78. Модель відкритої економіки Мандела-Флемінга

Положення про зв'язки внутрішніх секторів національної еконо­міки із зовнішньоекономічним сектором дають змогу визначити точки стабільності та способи досягнен­ня внутрішньої і зовнішньої рівноваги у відкритій еко­номіці та побудувати відповідну модель (IS - LM - ВР-модель). Взагалі це IS - LM-модель Дж. Р. Хікса, адаптована до відкритої економіки.

В реальному секторі відплив коштів із системи у вигляді заощаджень (S) і витрат на імпорт (ІМ) дорів­нює "ін'єкціям" коштів у систему у вигляді інвестицій (І) і доходів від експорту (ЕХ). Рівновага відобража­ється з допомогою кривої IS:

(10.7)

де С — споживання як функція доходу (У) і податків (Т);

І — інвестиції як функція реальної процентної став­ки (г);

G — державні витрати;

EX — експорт як функція реального валютного курсу (RER);

ІМ — імпорт як функція доходу (У) і реального ва­лютного курсу (RER).

Крива IS в моделі збалансованої відкритої еконо­міки показує можливі комбінації рівня доходу і про­центної ставки, за яких реальний сектор перебуває в рівновазі. Вона має від'ємний нахил, оскільки збіль­шення процентної ставки зменшує інвестиції і через мультиплікативний ефект веде до зниження рівня доходу. Екзогенними змінними тут виступають ав­тономні витрати і чисті податки. Будь-які зміни в цих компонентах зрушують криву. У відкритій еко­номіці на зрушення кривої впливає також зміна об­мінного курсу національної валюти. Нахил кривої IS у відкритій економіці залежить не тільки від гранич­ної схильності до споживання та чутливості інве­стицій до процентної ставки, а й від величини гра­ничної схильності до імпортування.

У грошовому секторі, де трансакційний і спекуля­тивний попит на гроші (D_m) дорівнює їх пропозиції (S_m), рівновага відображається з допомогою кривої LM:

(10.8)

де М — пропозиція грошей, що контролюється Націо­нальним банком;

Р — рівень цін;

L — попит на гроші як функція процентної ставки (г) і доходу (Y);

— реальна пропозиція грошей.

Крива LM в моделі збалансованої відкритої економіки показує можливі комбінації рівня доходу і процентної ставки, за яких грошовий сектор перебуває в рівновазі. Вона має позитивний нахил, оскільки процентна ставка і дохід обернено впливають на попит на гроші. Зміни в номінальній пропозиції грошей ведуть до зрушень кри­вої LM. Нахил її залежить від чутливості попиту на гроші до рівня доходу і величини процентної ставки.

У зовнішньоекономічному секторі, де дефіцит балан­су поточних операцій (ЕХ - ІМ) покривається чистим припливом короткострокового капіталу з-за кордону (FI), рівновага відображається з доп кривої BP:

(10.9)

де КА — баланс руху капіталів як функція різниці між внутр і світовою процентними ставками, яка тут показана для малої відкритої економіки;

BP — крива у моделі збалансованої відкритої еко­номіки, яка показує можливі комбінації рівня дохо­ду і процентної ставки, за яких платіжний баланс пе­ребуває в рівновазі. Вона має додатній нахил, оскіль­ки збільшення доходу веде до зростання імпорту і, за інших рівних умов, до дефіциту сальдо поточних опе­рацій. Відновлення рівноваги платіжного балансу можливе за досягнення достатнього позитивного саль­до балансу руху капіталів (NX + КА = 0). Для цього за заданого рівня доходу необхідним є збільшення внутрішньої процентної ставки. Зміни у параметрах екзогенних факторів, які викличуть зміни чистого ек­спорту, а також зміни в потоках капіталу під дією фак­торів, не пов'язаних зі змінами процентної ставки, зрушують криву BP. Нахил цієї кривої може бути як від'ємним, так і додатнім. Це залежить від рівня міжнародної мобільності капіталу (тоді він від'ємний) і від величини граничної схильності до імпортування (тоді він додатній). За низького рівня мобільності капіталу крива BP буде крутою, а за високого — похи­лою.

Графічно модель потрійної рівноваги у відкритій економіці має вигляд: Вона розміщена в осях r і У, які є інструментами макроек по­літики. Область правіше кривої IS відповідає інфляцій­ному попиту і надлишковій зайнятості, а лівіше — над­лишковій пропозиції і неповній зайнятості. Область пра­віше кривої BP відповідає дефіциту платіжного балан­су, а лівіше — його активному сальдо.

Як видно з графіка, одночасна рівновага у відкритій економіці досягається в точці А, де всі три криві пере­тинаються. Звісно, це ідеальний стан економіки. По­вна рівновага досягається в результаті дії ринкових сил лише тимчасово, потім економіка виходить з балансу і потребує коригування. Порівнюючи всі три рівняння, зважимо на те, що змінна державних витрат зустрічається тільки в рів­нянні кривої IS і тому впливає тільки на реальний сектор. Змінна пропозиції грошей S_m зустрічається тільки в рівнянні LM кривої, і тому її зміна впливає тільки на грошовий сектор. Змінна валютного курсу присутня в усіх трьох рівняннях і тому впливає на стан в усіх трьох секторах. Якщо вважати, що уряд може маніпулювати державними витратами і пропо­зицією грошей, то, знаючи їх параметри, завжди мож­на визначити рівень доходу, процентної ставки і ва­лютного курсу, за яких усі три сектори перебувають у рівновазі.

Вперше ця модель була обґрунтована Р. Манделлом та М. Флемінгом. Оскільки вони допускали абсолютну мобільність капіталу між країнами, то лінія BP у них була горизонтальною. Ми дотримуємося того підходу, що ближчим до реальності буде ситуація, в якій на­явні певні перепони на шляху руху капіталу в міжна­родній економіці. Таке припущення не вносить прин­ципових змін в кінцеві результати аналізу, який ми почнемо зі стандартного випадку малої країни з фіксо­ваним валютним курсом та регульованим потоком ка­піталу. Далі розглянемо ті самі варіанти за умов гнуч­кого валютного курсу, а потім перейдемо до аналізу великої відкритої економіки.