1.Причини російської революції

• Зволікання влади з остаточним вирішенням аграрного питання.

• Жахливі умови праці більшості робітників .

• Питання авторитету влади внаслідок поразки в російсько – японській війні 1904-1905рр.

• Прагнення підприємницьких кіл до участі в управліні державою .

• Національне гноблення не російських народів.

Завдання та рушійні сили

• Установлення в Росії конституційно-демократичного ладу через ліквідацію самодержавства , демократизацію суспільного життя , проголошення та юридичне закріплення прав і свободи громадян.

• Ліквідація поміщцького землеволодіння .

• Перерозподіл земель.

• Скасуваня викупних платежів 1861р.

• Установлення 8-годинного робочого дня.

• Установлення мінімальних розмірів заробітної плати , пенсій.

• Запровадження системи соціальног захисту .

• Можливість участі у формувані державної політики .

• Недоторканість власності та прибутків .

• Загальнодемократичні перетворення .

• Скасуваня будь-яких обмежень у правах неросійських народів , можливість їх національного самовизначення .

Періодизація :

Січень – Жовтень 1905 р. Розвиток революції за висхідною .

Наростання мосової боротьби . посилення її політичного характеру .

• Активізація та взаємовплив селянського , робітничого і національно-визвольног рухів

• Винекнення робітничих ряд . профспілок та політичних партій у результаті розгортиння політизації і самоорганізації суспільства .

Жовтен-грудень 1905р. Розветок революції досяг найвищої точки .

• Початок легендарного діалогу між опозицією і владою після публікації Маніфесту 17 жовтня .

• Розмежовевання політичних сил у країні на прибічників і противників продовження боротьби .

• Початок формування багатопартійної системи .

• Організація крайньо лівими силами ( анархісти , більшовики . есери ) хвилі збройних повстань у грудні 1905р.

Січень 1906 – червень 1907 р. Період поступового спаду революції боротьби .

• Влада переходить у наступ проти революційних сил – арешти , обшуки , каральні експедиції тощо.

• Переважна більшість політичних партій препинила свою легальну діяльність

• Ліві сили переходять до тереростичних форм боротьби

• Спроби опозиції продовжит боротьбу в Державній думі парламенськими методами.

2. Третій голодомор, який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура 1946—1947, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі. Так 1946 з СРСР вивезено 350 тисяч тонн зерна до Румунії, у 1947 — 600 тисяч тонн зерна — до Чехословаччини, за тих два роки Польща отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба. А в Молдові, Бессарабії й південних областях України шаленів голод і лише за перше півріччя 1947 офіційно зареєстровано 130 випадків людоїдства.

Причини голодомору Третій радянський голод в Україні тоталітарна «партія-держава» СРСР скоїла після Другої світової війни, фронти якої двічі пройшли українською землею.Стан сільського господарства після закінчення Другої світової війни був дуже складний. Було пограбовано і зруйновано близько 30 тисяч колгоспів, радгоспів і МТС, тисячі сіл, з яких понад 250 розділили долю Хатині. Різко скоротилося поголів'я худоби. Коней залишилося 30% довоєнної кількості, великої рогатої худоби — 43%, овець і кіз — 26%, свиней — 11%. Значно постраждали тракторний і комбайновий парки.

Найлютішим голод був узимку та весною 1947 року, перетворившись на голодомор.