- •1. Механічний рух. Основна задача механіки
- •2. Квантові властивості світла.
- •1. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів
- •2. Коливальний рух.
- •1. Рівномірний прямолінійний рух.
- •2. Рівняння фотоефекту.
- •1. Прискорення. Рівноприскорений прямолінійний рух
- •2. Основні положення спеціальної теорії відносності
- •1. Необоротність теплових та інших процесів
- •2. Робота і потужність струму
- •1. Вільне падіння тіл
- •2. Електричне поле.
- •1. Причини руху. Інерціальна система відліку.
- •2. Квантові генератори
- •1. Другий і третій закон Ньютона
- •2. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола
- •1. Властивості газів. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії
- •2. Вимушені коливання. Резонанс. Автоколивання
- •1. Рівномірний рух тіла по колу. Період і частота коливань
- •2. Дія магнітного кола на провідник зі струмом. Сила Ампера
- •1. Закон всесвітнього тяжіння.
- •2. Електроемність. Конденсатор.
- •1. Імпульс тіла.
- •2. Постійний електричний струм.
- •1. Явища змочування і капілярності в живій природі і техніці
- •2. Електропровідність напівпровідників
- •1. Особливості, будова ті властивості твердих тіл.
- •2. Рівняння фотоефекту.
- •1. Механічна енергія
- •2. Магнітне поле. Індукція магнітного поля
- •1. Енергія електричного поля
- •2. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція
- •1. Електричне поле. Його напруженість
- •2. Елементарні частинки та їх властивості
- •1. Прискорення. Рівноприскорений прямолінійний рух
- •2. Ядерна модель атома
- •1. Рух тіла під дією декількох сил
- •2. Сила Лоренца
- •1. Маса. Сили в природі
- •2. Поглинена доза випромінювання
- •1. Досліди Штерна. Броунівський рух
- •2. Спектральний аналіз
- •1. Явище електромагнітної індукції
- •1. Момент сили. Умова рівноваги тіла, що має вісь обертання
- •2. Склад ядра атома
- •1. Напівпровідниковий діод
- •2. Заломлення світла
- •1. Індуктивність
- •1. Світла, як електромагнітна хвиля. Інтерференція світла
- •2. Сучасні уявлення про простір і час
- •1.Дифракція світла
- •2. Швидкість світла у вакуумі
- •1. Утворення і поширення електромагнітних хвиль
- •2. Поляризація світла
1. Електричне поле. Його напруженість
Електричне по́ле — одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також у вільному вигляді при зміні магнітного поля (наприклад, в електромагнітних хвилях). Електричне поле може спостерігатися завдяки силовому впливу на заряджені тіла.Кількісними характеристиками електричного поля є вектор напруженості електричного поля й вектор електричної індукції . У випадку, коли електричне поле не змінюється з часом, його називають електростатичним полем. Розділ фізики, який вивчає розподіл статичного електричного поля в просторі, називається електростатикою. Напру́женість електри́чного по́ля — це векторна фізична величина, яка дорівнює силі, яка діє у даній точці простору у даний момент часу на пробний одиничний електричний заряд у електричному полі.
, де — сила, — електричний заряд, — напруженість електричного поля.В системі СІ вимірюється у В/м, на практиці здебільшого у В/см. Вектор напруженості електричного поля входить в рівняння Максвелла. Друге рівняння Максвелла гласить, що джерелом електричного поля може бути змінне магнітне поле.
Потенціа́л () — скалярна характеристика фізичного поля.Енергетична характеристика будь-якої визначеної точки силового поля. Потенціал існує не для всіх полів, а лише для полів такої конфігурації, де робота з пересування об'єкта не залежить від шляху, яким воно відбувається, а залежить лише від координат початкової та кінцевої точки. Чисельно потенціал дорівнює роботі, яку здійснюють сили поля, пересуваючи одиницю маси (потенціал тяжіння) чи електричного заряду (електростатичний потенціал) з цієї точки поля до точки, де потенціал вважають рівним нулю. Зазвичай потенціал вважають нульовим на нескінченості.
2. Елементарні частинки та їх властивості
Елементарна частинка — збірний термін, що стосується мікрооб'єктів в суб'ядерному масштабі, які неможливо розщепити на складові частини. Низка елементарних частинок має складну внутрішню структуру, проте розділити їх на частини неможливо. Інші елементарні частинки є безструктурні й можуть вважатися первинними фундаментальними частинками. Найхарактернішою особливістю елементарних частинок є їхня здатність до перетворень і взаємодії. За властивостями елементарні частинки поділяють на такі групи: фотони, лептони, мезони й баріони (нуклони й гіперони). Майже всі елементарні частинки нестабільні (за винятком електрона, протона, нейтрона, нейтрино, фотона).Античастинки — частинки з рівними, але протилежними за знаком електричним зарядом і магнітним моментом в порівнянні з відповідними елементарними частинками, наприклад, антипротон — протон, позитрон — електрон. Антиатоми і антиядра можна одержати з відповідних атомів та ядер заміною всіх елементарних частинок, що входять до їхнього складу, на античастинки. Речовину, що цілком складається з античастинок називається антиматерією. Про відносність поділу матерії на рівні елементарних частинок на частинки речовини і частинки поля переконливо свідчить взаємоперетворюваність частинок речовини й поля .
Білет № 18