Білет № 1

1. Механічний рух. Основна задача механіки

Механічний рух — це зміна з часом взаємного положення у просторі матеріальних тіл або взаємного положення частин даного тіла. Щоб вивчити рух тіла, треба дослідити, як змінюється його положення у просторі з часом, тобто вміти визначати його координати у будь-який момент. Так, астрономи, знаючи закони руху небесних тіл, можуть розрахувати з великою точністю, наприклад, появу в певний момент у певній ділянці неба комети. Основна задача механіки полягає у визначенні положення тіла у будь-який момент часу. Така задача має єдиний розв'язок тільки за конкретних початкових умов, тобто коли відоме початкове положення (координати) тіла і початкова швидкість його руху. Розв'язок основної задачі механіки математично подається у вигляді певної функції (залежності) координат тіла від часу. Механіка вивчає механічний рух та взаємодію тіл. Механічним рухом називають зміну з часом положення тіла відносно інших тіл. Часто для стислості ми називатимемо механічний рух просто «рухом».Приклади механічного руху: рух зір і планет, потягів, літаків, автомобілів та космічних кораблів. Основне завдання механіки полягає в тому, що в визначити положення тіла в будь-який момент часу. Для розв'язання основного завдання механіки треба знати початкове положення тіла та його швидкість у поточний момент часу. Крім того, якщо швидкість тіла змінюється з часом, треба знати, як саме вона змінюється. Швидкість тіла змінюється внаслідок дії на це тіло інших тіл. Закони, що визначають, як змінюються швидкості тіл, і є основними законами механіки. Але щоб сформулювати закони механіки й навчитися їх застосовувати, треба спочатку навчитися описувати положення тіла та його рух. Опис руху тіл становить зміст першого розділу механіки, який називають кінематикою.

2. Квантові властивості світла.

Світло можна уявити не тільки з хвильової точки зору, але і як потік своєрідних частинок - квантів світла (фотонів). Основна характеристика кванта - це енергія. Монохроматичний світловий потік складається з фотонів з однаковою світловий енергією. Енергія фотона дорівнює E = hν = QUOTE  , де h = 6.62 X 10 -34 Дж сек - постійна Планка, ν-Частота світла (Гц), С-швидкість світла у вакуумі м / сек, Х-Довжина хвилі (м). Явище, що полягає в тому, що металеві тіла, піддані опроміненню світлом випускають електрони називається фотоефектом. Фотоефект - це виривання електронів з поверхні металу під дією світла. Теорія фотоефекту була створена великим німецьким фізиком Ейнштейном. Відповідно до цієї теорії енергія кванта світла hν йде на здійснення роботи виходу А, тобто роботи, яку потрібно зробити для відриву електрона з поверхні металу, на повідомлення електрону кінетичної енергії. hν = А - QUOTE  Для кожного тіла фотоефект спостерігається лише в той разі, якщо частота світла більше мінімального значення ν _м. Це мінімальне значення називають червоним кордоном фотоефекту.ν _м = QUOTE  . Гіпотеза Планка - гіпотеза, висунута 14 грудня 1900 Максом Планком і полягає в тому, що при тепловому випромінюванні енергія випускається і поглинається не безперервно, а окремими квантами (порціями). Кожна така порція-квант має енергію, пропорційної частоті ν випромінювання:

Білет №2