Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GIK_shpori_91_pit.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

79. Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види, та особливості функціонування в Україні.

Небанківські фінансово-кредитні установи теж є фінансовими посередниками грошового ринку, які і здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери та кредити.

НФКУ поділяються: на договірних ф.-к. установи, які залучають кошти на підставі договору з кредитором (інвестором), та на інвестиційні, які залучають кошти через продаж кредиторам (інвесторам) своїх акцій, облігацій, паїв тощо.

Договірні фінансово – кредитні установи поділяються: страхові компанії; пенсійні фонди ломбарди, лізингові та факторингові компанії.

Страхові компанії(СК) — це фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг. Вони створ. на підставі договорів з юридичними і фізичними особами, спеціальні грошові фонди, з яких здійснюються випла­ти страхувальникам грошових коштів в обумовлених розмірах у разі настання певних подій. СК поділ. на компанії страхуван­ня життя і компанії страхування майна та від нещасних випадків.

Страховий бізнес в Україні спочатку теж розвивався досить інтенсивно. Проте еко­номічна криза різко скоротила попит на страхові послуги, а хро­нічна інфляція, слабкість банківської системи, нерозвиненість ринку цінних паперів створюють великі труднощі щодо збере­ження мобілізованих коштів і розміщення їх у дохідні активи.

Пенсійні фонди(ПФ) — це фінан. посередники, які акумулюють кошти юрид. і фізич. осіб у цільові фонди, з яких здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку. ПФ бувають державні та приватні.

Ломбарди фінан. посередник, що спеціалізується на видачі позичок населенню під заставу рухомого майна.

Лізингові компанії фінансові посередники, що спеціалізу­ються на придбанні предметів тривалого користування та передачі їх в орен­ду фірмам-орендарям для викор. у виробничій діяльності, які поступово сплачують їх вартість протягом визначеного стро­ку.. В Україні лізинг розвинутий слабо, проте має га­рні перспективи в умовах економічного зростання, особливо в с/г, малому та середньому бізнесі.

Факторингові компанії — фінан. посередни­ки, що спеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу. Ці права існують, як правило, у вигляді дебіторських рахунків за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Сплату по цих рахунках при настанні строків одержує факторингова компа­нія. В Україні спочатку банки надавали факторингові послуги, а потім було створено кілька факторингових компаній. Проте з по­глибленням платіжної кризи цей бізнес став надзвичайно ризико­ваним і був згорнутий.

Усередині групи інвестиційних посередників можна виокремити: інвестиційні фонди; фінансові компанії; кредитні товариства, спілки.

Інвестиційні фонди (банки, компанії) це фінан. посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного при­значення. Вони спочатку акумулюють грошові кошти дрібних при­ватних інвесторів шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в акції інших корпорацій та в державні цінні папери.

В Україні подібні фонди не відіграють відчутної ролі на гро­шовому ринку . Тому що: немає середнього класу, який формує дрібного інвестора, готового віддати свої заощадження в управління інвес­тиційним фондам; самі інвестиційні фонди не мають можливостей розмістити мобілізовані капітали в надійні активи у зв'язку з нерозвиненістю фондового ринку.

Фінансові компанії - спеціалізують­ся на видачі кредитів населенню для роздрібної купівлі товарів народного споживання; на кредитуванні купівлі товарів певних видів у певних виробників чи торговельних компаній. До групи фінансових компаній можна віднести також лізингові та факто­рингові компанії. В Україні фінансові компанії не набули розвитку з тих же причин, що й інвестиційні фонди.

Кредитні кооперативи (товариства, спілки) це посеред­ники, що працюють на кооперативних засадах і спеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх членів, переважно підприємств малого і середнього бізнесу будь-якої форми власності, фермерсь­ких та домашніх господарств, фізичних осіб. В Україні кредитні кооперативи розвинуті слабо, перебувають на стадії зародження.

В Україні небанківські фінансові посередники набули ще меншого розвитку, ніж банки. Причини гальмування розвитку цих посередницьких структур грошового ринку криються теж у недостатньому поступові економіки, у повільній її ринковій трансформації, у низькому життєвому рівні населення та незначних грошових заощадженнях.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]