- •3)Основні прояви
- •1. Періодизація :
- •Після 1991- з незалежністю України, українці переселяються, зокрема в Португалію, Іспанію, Чехію, Італію через непевний економічний стан в Україні.
- •1.Причини російської революції
- •3. Поняття глобальної екологічної кризи ххі століття. Причини, які її
- •1.Земельна реформа п, Столипіна
- •2.План «Ост»(план окупаційної політики на території срср)
- •2)Територіальні зміни усрср в 1939-1940рр.
- •1.Участь західних українців у політичному житті Австро-Угорщини
- •Зародження дисидентського руху
- •3)Стартові умови економіки незалежної України
- •1 Внутрішня політика Гетьмана п.Скоропатського
- •2 Голодомори хХст. В Україні: причини і наслідки.
- •3 Політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •1 Утворення Дерикторії. Її внутрішня і зовнішня політика.
- •2 Головні завдання сучасного етапу розвитку України.
- •3 Спроба державного перевороту в серпні 1991р.
- •1 Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2 Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч.50-х рр..
- •1 Визволення України від німецької окупації.
- •2 Державотворчі процеси поч..90-ч р.ХХст..
- •3 Культурне і духовне життя України в 1917-1921рр.
- •1 Встановлення радянської влади в Україні.
- •1. Політика більшовиків в Україні в 1919–1920 рр. «Воєнний комунізм»
- •Література
- •2. Внутрішньополітичне становище на початку 50-х років
- •1.Політика суцільної колективізації
- •2. Економічні реформи другої половини 1960-х рр. Реформи о. Косигіна
- •3. Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991р.
- •1.Причини, масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •2. Особливості суспільно-політичного життя українців в повоєнний період
- •3.Основні тенденції розвитку господарства в другій половині 90-х р
- •1.Особливості та наслідки радянської індустріалізації
- •1.Перебудова та її особливості в Україні
- •Українські землі на початку хх ст.?
- •Воєнні дії на території України 1941-1942?
- •Українська Гельсінська група.
- •Мета та завдання діяльності
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України.
- •2. Культура повоєнного часу.
- •3. Прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •II Універсал
- •2. Німецький Окупаційний Режим в Україні
- •3.Реформи освіти та науки в 50-60-х
- •Розвиток культури України в 1930-ті рр..
- •2.Реформи 1988-1991 рр.
- •3.Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •3. Стан промисловості та сільського господарства України 50-60-х рр.
1 Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
Уночі проти 1 листопада 1918 р. українські військові частини взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був піднятий синьо-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада взяла владу в свої руки в Станіславі, Раві-Руській, Коломиї та інших містах Східної Галичини. Того ж дня австрійська влада у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді. Подальшому піднесенню її авторитету сприяли обіцянки демократичних прав і свобод, аграрної реформи в інтересах селян, введення 8-годинного робочого дня.
Акт злуки УНР і ЗУНР(22січня 1919р).
*5 листопада 1918р. прибуття до Київа делегації ЗУНР для проведення переговорів про надання гетьманом П.Скоропатським допомоги ЗУНР.
*10 листопада 1918р. Зустріч діячів Українського національно союзу з делегацією ЗУНР, на якій було вирішено не проголошувати єдності західноукраїнських земель з гетьманською Україною, яка прагнула об’єднатись з Росією. Бралось до уваги те, що в декларації американського президента Вудро Вільсона про післявоєнне врегулювання світу Росія розглядалась як унітарна держава, а народам Австро-Угорщини гарантовано право на самовизначення. За таких обставих негайне возз’єднання могло б призвести до механічного західноукраїнських земель до складу Росії.
*1 грудня 1918р. “Попередній договір, укладений у Фастові між Українською народною республікою і Західноукраїнською народною республікою”.
*4 грудня 1919р Уряд ЗУНР денонсував Акт Злуки.
2 Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч.50-х рр..
У ході переговорів щодо утворення ООН радянська сторона , висунула пропозицію про включення до майбутньої міжнародної організації усіх радянських республік як повноправних членів. Цю пропозицію союзники відкинули, але для України та Білорусії, що були найзначнішими за чисельністю населення та за територією і найбільше постраждали від війни, був зроблений виняток. 26 червня 1945 р. на конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско делегація Української РСР, як і делегації інших держав-засновниць, підписала Статут ООН. Як член ООН, Україна брала участь у роботі різних її структур, у міжнародних конференціях, зокрема Паризької конференції з питань розробки і підписання договорів з колишніми союзниками Німеччини. Однак самостійність України в питаннях зовнішньої політики була чисто умовною і мала імітаційний характер. Українські дипломати завжди погоджували свою позицію з установками відповідних зовнішньополітичних служб Наркомату, а пізніше Міністерства закордонних справ СРСР. До того ж ніякі дипломатичні зв'язки з іншими країнами Україні не були дозволені. Вона не мала жодного посольства в зарубіжних країнах.
Та незважаючи на відсутність власної лінії у зовнішньополітичній діяльності, вихід України на міжнародну арену мав, безперечно, позитивне значення. Він підтримував у масах населення України державницькі настрої і розкривав очі на кричущу невідповідність між формальним зовнішньополітичним статусом України та її фактичним становищем абсолютно залежної території радянської імперії.
№19