- •3)Основні прояви
- •1. Періодизація :
- •Після 1991- з незалежністю України, українці переселяються, зокрема в Португалію, Іспанію, Чехію, Італію через непевний економічний стан в Україні.
- •1.Причини російської революції
- •3. Поняття глобальної екологічної кризи ххі століття. Причини, які її
- •1.Земельна реформа п, Столипіна
- •2.План «Ост»(план окупаційної політики на території срср)
- •2)Територіальні зміни усрср в 1939-1940рр.
- •1.Участь західних українців у політичному житті Австро-Угорщини
- •Зародження дисидентського руху
- •3)Стартові умови економіки незалежної України
- •1 Внутрішня політика Гетьмана п.Скоропатського
- •2 Голодомори хХст. В Україні: причини і наслідки.
- •3 Політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •1 Утворення Дерикторії. Її внутрішня і зовнішня політика.
- •2 Головні завдання сучасного етапу розвитку України.
- •3 Спроба державного перевороту в серпні 1991р.
- •1 Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2 Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч.50-х рр..
- •1 Визволення України від німецької окупації.
- •2 Державотворчі процеси поч..90-ч р.ХХст..
- •3 Культурне і духовне життя України в 1917-1921рр.
- •1 Встановлення радянської влади в Україні.
- •1. Політика більшовиків в Україні в 1919–1920 рр. «Воєнний комунізм»
- •Література
- •2. Внутрішньополітичне становище на початку 50-х років
- •1.Політика суцільної колективізації
- •2. Економічні реформи другої половини 1960-х рр. Реформи о. Косигіна
- •3. Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991р.
- •1.Причини, масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •2. Особливості суспільно-політичного життя українців в повоєнний період
- •3.Основні тенденції розвитку господарства в другій половині 90-х р
- •1.Особливості та наслідки радянської індустріалізації
- •1.Перебудова та її особливості в Україні
- •Українські землі на початку хх ст.?
- •Воєнні дії на території України 1941-1942?
- •Українська Гельсінська група.
- •Мета та завдання діяльності
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України.
- •2. Культура повоєнного часу.
- •3. Прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •II Універсал
- •2. Німецький Окупаційний Режим в Україні
- •3.Реформи освіти та науки в 50-60-х
- •Розвиток культури України в 1930-ті рр..
- •2.Реформи 1988-1991 рр.
- •3.Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •3. Стан промисловості та сільського господарства України 50-60-х рр.
3. Прийняття Декларації про державний суверенітет України
16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла документ великої історичної ваги — Декларацію про державний суверенітет України. Суверенітет передбачає верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади в межах території України. Відтепер Україна проголошувалася незалежною державою в зовнішніх відносинах. Декларацією визнавалося право української нації на самовизначення, держава повинна була захищати й охороняти національну державність українців. Єдиним джерелом державної влади визнавався народ, а Верховна Рада УРСР могла виступати від його імені. У документі йшлося про принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Генеральний прокурор мав здійснювати контроль над виконанням законів. Територія України проголошувалася недоторканною. Уперше після багаторічного замовчування Декларація визнавала невід'ємні права і свободи людини. Вона складається з 10 розділів. У розділі про економічну самостійність проголошувалося, що «земля, її надра, повітряний простір, водні й інші природні ресурси є власністю українського народу, тобто громадян усіх національностей України». Декларація повинна була забезпечувати національно-культурне відродження українського народу і задовольняти національно-культурні, духовні й мовні потреби українців, що проживають за межами України. Передбачалося створення власних збройних сил. Україна брала зобов'язання не поширювати, не виготовляти й не нарощувати ядерну зброю. Одним із ключових пунктів — «Екологічна безпека» — передбачалося створення національної комісії для радіаційного захисту населення, що було необхідно у зв'язку з аварією на ЧАЕС. Майбутня зовнішня політика України, визначена Декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України. Декларація про державний суверенітет не мала статусу конституційного акту й тому залишилася планом на майбутнє, побажаннями для майбутньої зовнішньої і внутрішньої політики. Історичне значення Декларації про державний суверенітет · Суверенітет офіційно визнано необхідною умовою подальшого розвитку української нації. Визначено основні напрямки досягнення реального суверенітету. · Закладено основи майбутньої незалежності держави, зроблено перший крок на шляху до неї. Незабаром після прийняття Декларації Верховна Рада розглянула заяву В. Івашка і задовольнила його прохання про відставку. 18 липня 1990 р. Головою ВР УРСР було обрано Л. Кравчука.
Білет№33
І і ІІ Універсали Української Центральної Ради.
Універса́ли Украї́нської Центра́льної Ра́ди — грамоти-прокламації, які видала Українська Центральна Рада для широкого загалу, як гетьмани козацької доби.Українська Центральна Рада (УЦР) видала 4 Універсали, які визначили етапи української держави — від автономної до самостійної.
I Універсал
10 червня (23 - за новим стилем) 1917 — проголосив автономію України «однині самі будемо творити наше життя». Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії... народ український має сам порядкувати своїм життям», а закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня1917 створено Генеральний Секретаріат.
Умови:
Проголошення автономії України в складі Росії;
Джерелом влади в Україні є український народ;
Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);
Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;
Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.
І Універсал оголошено на другому Всеукраїнському Військовому З'їзді;
Після того, як у травні 1917 року Тимчасовий уряд відмовився надати автономію України (навіть не негайно, а в перспективі), Центральна Рада, виходячи з принципу «ні бунту, ні покірності», прийняла рішення прийняти I Універсал («До українського народу, на Україні і поза її сущому »). Текст Універсалу був зачитаний В. Винниченком 10 (23) червня 1917 на II Всеукраїнському Військовому З'їзді. Згідно з I Універсалом проголошувалася автономія України у складі Росії («не одділяючись від всієї Росії ... народ український має сам порядкувати своїм життям»). Законодавчим органом повинно було стати Всенародні Українське Збори (Сейм), що обираються загальним, рівним, прямим, таємним голосуванням. Всі кошти, отримані від збору податків, відтепер повинні були залишатися в Україні. Враховуючи багатонаціональний склад України, Універсал закликав українських громадян до злагоди і порозуміння. Українська Центральна Рада брала на себе відповідальність за поточний стан справ у державі, були запроваджені додаткові збори з населення на користь Ради, але не ставилася вимога про припинення платежів у загальноросійський бюджет. По проголошенні автономії 15 (28) червня 1917, було створено уряд (Генеральний Секретаріат). У відповідь на І Універсал Тимчасовий уряд Росії 16 (29) червня виступив з відозвою «Громадянам України», в якому запропонувало громадянам українцям розвивати земське і міське самоврядування.