25. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів.
Гр. агрегат – це угрупування грошей в залежності від їх ліквідності. Центр. банк виділяє 4 гр. агрегати:
М0=готівка поза банк. системою, тобто на руках у фіз. осіб і в касах юр. осіб.
М1=М0+гроші на депозитах до запитання.
М2=М1+кошти на строкових депозитах.
М3=М2+кошти за трастовими операціями банків.
Трастові операції – це операції по упр-ню майном клієнта.
Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат М1 виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу, і тому є найбільш ліквідною.
В інших грошових агрегатах (М2, М3) ураховані також запаси грошей у різних організаційних формах заощаджень (строкові депозити, ощадні сертифікати, трастові вклади тощо). Ці гроші тимчасово перебувають у покої, виконуючи для їх власників функцію нагромадження вартості. Тому ліквідність грошової маси знижується з кожним наступним агрегатом. Найбільш ліквідними і готовими обслуговувати товарооборот є гроші агрегату М0. Найнижчу ліквідність мають гроші агрегату М3, оскільки значна частина їх не може вступити в обіг без того, щоб власник заздалегідь не попередив про це банк і не зазнав певних фінансових утрат.
Грошова база включає всю готівку випущену центр. банком (М0 і готівка в касах банків) та всі резерви комерц. банків, які зн-ся на коресп-ких рахунках у центр. банку.
Резерви комерц. банків поділ. на:
загальний резерв – всі кошти, які має банк на коресп. рахунках в даний момент часу;
обов’язковий – резерв, який банк повинен мати на коресп. рахунку. Він ств-ся як відсоток від депозитів банку. Цей відсоток наз. нормою обов’язкового резервування. Він встановлюється центр. банком і вона для всіх банків однакова. Н-д, 10%.
вільний резерв – це ті кошти, які банк може вик-ти в своїй діяльності, надати кредити, купити цін. папери.
Вільний резерв=Заг. резерв-Обов’язковий резерв
26. Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.
Швидкість обігу грошей – це частота переходу гр. одиниці від одного ек. суб’єкта до іншого. Цей показник показує з якою частотою вик-ся гр. одиниця в середньому за рік.
Виходячи
з рівняння Фішера, шв. обігу грошей
визн-ся за формулою:
,
де V
— швидкість обігу грошей;P
— середній рівень цін на товари та
послуги;Q
— фізичний обсяг товарів та послуг, що
реалізовані в даному періоді;M
— середня маса грошей, що перебуває в
обороті за даний період.
На шв. обігу грошей впливає ряд чинників:
рівень розвитку товарного вир-ва (прямо пропор.);
рівень розвитку ринкової інфраструктури (розв. банк. системи, транспорт. системи, зв’язку);
рівень розвитку ринкових відносин;
попит на гроші (попит на гроші і швидкість обігу грошей пов’язані обернено-пропорційною залежністю. Чим більший попит на гроші, тим менша шв. обігу грошей, тому що ек. суб’єкти бажають мати в себе певний запас грошей, який не вик-ть для зд-ня різних покупок.
Наслідки зміни шв. обігу грошей:
Якщо шв. обігу грошей зб-ся, то ми можемо мати і позит., і негат. наслідки.
Позитивні наслідки:
- за рах-к зб-ня шв-ті обігу грошей компенсується маса грошей, яка повинна була б зб-сь при зб-ні обсягів ВВП: MV=PQ (ВВП).
Негат. наслідки в сит-ції, коли обсяги ВВП не змінюються або змен-ся.
2) Якщо шв. обігу грошей зм-ся. Позитивні наслідки за умови зм-ня обсягу ВВП. негативні наслідки за умови: ВВП нбо коли змін-ся або коли ВВП зб-ся, при цьому необхідно буде зб-ти й масу грошей.
Шв. обігу грошей – дуже складне явище, тому що практика не виділила правильного рег-ня шв. обігу грошей.