3. Способи буріння свердловин

Руйнувати гірські породи можна механічним,гідродинамічним, термічним, фізико-хімічним, електроіскровим та іншими способами.

Механічне буріння здійснюється такими способами:

1) Ударним:

а) ударно-штанговим;

б) ударно-канатним;

2) Обертальним:

а) роторним;

б) із застосуванням вибійних двигунів (турбобурів, електробурів, гвинтових двигунів);

3) Ударно-обертальним.

4. Поняття про цикл будівництва свердловини

Комплекс робіт, починаючи з підготовки майданчика під бурову і закінчуючи демонтажем бурового устаткування, перевезенням його на нову точку і рекультивацією земельних угідь, називають циклом будівництва свердловини.

цикл будівництва свердловини, поділяються на:

1) підготовчі роботи до монтажу бурового обладнання (планування майданчика під бурову, проведення під’їзних доріг, прокладення водопроводу, підвід електроліній, телефонного зв’язку);

2) монтаж бурового обладнання (встановлення фундаментів і блоків обладнання на них, обв’язка обладнання, захист вишки та обладнання, встановлення ємностей і побутових приміщень);

3) підготовчі роботи до буріння свердловини (встановлення направлення; оснащення талевої системи; приєднання бурового шланга до вертлюга і стояка; підвішування машинних ключів; перевірка приладів; центрування вишки, перевірка горизонтальності ротора);

4) буріння свердловини, кріплення її стінок обсадними колонами і розмежування пластів;

5) вторинне розкриття продуктивного пласта (при перекритому колоною пласті), випробування, освоєння і здача свердловини в експлуатацію;

6) демонтаж бурового обладнання;

7) перевезення обладнання на нову точку.

Усі види робіт на етапах 1, 2, 3, 6 і 7 виконуються вишкомонтажниками, на етапі 4 – буровими бригадами, а на етапі 5 – бригадами для дослідження та освоєння свердловин.

5. Складові елементи та основні параметри бурових установок

Бурові установки призначені для буріння експлуатаційних і глибоких розвідувальних свердловин обертовим способом.

Основними складовими елементами сучасних бурових установок є:

• бурові споруди (вишка, основа, укриття, містки і стелажі);

• спуско-підіймальне обладнання (бурова лебідка, крон блок, талевий блок, гак і гакоблок);

• обладнання для обертання бурильної колони (ротор, вертлюг);

• обладнання для виносу вибуреної породи та її видалення (бурові насоси або компресори, циркуляційна система, обладнання для приготування та обробки розчинів, обладнання для очищення бурових розчинів від вибуреної породи і газу);

• силовий привід та енергетичні установки;

• засоби для автоматизації і механізації СПО та подачі долота.

Спорудження н/г свердловин здійснюють в різних геологічних та природно-кліматичних умовах. У залежності від геологічних умов та призначення свердловини в широких межах змінюються її глибина і конструкція, застосовується похило-скероване буріння.

Бурові установки характеризуються багатьма параметрами, серед яких:

• максимально допустиме навантаження на гак;

• умовна глибина буріння;--тип головного привода;

• потужність привода установки;

• потужність привода окремих агрегатів;--вид енергії;

• продуктивність і максимальний тиск бурових насосів;

• діапазон частот обертання ротора;--швидкості підйому гака;

• висоти під роторної основи;--висоти вишки та ін.

умовна глибина буріння визначається максимально допустимою для бурової установки певного класу вагою бурильного інструменту і визначається за співвідношенням (2.1)

де Р_доп – допустиме навантаження на підйомний гак, регламентоване ГОСТ 16293-89, Н;

К_бк – відношення допустимого навантаження на підйомний гак до максимальної ваги бурильного інструменту, яке за стандартом приймається не меншим 1,66;q – приведена вага погонного метра 114,3 мм бурильних труб, яка приймається рівною 300 Н/м.