- •1. Поняття про свердловину та її елементи
- •2. Класифікація свердловин
- •3. Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •2) Обертальним:
- •3) Ударно-обертальним.
- •4. Поняття про цикл будівництва свердловини
- •5. Складові елементи та основні параметри бурових установок
- •6. Наземні споруди і бурове обладнання
- •7. Принцип вибору бурової установки
- •8. Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •9. Лопатеві долота.Конструктивні особливості,обл.. Застосування.
- •10.Шарошкові долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •11. Алмазні долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •12. Твердосплавні долота.Область застосування.Переваги та недоліки.
- •13. Долота для з відбору керна.Керновідбірні пристрої.
- •14. Показники роботи бурових доліт
- •15.Турбобури та їх конструктивні особливості.
- •1)Турбіни
- •2)Корпус
- •4)Опори
- •16.Гвинтові вибійні двигуни та їх конструктивні особливості.
- •17.Електробури.Система підведення струму.
- •18.Призначення та складові елементи бурильної колони.
- •19.Умови роботи бурильної колони.
- •20.Бурильні труби.Елементи для зєднання.Перехідники.
- •21.Ведучі бурильні труби.Обважнені бурильні труби.
- •22. Поняття про режим буріння та його параметри
- •23. Вплив осьового навантаження на механічну швидкість буріння
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •24. Вплив частоти обертання долота на механічну швидкість буріння
- •25. Вплив витрати промивальної на механічну швидкість буріння
- •26. Принципи вибору параметрів режиму буріння
- •27. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •28. Класифікація промивальних рідин
- •29. Властивості промивальних рідиндин(густина,фільт.,кіркоутвор.,абразивні).
- •30Властивості промивальних рідин (густина,фільт., кіркоутвор., абразивні
- •31. Обважнення промивальних рідин.Вимоги до обважнювачів.
- •32.Класифікація хімічних реагентів.
- •33. Приготування промивальних рідин
- •34. Очищення промивальних рідин
- •35. Причини викривлення свердловин.
- •36. Способи попередження довільного викривлення свердловин
- •37. Мета буріння похило-скерованих свердловин.
- •38. Види профілів похило-скерованих свердловин.
- •39. Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів
- •40. Вплив промивальної рідини на колекторські властивості пласта
- •41. Принципи вибору технології первинного розкриття
- •42.Випробовування продуктивних горизонтів в процесі буріння.
- •43. Мета та способи кріплення свердловин
- •44. Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •45. Принципи проектування конструкцій свердловин.
- •46.Обсадні труби та їх зєднання.
- •47. Умови роботи обсадної колони у свердловині.
- •48. Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •50.Оснастка низу обсадних колон.
- •51.Мета та способи цементування свердловин.
- •52.Тампонажні матеріали.
- •53.Властивості тампонажного поршку.
- •54. Властивості тампонажного розчину.
- •55. Властивості тампонажного каменю.
- •56. Принципи розрахунку одноступінчастого цементування свердловин.
- •57.Поняття про якість спорудження свердловини і принципи її оцінювання.
- •58. Класифікація ускладнень
- •59. Поглинання промивальних рідин. Причини поглинань.
- •60.Технологія попередження поглинань.
- •61.Способи ліквідації поглинань.
- •62. Нафтогазоводопроявлення, причини їх виникнення.
- •63.Діагностика флюїдопроявів.
- •64. Попередження флюїдопроявлень .
- •65.Способи ліквідації флюїдопроявлень
- •66. Порушення цілісності стінок свердловини,причини виникнення ускладнень.
- •67.Способи попередження ускладнень,пов’язаних з порушенням цілісності стінок свердловини.
- •68. Прихвати колони труб,їх причини.
- •69.Способи попередження прихватів.
- •70.Ліквідація прихватів.
- •71. Види та причини аварій
- •72.Попередження аварій
- •73. Ліквідація аварій. Ловильний інструмент.
53.Властивості тампонажного поршку.
1) густина – це маса одиниці об’єму без урахування пористості. Для замірів використовують пікнометр і волюметр Ле Шательє-Кандло.
1) Густина. Під густиною тампонажного цементу, що містить у своєму складі частинки різної густини, розуміють середньозважену густину речовин, які входять до його складу,
200) мають густину 2600-2700 кг/м3, а цементи для приготування обважнених тампонажних розчинів — до 3500 кг/м3.
2) Об'ємна (насипна) маса — це маса порошку, який вміщуєть ся в ємності об'ємом 1 м3. Ця величина не постійна і залежить від складу, ступеня дисперсності (тонкості помелу) і ступеня ущільнення. Визначають у насипному і ущільненому станах.
3) тонкість помелу – характерна ступінь подріблення. Важлива характеристика цементного порошку. Від неї залежить величина поверхні, на якій проходить реакція гідратації. Ступінь дисперсності твердої фази має велике значення для седиментаційної стійкості цементного розчину. . Визначається ситовим методом.
4)Питома поверхня порошку тампонажних матеріалів (сумарна поверхня одиниці маси порошку) залежить від тонкості подрібнення(гранулометричного складу), речовинного складу, способу подріб нення і способу виміру питомої поверхні. (250-350 мˆ2/кг).
Від питомої поверхні твердої фази залежить водоутримувальна здатність, рухомість та багато інших властивостей цементного розчину.
2) Об'ємна (насипна) маса — це маса порошку, який вміщуєть ся в ємності об'ємом 1 м3. Ця величина не постійна і залежить від складу, ступеня дисперсності (тонкості помелу) і ступеня ущільнення. Визначають у насипному і ущільненому станах.
Стандартний тампонажний портландцемент має насипну масу в пухкому стані 1000-1200 кг/м3, а в ущільненому — 1500-1800 кг/м3. Цементи, які містять бентоніт, трепел або інші тонкодисперсні матеріали, можуть мати значно меншу насипну масу.
54. Властивості тампонажного розчину.
1) густина розчину залежить від складу твердої фази і відносного водовмісту
2) рухомість цементного розчину
Оцінюють рухомість такими параметрами:
а) розтічність
б) консистенція – це величина обернена рухомості.
Нормальним вважають розчин у якому консистенція не перевищує 30 у.о. консистенції. За час загущення приймають час з моменту приготування тампонажного розчину до того моменту, коли консистенція досягне величини 30 у.о.
в) терміни тужавіння – характеризує початкове і кінцеве тужавіння. Найпростішим способом для оцінки швидкості тужавіння в статичних умовах є замір термінів тужавіння з допомогою приладу Віка (рис. 13.9). Цей спосіб заснований на періодичному заміру глибини занурення в твердіючий цементний розчин голки діаметром 1,1 мм (площею 1 мм2) і довжиною 50 мм під дією стержня масою 0,3 кг. З допомогою приладу Віка визначають терміни тужавіння при температурі до 90°С і атмосферному тиску.
г) фільтраційні властивості оцінюють седиментаційною стійкістю і водовідділенням . Коефіцієнт водовідділення – це кількість рідної фази, яка виділилась з певного об’єму за 2 години.