51.Мета та способи цементування свердловин.

Цементування свердловин проводять з метою:

1. Ізоляції всіх проникних горизонтів один від одного і запобігання притоків флюїдв в поза колонному просторі;

2. Утримання у підвішеному стані обсадної колони;

3. Захист обсадної колони від дії агресивних середовищ, які сприяють корозії зовнішньої поверхні колони.

4. Ліквідації дефектів у кріпленні свердловини;

5. Запобігання обводнення свердловин;

6. Створення високоміцних мостів здатних сприймати достатньо великі осьові навантаження;

7. Ізоляції поглинаючих горизонтів;

8. Укріплення стінок свердловини у породах які осипаються;

9. Зменшення передачі тепла від потоку, який рухається колоною труб у свердловині до навколишніх порід;

10. Герметизації устя свердловини у випадку її ліквідації.

I. Способи первинного цементування

1 . Одноступінчасте цементування;

2. Ступінчасте цементування:

а) з розривом в часі – якщо:

1) при одноступінчастому цементуванні можливе поглинання тампонажного розчину; 2) існує небезпека газопроявлення у період тужавіння;

3) для проведення одноступінчастого цементування необхідна надзвичайно велика кількість цемент-х агрегатів і цементозмішувальних машин

б) без розриву в часі – використовують, якщо: 1) потужність цементувальни агрегатів недостатня для проведення одноступінчастого цементування;

2) організація чи підприємство не має достатньої кількості техніки. (цементозмішувальних машин, агрегатів)

3) Для цементування нижньої і верхньої ступеней використовують тампонажні розчини різного складу (наприклад з термінами тужавіння які суттєво відрізняються між собою)

3. Манжетне цементування.

4. Зворотнє цементування

5. Цементування обсадних колон які спускають секціями і потайних обсадних колон (хвостовиків)

II. Способи вторинного або ремонтно-виправного цементування.

1. Цементування без пакера.

2. Цементування з пакером, що витягується.

3. Цементування з пакером, що не витягується.

III. Способи встановлення розділюючих цементних мостів.

52.Тампонажні матеріали.

Тампонажними називають матеріали, які при змішуванні з во­дою або водними розчинами солей, утворюють суспензії, здатні в умовах свердловини з часом перетворюватися в практично непрони­кне тверде тіло.

Як тампонажні матеріали застосовують мінеральні в'яжучі речовини — спеціальні марки цементів (порош­коподібні продукти).

У водному розчині відбувається їх гідратація, вони пере­творюються у водні сполуки — гідросилікати, гідроалюмінати, гід-роферити та інші, розчинність яких у воді значно менша.

Згідно з існуючим стандартом тампонажні цементи поділяються на такі типи:

Тип І тампонажний портландцемент без добавки:

Тип І-G тампонажний портландцемент бездобавочний при відношенні 0,44

Тип І-Н при водо цементному відношенні 0,38

Тип ІІ тампонажний порт ланд цемент з мінеральними добавками

Тип ІІІ регулюють густину цементного тіста

За густиною цементного тіста цементи типу ІІІ поділяють на:

-полегшені ρ=1360-1640

-обважнені ρ=1960-2340

За різних температур використовують цементи типів І, ІІ, ІІІ поділяються на цементи призначені для:

• Низьких та нормальних температур

• Помірних температур 51-100˚С

• Підвищених температур 101-150˚С

За сульфатостійкістю цементи поділяють

А) типів І, ІІ, ІІІ

- звичайний

- сульфатостійкий

Б) типи І- G, І-Н

- високої сульфатостійкості СС-1

- помірної сульфатостійкості СС-2

Тампонажним (цементним) каменем називається тверде тіло, що утворилося при затвердіванні тампонажних цементних розчинів.Важливою особливістю цементного каменю із портландцементу (як із більшості інших мінеральних в’яжучих речовин) є безперервна зміна його властивостей у часі.