1. Імпульс тіла.

Імпульсом (кількістю руху) тіла називається векторна величина, що вимірюється добутком маси тіла на його швидкість. . Одиниця імпульсу в СІ – Ньютон – секунда. Систему тіл називають замкненою (ізольованою), якщо на неї не діють зовнішні сили. Для замкненої системи геометрична сума імпульсів тіл є величиною сталою під час будь-яких рухів і взаємодії тіл системи. .  швидкість відповідних тіл до взаємодії, - швидкості цих тіл після взаємодії. Пружною взаємодією тіл (пружним ударом) називається взаємодія, під час якої зберігається геометрична сума імпульсів та сума кінетичних енергій взаємодіючих тіл.

Непружною взаємодією (непружним ударом) називається взаємодія, після якої форма тіл не відновлюється і обидва тіла рухаються як одне. Застосувавши закон збереження імпульсу  , отримаємо:

Закони збереження імпульсу можна продемонструвати на прикладі реактивного руху. Реактивний рух – це рух, який виникає, коли від тіла відокремлюється і рухається з деякою відносною швидкістю якась його частинка. Наприклад, коли із сопла ракети витікають продукти згорання палива.

2. Постійний електричний струм.

Електричним струмом називають всякий упорядкований рух електричних зарядів. Електричний струм, який виникає у провіднику внаслідок того, що в ньому створюється електричне поле, називається струмом провідності. За напрямок електричного струму умовно приймають напрямок руху пози¬тивних електричних зарядів. Кількісною мірою електричного струму служить сила (величина) струму – скалярна фізична величина, яка числово дорівнює електричному заряду, що проходить через поперечний переріз провідника за одиницю часу: . Щоб струм був постійний, треба, щоб в кожній частині провідника заряди не нагромаджувались і не зникали. Тому коло постійного струму повинно бути замкненим. Теорія близькодії, створена на основі дослідження англійського фізика М. Фарадея, пояснює взаємодію електричних зарядів тим, що навколо кожного електричного заряду існує електричне поле - особливий вид матерії, що існує незалежно від наших знань про нього і має енергію. Електричне поле неперервне в просторі і здатне діяти на інші електричні заряди. Електричне поле нерухомих зарядів називають електростатичним. Воно не змінюється з часом. Це поле створюється тільки електричними зарядами. Головна властивість електричного поля - здатність діяти на внесені в нього електричні заряди з деякою силою. Тому досліджують електричні поля за допомогою пробного точкового заряду. Пробний заряд q0 має бути малим, щоб він не спотворював помітно досліджуваного поля.

Білет № 13

1. Явища змочування і капілярності в живій природі і техніці

Рідина, яка відносно матеріалу даного твердого тіла виявляється змочуючою, піднімається у вузенькій трубці, виготовленій із цього матеріалу (у капілярі), утворюючи увігнутий меніск (а). При цьому збільшується площа контактування рідини і твердого тіла. Поблизу зовнішніх стінок капіляра рідина дещо піднімається над вільною поверхнею. І навпаки, незмочуюча рідина опускається в капілярі, утворюючи опуклий меніск (б), і відходить зовні від капіляра. Приклади рідин, що змочують чисте скло: вода і гас, а незмочуючою скло рідиною є ртуть. За рахунок сил поверхневого натягу краплинки ртуті набувають сферичної форми. Висоту h підняття (чи опускання) рідини в капілярі можна знаходити за формулою  , де r — радіус капіляра. Капілярність дуже важлива в живому світі (рух вологи в ґрунті, поживних соків у рослинах) та техніці (підйом спирту чи гасу в ґноті, фарбування тканин і шкіри). Капілярні явища використовуються при видобутку нафти. Сили взаємодії води з гірською породою більше, ніж у нафти. Тому вода здатна витіснити нафту з дрібних тріщин у більш великі. Для збільшення нафтовіддачі шарів використовуються спеціальні поверхнево-активні речовини (УРАВШИ).

Нафта має неоднакові оптичні властивості. Під дією ультрафіолетових променів нафта світиться. При цьому легені нафти світяться блакитним світлом, важкі - бурим і жовто-бурим. Це використовується при пошуку нафти. Нафта є діелектриком і має високий питомий опір.