- •75.Регулювання платіжного балансу в умовах фіксованого валютного курсу
- •76.Регулювання платіжного балансу в умовах гнучкого валютного курсу
- •77.Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки.
- •78. Модель відкритої економіки Мандела-Флемінга
- •79.Монетарна політика у малій відкритій економіці при фіксованому валютному курсі.
- •80.Фіскальна політика у малій відкритій економіці при фіксованому валютному курсі.
- •81.Зовнішньоекономічна політика у малій відкритій економіці при фіксованому валютному курсі.
- •82.Фіскальна політика у малій відкритій економіці з гнучким валютним курсом.
- •83.Монетарна політика у малій відкритій економіці з гнучким валютним курсом.
- •84.Протекціоністська зовнішньоекономічна політика у малій відкритій економіці при фіксованому валютному курсі.
- •85.Грошова політика у великій відкритій економіці при гнучкому валютному курсі і високій мобільності капіталу.
- •86.Фіскальна політика у великій відкритій економіці при гнучкому валютному курсі і високій мобільності капіталу.
- •87. Монетаристське моделювання відкритої економіки
- •88. Сутність і особливості міжнародної економічної інтеграції
- •89.0Сновні принципи та ефекти інтеграції
- •90.Характеристика митного союзу, що підвищує добробут нації
- •91.Характеристика митного союзу, що знижує добробут нації
- •92.Регіональна економічна інтеграція
- •1.Західноєвропейська економічна інтеграція
- •2.Північноамериканська економічна інтеграція
- •3.Африка
- •4. Азійсько-тихоокеанське економічне співробітництво
- •5.Інтеграція національних економік у Східній Європі
- •96.Інтеграція національних економік у Східній Європі
- •93.Західноєвропейська економічна інтеграція: стадії, принципи та наслідки
- •94.Північноамериканська економічна інтеграція: стадії, принципи та наслідки
- •95. Азійсько-тихоокеанське економічне співробітництво: структура, наслідки та тенденція розвитку
- •97.Теорія економічної глобалізації
- •98.Глобалізація як закономірність світової економіки
- •99. Світові економічні аспекти глобальних проблем
- •100. Економічний розвиток України в умовах глобальної модернізації
78. Модель відкритої економіки Мандела-Флемінга
Положення про зв'язки внутрішніх секторів національної економіки із зовнішньоекономічним сектором дають змогу визначити точки стабільності та способи досягнення внутрішньої і зовнішньої рівноваги у відкритій економіці та побудувати відповідну модель (IS - LM - ВР-модель). Взагалі це IS - LM-модель Дж. Р. Хікса, адаптована до відкритої економіки.
В реальному секторі відплив коштів із системи у вигляді заощаджень (S) і витрат на імпорт (ІМ) дорівнює "ін'єкціям" коштів у систему у вигляді інвестицій (І) і доходів від експорту (ЕХ). Рівновага відображається з допомогою кривої IS:
(10.7)
де С — споживання як функція доходу (У) і податків (Т);
І — інвестиції як функція реальної процентної ставки (г);
G — державні витрати;
EX — експорт як функція реального валютного курсу (RER);
ІМ — імпорт як функція доходу (У) і реального валютного курсу (RER).
Крива IS в моделі збалансованої відкритої економіки показує можливі комбінації рівня доходу і процентної ставки, за яких реальний сектор перебуває в рівновазі. Вона має від'ємний нахил, оскільки збільшення процентної ставки зменшує інвестиції і через мультиплікативний ефект веде до зниження рівня доходу. Екзогенними змінними тут виступають автономні витрати і чисті податки. Будь-які зміни в цих компонентах зрушують криву. У відкритій економіці на зрушення кривої впливає також зміна обмінного курсу національної валюти. Нахил кривої IS у відкритій економіці залежить не тільки від граничної схильності до споживання та чутливості інвестицій до процентної ставки, а й від величини граничної схильності до імпортування.
У грошовому секторі, де трансакційний і спекулятивний попит на гроші (Dm) дорівнює їх пропозиції (Sm), рівновага відображається з допомогою кривої LM:
(10.8)
де М — пропозиція грошей, що контролюється Національним банком;
Р — рівень цін;
L — попит на гроші як функція процентної ставки (г) і доходу (Y);
— реальна пропозиція грошей.
Крива LM в моделі збалансованої відкритої економіки показує можливі комбінації рівня доходу і процентної ставки, за яких грошовий сектор перебуває в рівновазі. Вона має позитивний нахил, оскільки процентна ставка і дохід обернено впливають на попит на гроші. Зміни в номінальній пропозиції грошей ведуть до зрушень кривої LM. Нахил її залежить від чутливості попиту на гроші до рівня доходу і величини процентної ставки.
У зовнішньоекономічному секторі, де дефіцит балансу поточних операцій (ЕХ - ІМ) покривається чистим припливом короткострокового капіталу з-за кордону (FI), рівновага відображається з доп кривої BP:
(10.9)
де КА — баланс руху капіталів як функція різниці між внутр і світовою процентними ставками, яка тут показана для малої відкритої економіки;
BP — крива у моделі збалансованої відкритої економіки, яка показує можливі комбінації рівня доходу і процентної ставки, за яких платіжний баланс перебуває в рівновазі. Вона має додатній нахил, оскільки збільшення доходу веде до зростання імпорту і, за інших рівних умов, до дефіциту сальдо поточних операцій. Відновлення рівноваги платіжного балансу можливе за досягнення достатнього позитивного сальдо балансу руху капіталів (NX + КА = 0). Для цього за заданого рівня доходу необхідним є збільшення внутрішньої процентної ставки. Зміни у параметрах екзогенних факторів, які викличуть зміни чистого експорту, а також зміни в потоках капіталу під дією факторів, не пов'язаних зі змінами процентної ставки, зрушують криву BP. Нахил цієї кривої може бути як від'ємним, так і додатнім. Це залежить від рівня міжнародної мобільності капіталу (тоді він від'ємний) і від величини граничної схильності до імпортування (тоді він додатній). За низького рівня мобільності капіталу крива BP буде крутою, а за високого — похилою.
Графічно модель потрійної рівноваги у відкритій економіці має вигляд: Вона розміщена в осях r і У, які є інструментами макроек політики. Область правіше кривої IS відповідає інфляційному попиту і надлишковій зайнятості, а лівіше — надлишковій пропозиції і неповній зайнятості. Область правіше кривої BP відповідає дефіциту платіжного балансу, а лівіше — його активному сальдо.
Вперше ця модель була обґрунтована Р. Манделлом та М. Флемінгом. Оскільки вони допускали абсолютну мобільність капіталу між країнами, то лінія BP у них була горизонтальною. Ми дотримуємося того підходу, що ближчим до реальності буде ситуація, в якій наявні певні перепони на шляху руху капіталу в міжнародній економіці. Таке припущення не вносить принципових змін в кінцеві результати аналізу, який ми почнемо зі стандартного випадку малої країни з фіксованим валютним курсом та регульованим потоком капіталу. Далі розглянемо ті самі варіанти за умов гнучкого валютного курсу, а потім перейдемо до аналізу великої відкритої економіки.