- •1. Поняття про свердловину та її елементи
- •2. Класифікація свердловин
- •3. Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •2) Обертальним:
- •3) Ударно-обертальним.
- •4. Поняття про цикл будівництва свердловини
- •5. Складові елементи та основні параметри бурових установок
- •6. Наземні споруди і бурове обладнання
- •7. Принцип вибору бурової установки
- •8. Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •9. Лопатеві долота.Конструктивні особливості,обл.. Застосування.
- •10.Шарошкові долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •11. Алмазні долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •12. Твердосплавні долота.Область застосування.Переваги та недоліки.
- •13. Долота для з відбору керна.Керновідбірні пристрої.
- •14. Показники роботи бурових доліт
- •15.Турбобури та їх конструктивні особливості.
- •1)Турбіни
- •2)Корпус
- •4)Опори
- •16.Гвинтові вибійні двигуни та їх конструктивні особливості.
- •17.Електробури.Система підведення струму.
- •18.Призначення та складові елементи бурильної колони.
- •19.Умови роботи бурильної колони.
- •20.Бурильні труби.Елементи для зєднання.Перехідники.
- •21.Ведучі бурильні труби.Обважнені бурильні труби.
- •22. Поняття про режим буріння та його параметри
- •23. Вплив осьового навантаження на механічну швидкість буріння
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •24. Вплив частоти обертання долота на механічну швидкість буріння
- •25. Вплив витрати промивальної на механічну швидкість буріння
- •26. Принципи вибору параметрів режиму буріння
- •27. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •28. Класифікація промивальних рідин
- •29. Властивості промивальних рідиндин(густина,фільт.,кіркоутвор.,абразивні).
- •30Властивості промивальних рідин (густина,фільт., кіркоутвор., абразивні
- •31. Обважнення промивальних рідин.Вимоги до обважнювачів.
- •32.Класифікація хімічних реагентів.
- •33. Приготування промивальних рідин
- •34. Очищення промивальних рідин
- •35. Причини викривлення свердловин.
- •36. Способи попередження довільного викривлення свердловин
- •37. Мета буріння похило-скерованих свердловин.
- •38. Види профілів похило-скерованих свердловин.
- •39. Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів
- •40. Вплив промивальної рідини на колекторські властивості пласта
- •41. Принципи вибору технології первинного розкриття
- •42.Випробовування продуктивних горизонтів в процесі буріння.
- •43. Мета та способи кріплення свердловин
- •44. Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •45. Принципи проектування конструкцій свердловин.
- •46.Обсадні труби та їх зєднання.
- •47. Умови роботи обсадної колони у свердловині.
- •48. Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •50.Оснастка низу обсадних колон.
- •51.Мета та способи цементування свердловин.
- •52.Тампонажні матеріали.
- •53.Властивості тампонажного поршку.
- •54. Властивості тампонажного розчину.
- •55. Властивості тампонажного каменю.
- •56. Принципи розрахунку одноступінчастого цементування свердловин.
- •57.Поняття про якість спорудження свердловини і принципи її оцінювання.
- •58. Класифікація ускладнень
- •59. Поглинання промивальних рідин. Причини поглинань.
- •60.Технологія попередження поглинань.
- •61.Способи ліквідації поглинань.
- •62. Нафтогазоводопроявлення, причини їх виникнення.
- •63.Діагностика флюїдопроявів.
- •64. Попередження флюїдопроявлень .
- •65.Способи ліквідації флюїдопроявлень
- •66. Порушення цілісності стінок свердловини,причини виникнення ускладнень.
- •67.Способи попередження ускладнень,пов’язаних з порушенням цілісності стінок свердловини.
- •68. Прихвати колони труб,їх причини.
- •69.Способи попередження прихватів.
- •70.Ліквідація прихватів.
- •71. Види та причини аварій
- •72.Попередження аварій
- •73. Ліквідація аварій. Ловильний інструмент.
18.Призначення та складові елементи бурильної колони.
Бурильна колона призначена для:
а) передачі обертання від ротора до долота;
б) сприйняття реактивного моменту вибійного двигуна;
в) підводу до вибою промивальної рідини;
г) створення осьового навантаження на долото;
д) підйому і спуску долота і вибійного двигуна;
е) монтажу окремих секцій струмопідводу при бурінні електробуром;
є) проведення допоміжних робіт (проробка, розширення і промивання свердловини, дослідження пластів тощо).
Бурильна колона складається з ведучої труби, бурильних труб, обважнених бурильних труб, замків, перевідників і з’єднуючих муфт.
Бурильна колона – це зв’язувальна ланка між буровим обладнанням, розміщеним на поверхні, і породоруйнуючим інструментом.
19.Умови роботи бурильної колони.
При роторному способі буріння на бурильну колону діють такі навантаження:
1. Осьова сила розтягу, яка виникає від власної ваги і перепаду тиску на долоті, яка максимальна у верхньому перерізі.
2. Осьова сила стиску, яка виникає від осьового навантаження на долото.
3. Крутний момент, який призводить до появи в колоні дотичних напружень.
4. Знакозмінні, які виникають. Внаслідок обертання зігнутої колони.
5. Напруження, які виникають від поперечного і повздовжнього згинів бурильної колони.
6. Динамічні навантаження, які виникають у процесі роботи бурильної колони.
7. Інерційні, які виникають при спуско-підіймальних операціях.
При бурінні з використанням вибійних двигунів бурильна колона не обертається, і тому діють:
а) Осьові сили розтягу і стиску;
б) Інші сили: реактивний момент, згинаючі навантаження, які виникають при втраті стійкості нижньої частини є незначними і в проектувальних розрахунках не враховуються
20.Бурильні труби.Елементи для зєднання.Перехідники.
Згідно з існуючим стандартом бурильні труби випускають таких типів:
Бурильні труби з висадженими назовні кінцями (ТБН);
Бурильні труби з висадженими всередину кінцями (ТБВ);
Бурильні труби з висадженими назовні кінцями і стабілізуючими конічними поясками;
Бурильні труби з висадженими всередину кінцями і стабілізуючими всередину конічними поясами;
Бурильні труби з привареними кінцями:
а) ТБПВ з висадкою всередину
б) ТБПН з висадкою назовні
в) ТБПК з комбінованою висадкою
- Легкосплавні бурильні труби (ЛБТ);
- Бурильні труби для буріння електробуром (ТБПВЕ).
Стандартом передбачено бурильні труби довжиною 6; 8; 11.5 м, діаметром 60-168мм. З семи груп міцності сталей: Д, К, Е, Л, М, Р, Т.
Труби перших двох типів ТБН і ТБВ мають різьбу трикутного профілю. До цих труб передбачений випуск з’єднувальних труб. Труби 3 і 4 типів ТБПК і ТБЛБТ мають різьбу трапецієподібного профілю.
В трубах ТБПН покращені умови спуску і підйому геофізичних приладів.
Недоліком бурильних труб із звареними кінцями є можливе паралельне зміщення і перенос осей з’єднюючих труб, муфт або замків.
Легкосплавні бурильні труби виготовляють зі сплаву Д16Т (алюміній, мідь. магній), який зміцнений термообробкою
Ρ=2780 кг/м3 =7850кг/м3
GT=330МПа-межа текучості Gст=373МПа
Легкосплавні бурильні труби випускають:
1) з внутрішніми кінцевими і полегшеними бур. замками;
2) з внутрішніми кінцевими потовщеними всередині і назовні з полегшиними бур. замками;
3) з потовщеною стінкою на всю довжину;
4) із внутрішніми і зовнішніми кінцевими товщами.
Складається з товстостінної квадр. штанги, верхнього штангового перехідника і нижнього штангового перехідника; верхній – має ліву різьбу закручується з вертлюгом, нижній – праву різьбу з’єднується з буровою колоною;
З’єднувальні муфти – для зєднання між собою коротких (до 8м) бурильних труб, які не роз’єднуються у процесі транспортування та експлуатації. Вона має на обох кінцях трубну різьбу трикутного профілю (тип ТБВ, ТБН).
Призначені для з’єднання елементів бурильної колони з різьбами різних розмірів та приєднання до бурильної колони і різного інструменту. Всі перехідники поділяються на такі типи:
1. Перехідник перехідний або запобіжний (ПП) призначений для з’єднання бурильної колони різних розмірів, приєднання різноманітних елементів.
2. Ніпельні перехідники (ПН) призначені для з’єднання елементів бурильної колони, які закінчуються муфтами.
3. Муфтові перехідники (ПМ) призначені для з’єднання елементів бурильної колони, які закінчуються ніпелями.
З’єднуючі муфти призначені для з’єднання між собою коротких (до 8м) бурильних труб, які не роз’єднуються у процесі транспортування та експлуатації. З’єднуюча муфта має на обох кінцях трубну різьбу трикутного профілю.