Тема 2. Теорія попиту та пропозиції

2.1. Теоретичні відомості

Попит - це та кількість товарів та послуг, яку бажає та має можливість придбати споживач за кожною конкретною ціною.

Обсяг попиту - це максимальна кількість товарів та послуг, яку споживач готовий придбати за даною ціною.

Функція попиту - алгебраїчний вираз зв’язку між обсягом попиту та ціною у вигляд Q_d = (P). У аналітичній формі Q_d = a – b*P, де a та b > 0; а - обсяг попиту при нульовій ціні; b – величина, обернена куту нахилу кривої попиту ( ). Зв’язок між ціною та обсягом попиту у вигляді: P_d=(Q) має назву оберненої функції попиту.

Крива попиту (D) - графічне вираження зв’язку між ринковою ціною товару або послуги і тією кількістю, яку по цій ціні питатимуть покупці.

Закон попиту: за інших рівних умов збільшення ціни веде до відповідного зменшення величини попиту, і навпаки, зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту (PQ, PQ). Цей факт відображений від’ємним нахилом кривої попиту.

Попит змінюється під впливом різноманітних чинників. Зміна обсягу попиту відбувається під впливом цінових чинників, зміна у попиті відбувається під впливом нецінових чинників. Цінові чинники характеризують рух уздовж кривої попиту, нецінові чинники зсовують криву попиту паралельно самої собі (праворуч чи ліворуч).

До цінових чинників попиту відносять зміну ціни на товар, під дією ефекту доходу та ефекту заміщення.

Нецінові чинники, що впливають на зміну попиту, і напрям зсуву кривої попиту вказані в табл. 2.1.

Пропозиція - це та кількість товарів та послуг, яку бажає та має можливість пропонувати виробник за кожною конкретною ціною.

Обсяг пропозиції - це максимальна кількість товарів та послуг, яку виробник бажає та має спроможність виробити за даною ціною.

Функція пропозиції - алгебраїчний вираз зв’язку між обсягом продажу та ціною у вигляд Q_s = (P). У аналітичній формі Q_S = c + d*P, с - обсяг пропозиції при нульовій ціні; d – показник куту нахилу кривої пропозиції ( ). Зв’язок між ціною та обсягом пропозиції у вигляді: P_s=(Q) має назву оберненої функції пропозиції.

Таблиця 2.1.

Нецінові чинники, що впливають на зміну попиту

Чинники впливу	Напрям зсуву кривої попиту
Зростання (зменшення) ціни на взаємозамінне благо	Праворуч (ліворуч)
Зростання (зменшення) ціни на доповнююче благо	Ліворуч (праворуч)
Зростання (зменшення) доходу споживача, для нормального блага	Праворуч (ліворуч)
Зростання (зменшення) доходу споживача, для блага низької споживчої якості	Ліворуч (праворуч)
Зростання (зменшення) числа споживачів	Праворуч (ліворуч)
Сподівання споживача на майбутнє підвищення (зниження) ціни	Праворуч (ліворуч)
Збільшення (зменшення) привабливості товару	Праворуч (ліворуч)

Крива пропозиції (S) - графічне вираження зв’язку між ринковою ціною товару або послуги і тією кількістю, яку по цій ціні пропонуватимуть продавці, тобто показують, скільки продавці захочуть продати товару по кожній з безлічі цін.

Закон пропозиції: за інших рівних умов збільшення ціни веде до відповідного збільшення величини пропозиції, і навпаки, зниження ціни веде до відповідного зниження величини пропозиції (PQ, PQ). Цей факт відображений позитивним нахилом кривої пропозиції.

Позитивний нахил кривої пропозиції, окрім суто психологічного сприйняття, можна пояснити також:

- реакцією виробників на зростання ціни реалізації (збільшення прибутку виробника, входження нових виробників на ринок даного товару);

- зростанням витрат на виробництво додаткової продукції за фіксованих виробничих можливостей (можна більше виробляти продукції, якщо збільшити величину оплати праці робітників);

- поєднанням межі виробничих можливостей та альтернативною вартістю. Ціна одного товару повинна зростати по відношенню до ціни іншого товару, щоб більша кількість виробників була зацікавлена у його виробництві по мірі зростання альтернативної вартості.

Зазначені чинники можна охарактеризувати, як цінові чинники пропозиції, які показують зміну величини пропозиції під впливом зміни ціни даного товару. Цінові чинники пропозиції характеризують рух уздовж кривої пропозиції. Нецінові чинники пропозиції показують зміну в пропозиції та характеризуються зсувом кривої пропозиції паралельно самої собі (праворуч чи ліворуч).

Нецінові чинники, що впливають на зміну пропозиції, і напрям зсуву кривої пропозиції вказані в табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Нецінові чинники, що впливають на зміну пропозиції

Чинники впливу	Напрям зсуву кривої пропозиції
Зростання (зменшення) ціни на ресурси	Ліворуч (праворуч)
Збільшення (зменшення) числа продавців на ринку	Праворуч (ліворуч)
Зростання (зменшення) витрат виробника	Ліворуч (праворуч)
Податки (субсидії) виробникам	Ліворуч (праворуч)
Сподівання виробників на майбутнє підвищення (зниження) ціни	Ліворуч (праворуч)
Зростання (зменшення) ціни на товари, що виробляються з тієї ж самої сировини	Ліворуч (праворуч)
Удосконалення технологій (погіршення умов виробництва)	Праворуч (ліворуч)

Ринкова рівновага – такий стан ринку, коли кількість товару, яку готов продати виробник, дорівнює кількості товару, яку готовий придбати покупець за даної конкретної ціни. На графіку рівноважні ціна та обсяг відповідають точці перетину кривих попиту та пропозиції. Відповідні координати цієї точки називаються рівноважним обсягом та рівноважною ціною.

Щоб знайти рівноважні ціну та обсяг, необхідно прирівняти функції попиту та пропозиції (Q_d = Q_s).

Якщо ринкова ціна товару, що продається, перевищує рівноважну ціну, то на ринку утворюється надлишкова кількість товару, бо за ціною вище рівноважної покупець пред’явить попит на меншу кількість товарів та послуг. За ціною вище рівноважної обсяг попиту перевищить кількість продукції, що пропонується, та на ринку виникне нестача товарів (дефіцит).

Надлишок (виграш) споживача визначається як вигода, яку він має, коли придбає товар за ціною, яку визначає ринок. Математично надлишок споживача - це різниця між сумою, яку споживач готовий сплатити за товар, та сумою, яку він платить в дійсності.

Надлишок (виграш) виробника визначається як вигода, яку він має, коли реалізує товар за ціною, яку визначає ринок. Математично надлишок виробника - це різниця між сумою, за якою він готовий продати товар, та сумою, за якою він продає в дійсності.

Ринковий механізм не може повністю виключити засоби державного регулювання ринку, до яких відносять податки, субсидії та фіксовані ціни.

Податки. Припустимо, Уряд затвердив податок у розмірі на кожну товарну одиницю. Його введення викличе паралельне зміщення лінії пропозиції ліворуч-угору на величину цього податку. Тепер кожен можливий обсяг виробники готові пропонувати за ціною, на величину податку більшою, ніж раніше. У цьому випадку, сплативши податок, виробники отримають за свій товар ту саму ціну, що й раніше. Але за такої ціни величина попиту буде значно меншою від попередньої. Виникає затоварювання, наслідком якого стане тенденція до зниження ціни на одиницю товару і скорочення випуску. Дещо активізується попит, і як наслідок, рівновага ринку буде досягнута на новому рівні. Нова рівноважна ціна буде вищою за попередню, але нижчою від тієї, яку хотіли б отримати продавці. Меншим буде й новий рівноважний обсяг. Результатом приходу ринку даного товару до нового рівноважного стану буде фактичний розподіл потоварного податку між продавцем і споживачем, хоча формально податок вносить до бюджету продавець (виробник). Покупець заплатить продавцю ціну, яка вища за попередню рівноважну на певну величину. Це частка покупця у потоварному податку. Продавець же, отримавши ціну, сплатить із неї податок на кожну продану одиницю товару і фактично отримає меншу ціну за свій товар. Це його частка у потоварному податку. Розподіл податкового тиску між покупцем і продавцем залежить від співвідношення еластичності попиту і пропозиції.

Дотації. Дотації є податками „навпаки”. Потоварна дотація також установлюється в певному відсотку до ціни товару або в абсолютній сумі в розрахунку на одиницю товару. Потоварні дотації зазвичай отримують виробники, хоча у багатьох випадках їх отримують безпосередньо і споживачі. Припустимо, мерія затвердила дотацію із міського бюджету виробникам товару (послуги) на кожну товарну одиницю. Це призведе до зміщення лінії пропозиції униз на величину дотації. Тепер кожен можливий обсяг вони готові пропонувати по ціні, меншій на величину дотації. У тому числі й попередній рівноважний обсяг. Але за цією ціною величина попиту на товар істотно зросте. Виниклий дефіцит можна здолати шляхом підвищення ціни, зростання випуску і скорочення надлишкового попиту. Нова рівноважна ціна буде вища, але нижча попередньої рівноважної. Рівноважний обсяг зросте. Продавець одержить виграш, що менший за всю величину дотації. Це його частка дотації. Отримає свій виграш і споживач, тому що нова рівноважна ціна буде менша за попередню. Таким чином, і дотація, як і податок, розподілиться між продавцем (виробником) і покупцем (споживачем), причому те ж саме станеться у випадку, якщо дотація буде сплачена споживачеві. Вплив дотації на зниження рівня ціни і підвищення обсягу продаж, залежить від еластичності попиту і пропозиції. Кому дістанеться більша частина дотації - покупцю чи продавцю - в свою чергу залежить від співвідношення еластичності попиту і пропозиції.

Фіксовані ціни. Крім використання податків і дотацій, держава може застосовувати і такі методи втручання у ринковий механізм, як фіксовані ціни. Коливання рівноважних цін є звичайною справою на ринку. Інколи держава намагається зафіксувати ціни на більш низькому або на більш високому рівні ніж рівноважний, або ж на рівноважному рівні, що склався на певний момент. У першому випадку виникає дефіцит товарів на ринку, у другому - їх надлишок, у третьому - дуже швидко виникає перша або друга ситуація. Занижені фіксовані ціни найчастіше використовуються з метою соціального захисту населення. Окрім дефіциту і обов’язкового виникнення „чорного” ринку, їх підтримка вимагає від уряду значних дотацій виробникам. Підвищені фіксовані ціни встановлюються або з фіскальною метою (алкоголь, золоті прикраси тощо), або для підтримки вітчизняних виробників деяких галузей (сільське господарство). В останньому випадку виникає надлишок сільгосппродукції, який уряд повинен викуповувати, несучи знову ж таки значні фінансові витрати.