![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •9. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку та законності.
- •11.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •13.Кадрова політика в органах прокуратури: напрями, визначені рішеннями колегії Генеральної прокуратури України від 15.04.08 та 23.10.09.
- •1. 15 Квітня 2008 року, (рішення)
- •14.Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •15.Принципи управління кадрами органів прокуратури.
- •16.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •17.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •18.Правовий статус працівників прокуратури, засоби його забезпечення.
- •20.Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •1. Загальні положення
- •21.Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю та змі
- •22.Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги
- •23.Інформаційно-методична та аналітична діяльність органів прокуратури
- •24.Організаційно-управлінські повноваження прокурорів арк та обласного рівня, їх зміст
- •25.Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокурорів, їх зміст
- •26.Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •27.Координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності: поняття, сутність, принципи, форми
- •28.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації
- •29 Управлінські рішення органів прокуратури, їх типологія та загальна характеристика
- •30.Умови і фактори забезпечення якості управлінських актів
- •32Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •2) Заходи щодо проведення перевірок з питань захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. 3) Питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •4) Проведення аналітичної роботи5) Питання, що стосуються роботи з кадрами,
- •34. Технологія планування роботи в органах прокуратури
- •35.Види планів та їх характеристика
- •Види планування роботи.
- •37. Порядок, принципи і форми, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обовязків
- •38.Загальна характеристика і сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39.Значення аналітичних досліджень для прокурорської діяльності. Напрями комплексних аналітичних досліджень.
- •41.Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •42.Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок.
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативні наради в органах прокуратури: поняття, значення, сутність.
- •45.Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47.Позитивний досвід: поняття, значення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48.Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •49.Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •51.«Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •52.Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •53.Організаційно-управлінські обов”язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •55.«Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо звернень громадян.
- •56.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •57.Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •58.Тактика і методологія проведення виїздів, реалізації їх результатів.
- •59.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •62.Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •63.Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •64.Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, порядок і строки її формування та подання за належністю.
- •Загальні положення
- •Порядок складання та подання звіту
- •8. Строки представлення звіту до прокуратур вищого визначені наказом Генерального прокурора України від 21 грудня 2005 року № 65. Інструкція
- •8) Розгляд запитів на інформацію.
- •66.Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •67.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
28.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації
29 Управлінські рішення органів прокуратури, їх типологія та загальна характеристика
Управлінське рішення - це програма дій, виражена у формі розпорядження (директиви), що містить постановку цілей, визначає трудові і матеріальні ресурси, шляхи і засоби досягнення цих цілей, а також форми організуючої діяльності суб'єктів і об'єктів управління в реалізації рішень.
Управлінське рішення в органах прокуратури - це підзаконний нормативний або індивідуальний акт реалізації повноважень прокурора, наділений директивним, організаційним, державно-владним і творчим характером, прийнятий у визначеному порядку, має певне зовнішнє вираження (форму) та відповідне оформлення, за допомогою якого вирішується те чи інше управлінське питання, спрямоване на реалізацію конституційних функцій, покладених на прокуратуру. При класифікації управлінських рішень за основу беруть ознаки, що мають зв'язок з упорядковуючим впливом управлінських рішень на відносини в прокуратурі. Так, класифікація актів управління:
1.3а суб'єктом здійснення управлінського впливу дає змогу визначити їх масштабність,глибину впливу на сферу управління. Відповідно управлінські рішення поділяються на чинні у масштабі всієї системи органів прокуратури України, у масштабі системи органів прокуратур обласного рівня, автономного утворення, м. м. Києва, Севастополя, у системах прокуратур міст, в т.ч. з районним поділом, та району.
2.За назвою актів управління - сприяє упорядкованості правотворчого процесу всередині прокурорської системи. Найбільш поширені в органах прокуратури такі акти управління: накази, інструкції, розпорядження, вказівки, рішення, завдання, доручення, інформаційні та оглядові листи тощо.
З.За юридичними властивостями керуючого впливу: нормативні - ті, що визначають (змінюють чи відміняють) правові норми, і ненормативні (індивідуальні) - ті, що лише закріплюють, застосовують вимоги правових норм щодо конкретних осіб та життєвих обставин.
4.За терміном дії управлінські рішення поділяються на оперативні (поточні), середньострокові та довгострокові. За цим же критерієм розрізняють стратегічні і тактичні рішення. Стратегічні рішення стосуються вузлових, пріоритетних проблем і спрямовані на вирішення питань, що мають вплив на стан законності та діяльність прокуратури в цілому. Вони діють протягом тривалого часу. До таких актів управління відносяться: накази, вказівки, рішення колегій тощо. Тактичні рішення, пов'язані зі здійсненням поточних (оперативних) завдань, і приймаються з конкретних питань чи то за справами, матеріалами, скаргами, внесеними наглядовими актами тощо.
5.За характером розпоряджень і ступенем обов'язковості для посадових осіб чи органів, яким вони адресовані: директивні та рекомендаційні. Особливістю актів управління в органах прокуратури є їх обов'язковий - директивний характер.
6.За метою використання акти управління в органах прокуратури поділяють на:
1)акти, що регулюють роботу прокурорів у рамках кожної галузі прокурорської діяльності (щодо участі прокурора в господарському, цивільному, кримінальному, адміністративному судочинстві, з представництва прав громадян і держави в судах, координації дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю, міжнародного співробітництва тощо;2)акти, що регулюють позагалузеву роботу прокурорів (організаційно-правові засади діяльності, управління, кадрову та іншу роботу).
7.За способом фіксації акти управління поділяються на письмові й усні. Ознаки УР:1. Зумовленість функцією управління, здійснюваною органами прокуратури (факт владності чітко простежується в наказах міського чи районного прокурора);2. Підзаконний характер (управлінські рішення міських та районних прокурорів базуються на основі законодавства та на наказах Генерального прокурора України чи актах обласного прокурора);3. Організуючий характер (повсякденне керівництво діяльністю підлеглих працівників, необхідність вирішення з цією метою широкого кола питань, поширення позитивного досвіду прокурорської діяльності);4. Виносяться на підставі і на виконання закону (акти управління виносяться у визначених законом чи наказом вищестоящого прокурора випадках).Основними вимогами, які ставляться до актів управління органів прокуратури, можна назвати наступні:1. Компетентність. Тобто акт управління має видаватись компетентною особою, тільки тоді він може породжувати правовідносини, які ставились за мету. Загальною вимогою компетентності є суворе закріплення за кожним управлінським органом права на прийняття визначеного виду рішень,.2. Обґрунтованість-полягає в збалансованості всіх його елементів, обумовленості завдань, засобів і методів їх реалізації3. Відповідність законам, нормативним чи іншим рішенням, відомчим актам. 4. Відповідність формі та вимогам оформлення. Рішення повинно бути видане за визначеною формою і підписане належними посадовими особами. 5. Обов’язок виконання. 6. Своєчасність. Тобто всі управлінські рішення мають прийматися лише в тому випадку, коли в них виникає реальна потреба.