46. Економічні та соц.. Наслідки інфляції.

У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушені купувати товари за зрост-ми цінами.

Страждають групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат унаслідок інфляції. Це пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соц.. страх., усі працівники з фікс. доходом, окр.. службовці держ. установ, науковці, студенти та ін.

Негативними соц.. наслідками є також заг. невпевненість підп.-в і всіх працівників у перспективі свого ек становища, загострення соц.. суперечностей, посил. груп-го егоїзму, посилення хабарництва та криміногенної ситуації в країні.

Інфляція може мати тяжкі економічні наслідки: руйнування виробничого потенціалу і скорочення зайнятості, падіння життєвого рівня населення. Інфляція:

- спричинює посил. хаотичності і диспропорц-ті розвитку сусп.. вир-ва,

- може викликати затухання темпів їх зростання чи навіть скороч. обсягів вир-ва,

- негативно впливає на структуру споживчого попиту, що дезорганізує госп. зв’язки та вир-во, а також викликає перерозподіл багатства в суспільстві.

- падіння курсу нац.. валюти.

Тому дієва антиінфляційна політика держави є пріоритетною і повинна забезпечити належну сталість грошей.

47. Особливості інфляції в Україні.

В 1991 р. — році проголошення курсу на незалежність — Україну охопила глибока інфляція (390% за рік), з якої вона остаточно не вийшла і в 2000 р.

Найбільш загальною, специфічною рисою цього періоду в Україні було те, що він був перехідним, коли ринкові методи й елементи тісно перепліталися з командно-адміністративними.

В 1992—1993 рр. інфляція в Україні досягла гіпервисокого рівня (2100,0% та 10256,0% відповідно), що є найбільш вражаючою особливістю інфляційного процесу в Україні і можна пояснити двома групами причин:

1) обвалом «інфляційного навісу», одержаного Україною в спадок з радянських часів унаслідок лібералізації цін в 1991—1992 рр., що спровокувало зростання платоспроможного попиту і цін за цей період більше ніж у 2 рази.

2) надто ліберальною монетарною політикою, яку проводили уряд та ЦБ України.

Другою особливістю інфляційного процесу в Україні була чітка, однозначна реакція динаміки цін на ужорсточення монетарної політики, переорієнтацію її на антиінфляційну ціль з другої половини 1993 р. Уже в 1994 р. темп інфляції знизився порівняно з 1993 р. у 20,4 р.

Третьою особливістю інфляційного процесу в Україні було те, що форсоване нарощування маси грошей та пов’язане з ним ще більше зростання рівня цін не тільки не сприяли економічному зростанню, а навпаки, поглиблювали ек спад та зростання безробіття.

Четверта особливість інфляційного процесу в Україні полягає в тому, що досить успішне приборкання інфляції в 1996 р. і виведення її на прийнятний рівень навіть з позицій розвинутих країн (10,1% в 1997, 20% в 1998 р.) не дало так давно очікуваного пожвавлення вир-ва, яке продовжувало скор-тися (–10,0% у 1996 р.; 3,0% у 1997 р.).

П’ята особливість проявилася уже на стадії проведення антиінфл-ої пол-ки і полягає в тому, що в умовах хронічного дефіциту держ бюджету і вкрай повільних темпів ринк-ї реструк-ції вир-ва різко погасити інфляцію не вдається.

Ще одна особливість— розвиток на фоні хронічної інфляції глибокої кризи неплатежів. Постійно зростають неплатежі державного бюджету установам та працівникам бюджетної сфери, заборгованість перед бюджетом платників податків тощо.