- •1. Механічний рух. Основна задача механіки
- •2. Квантові властивості світла.
- •1. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів
- •2. Коливальний рух.
- •1. Рівномірний прямолінійний рух.
- •2. Рівняння фотоефекту.
- •1. Прискорення. Рівноприскорений прямолінійний рух
- •2. Основні положення спеціальної теорії відносності
- •1. Необоротність теплових та інших процесів
- •2. Робота і потужність струму
- •1. Вільне падіння тіл
- •2. Електричне поле.
- •1. Причини руху. Інерціальна система відліку.
- •2. Квантові генератори
- •1. Другий і третій закон Ньютона
- •2. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола
- •1. Властивості газів. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії
- •2. Вимушені коливання. Резонанс. Автоколивання
- •1. Рівномірний рух тіла по колу. Період і частота коливань
- •2. Дія магнітного кола на провідник зі струмом. Сила Ампера
- •1. Закон всесвітнього тяжіння.
- •2. Електроемність. Конденсатор.
- •1. Імпульс тіла.
- •2. Постійний електричний струм.
- •1. Явища змочування і капілярності в живій природі і техніці
- •2. Електропровідність напівпровідників
- •1. Особливості, будова ті властивості твердих тіл.
- •2. Рівняння фотоефекту.
- •1. Механічна енергія
- •2. Магнітне поле. Індукція магнітного поля
- •1. Енергія електричного поля
- •2. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція
- •1. Електричне поле. Його напруженість
- •2. Елементарні частинки та їх властивості
- •1. Прискорення. Рівноприскорений прямолінійний рух
- •2. Ядерна модель атома
- •1. Рух тіла під дією декількох сил
- •2. Сила Лоренца
- •1. Маса. Сили в природі
- •2. Поглинена доза випромінювання
- •1. Досліди Штерна. Броунівський рух
- •2. Спектральний аналіз
- •1. Явище електромагнітної індукції
- •1. Момент сили. Умова рівноваги тіла, що має вісь обертання
- •2. Склад ядра атома
- •1. Напівпровідниковий діод
- •2. Заломлення світла
- •1. Індуктивність
- •1. Світла, як електромагнітна хвиля. Інтерференція світла
- •2. Сучасні уявлення про простір і час
- •1.Дифракція світла
- •2. Швидкість світла у вакуумі
- •1. Утворення і поширення електромагнітних хвиль
- •2. Поляризація світла
2. Електропровідність напівпровідників
Напівпровідник — матеріал, електропровідність якого має проміжне значення між провідностями провідника та діелектрика і відрізняються від провідників сильною залежністю питомої провідності від концентрації домішок, температури і різних видів випромінювання. Характерна риса напівпровідників — зростання електропровідності зі зростанням температури; при низьких температурах електропровідність мала. При температурі близькій до абсолютного нуля напівпровідники мають властивості ізоляторів. Кремній, наприклад, при низькій температурі погано проводить електричний струм, але під впливом світла, тепла чи напруги електропровідність зростає. Власними напівпровідниками є хімічно чисті напівпровідники, їх провідність називається власною провідністю. При абсолютному нулі його валентна зона укомплектована повністю, зона провідності, яка розміщена над валентною зоною на відстані , є порожньою. Провідність власних напівпровідників, зумовлена електронами, називається електронною провідністю, або провідністю n-типу. Провідність власних напівпровідників, зумовлена квазічастинками-дірками, називається дірковою провідністю, або провідністю р-типу. Характерною особливістю власних напівпровідників є збільшення їх питомої провідності із підвищенням температури. Провідність напівпровідників, зумовлена домішками, називається домішковою провідністю, а самі напівпровідники – домішковими напівпровідниками. Утворення вільного електрона не супроводжується порушенням ковалентного зв'язку, дірка не виникає. Надлишковий позитивний заряд, що виникає поблизу атома домішки, зв'язаний з атомом домішки, і тому переміщатися по ґратці не може.
Білет № 14
1. Особливості, будова ті властивості твердих тіл.
Тверде тіло — агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми на відміну від інших агрегатних станів рідини та газу. Атоми твердих тіл більшість часу проводять в околі певних рівноважних положень, здійснюючи тільки незначні теплові коливання. Загалом зберігаючи форму, тверді тіла деформуються під впливом зовнішніх сил. Відмінною рисою твердого тіла є те, що воно чинить опір не тільки розтягу та стисканню, а також зсуву, згину й крученню. При руйнуванні в твердому тілі з'являються і розповсюджуються тріщини, які врешті-решт призводять до розлому. До механічних властивостей твердого тіла належить також його здатність проводити звук, який є хвилею, що переносить локальну деформацію з одного місця в інше. У твердому тілі можуть розповсюджуватися не тільки повздовжні звукові хвилі, а й поперечні. Швидкість звуку в твердих тілах загалом вища, ніж у газах. Кристал— тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями. Мають характерні властивості, як: - стала температура плавлення;- спайність;- анізотропія; - пружність;З кристалів складаються сніг і крига, гірські породи, цукор тощо. Аморфні речовини — твердо тільні речовини, які не мають далекого порядку в розташуванні атомів (скло, пластик). Рідкий кристал— специфічний стан термодинамічної системи, якому властиві риси як рідини (текучість), так і кристалу (анізотропія властивостей).