63. Стадії та закономірності руху кредиту на мікро- і макрорівнях. Принципи кредитування.

Кредит – це відносини, що складаються між економічними суб’ктами з приводу надання в тимчасове користування вартості на певних умовах.

Стадії руху кредиту:

1. Формування вільної вартості у кредитора.

2. Надання вартості в позику.

3. Використання позиченої вартості.

4. Вивільнення вартості з обороту позичальника.

5. Повернення позиченої вартості кредитору.

Закономірності руху кредиту:

1. Мікрорівень:

• зворотність руху вартості;

• тимчасове перебування вартості в обороті позичальника;

• повернення позиченої вартості в повному обсязі та додаткової вартості;

• залежність позички від наявності коштів у позичальника.

2. Макрорівень:

• зростання кредитних відносин повинно бути в міру росту ВВП;

• переміщення вартості відбувається від низькорентабельних галузей до високорентабельних;

• рух кредиту відбувається від сімейних господарств до сектору фірм.

Принципи кредитування:

• поверненість (позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості);

• строковість (вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк);

• платність (позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента);

• забезпеченість (позичальник повинен мати певне майно, яке він може використати в якості застави);

• цільове використання (позичена вартість повинна бути використана на ті цілі, які зазначені в кредитній угоді);

• диференційованість (кредити повинні надаватися якомога більшій кількості позичальників з метою зниження кредитного ризику).

64. Форми, види та функції кредиту.

Кредит – це відносини, що складаються між економічними суб’ктами з приводу надання в тимчасове користування вартості на певних умовах.

Форми кредиту:

• Товарна (прокат речей, оренда, лізинг).

• Грошова.

Види кредиту:

1. В залежності від суб’єктів кредитних відносин: банківський, державний, міжгосподарський (комерційний, фінансова допомога, лізинг, дебіторсько-кредиторська заборгованість), приватний, міждержавний (фірмовий, банківський, урядовий).

2. В залежності від кредиторів: банківський, небанківський.

3. В залежності від сфери економіки: виробничий, споживчий.

4. В залежності від термінів використання коштів: коротко-, середньо-, довгостроковий.

5. В залежності від місця дії: внутрішній, зовнішній.

6. В залежності від виду валюти: в національній валюті, в іноземній валюті.

7. В залежності від забезпечення: забезпечений, бланковий.

8. За галузевою спрямованістю: в промисловість, в с/г, в будівництво, в торгівлю, в ін. галузі.

9. За укрупненими об’єктами кредитування: в основний капітал, в оборотний капітал, на споживчі потреби.

10. За характером повернення: одним платежом відразу, поступово частинами.

11. В залежності від кількості кредиторів: наданий одним банком, наданий декількома банками.

12. За порядком надання: прямі, напрямі.

13. В залежності від цільового призначення: формування виробничих запасів, на витрати виробництва сезонного характеру та виробництва з тривалим циклом, на створення запасів ГП, у зв’язку з виникненням тимчасових труднощів у платежах.

14. За ступенем ризику: стандартні, з підвищеним ступенем ризику (субстандартні, під контролем, сумнівні, безнадійні).

Функції кредиту:

• перерозподільча – завдяки кредиту відбувається перерозподіл вартості між різними економічними суб’єктами, галузями і сферами;

• емісійна – завдяки кредиту та дії грошово-кредитного мультиплікатора створюються безготівкові гроші у вигляді депозитів;

• контрольно-стимулююча – протягом дії кредитної угоди кредитор контролює діяльність позичальника, його фінансовий стан з метою уникнення кредитного ризику; контролюючи позичальника кредитор стимулює його діяльність;

• капіталізація вільних грошових коштів – завдяки трансформації заощаджень вкладників у позичковий капітал їх власники отримують додаткову вартість.