаційно-методична та аналітична діяльність органів прокуратури
Неодмінною умовою успішної роботи прокуратури є належне її інформаційно-аналітичне забезпечення: збір, систематизація й аналіз правової та іншої інформації. Організаційно-правові засади такої роботи визначаються Конституцією та законами України, передусім, Законами «Про прокуратуру» та «Про інформацію»; локальними актами Генерального прокурора України, в т.ч. наказами: №1 від 26 грудня 2011 року «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», №11-гн від 14 липня 2006 року «Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності» та №7-гн від 22 квітня 2004 року «Про організацію роботи з питань правового забезпечення органів прокуратури».
Під інформацією, що підлягає збору й обробці в органах прокуратури, розуміють: а) відомості, що характеризують стан злочинності та законності на піднаглядних територіях та об'єктах; б) відомості, що відображають діяльність правоохоронних і контролюючих органів з протидії злочинам та іншим правопорушенням; в) інші дані.
Робота прокуратури стосовно збору й опрацювання необхідної інформації базуються на принципах: оперативності, своєчасності, повноти та достовірності.
Принцип оперативності інформації визначається розробленими в прокуратурі формами й методами одержання, обробки й подання інформації.
Принцип своєчасності одержання інформації визначається дотриманням строків її подання, згідно з управлінськими актами відповідних прокурорів - наказами, планами роботи, рішеннями службових нарад, завданнями, дорученнями тощо. Реалізація даного принципу досягається режимом контролю виконання.
Принцип повноти інформації обумовлюється виділенням з масиву інформації, що надійшла до прокуратури, за ознаками її оптимальності та достатності для прогнозування напрямів діяльності прокуратури, прийняття управлінських рішень, аналітичних досліджень тощо.
Принцип достовірності інформації відображає не лише її об'єктивність, але й відповідність фактичній ситуації, що визначає стан законності та злочинності, а також рівень організації роботи прокуратури.
Важливим елементом інформаційного забезпечення в органах прокуратури є об'єкти збору й систематизації інформації. Основними із них вважаються такі:
-стан злочинності, структура й динаміка її розвитку;
-стан законності в економічній, соціальній й інших сферах життєдіяльності;
-дотримання прав і свобод людини, громадянина; -законність правових актів;
-дотримання законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, дізнання й досудового слідства;
-дотримання законності при реєстрації та реагування на сигнали про вчинені злочини;
-виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» та наказів Генерального прокурора в частині, що стосується функцій прокуратури з підтримання державного обвинувачення; представництва в суді інтересів громадянина, суспільства, держави; нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
-використання наказів, вказівок, рішень колегій, координаційних та інших нарад, завдань і доручень вищестоящих прокурорів;
-систематизація чинного законодавства.
З урахуванням внутрішніх потреб міських (районних) прокуратур прокурорами можуть бути визначені й інші напрями збору та обробки інформації.
Інформація, що надходить у прокуратуру, може бути умовно розділена на чотири групи.
Першу групу утворює первинна інформація, яка надходить з інших органів, уповноважених на її збір відповідно до вимог чинного законодавства. Наприклад, органів МВС України, які накопичують та опрацьовують інформацію про вчинені злочини, осіб, що їх вчинили, і систематично направляють її органам прокуратури всіх рівнів.
До другої групи належать листи, скарги та інші звернення, що направляються безпосередньо в прокуратуру громадянами і юридичними особами, народними депутатами України, депутатами місцевих рад.
Третю групу становлять відомості про порушення законів, прав і свобод громадян, інтересів держави, що містяться в повідомленнях засобів масової інформації.
Четверту групу складає інформація щодо порушень законів, отримана при здійснені наглядової та іншої діяльності прокуратури..
Після збору необхідної інформації проводиться її систематизація у спеціальних формах та справах (так званих нарядах) прокуратури.
Використання зібраної інформації здійснюється по різному: для підготовки управлінських заходів та їх документування; підготовки актів прокурорського реагування, направлення інформацій органам влади і місцевого самоврядування, для аналітичних досліджень тощо.