92.Регіональна економічна інтеграція

Економічна інтеграція — це об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави.

1.Західноєвропейська економічна інтеграція

Найбільш повний розвиток економічна інтеграція отримала в Західній Європі. Європейська інтеграція - в Римі було проголошено створення ЄЕС (Європейського економічно­го співтовариства).

З 1992 p., коли в Маастрихті був підписаний договір про ЄС, почався новий сучасний етап розвитку євро­пейської інтеграції. В цьому документі були закріп­лені важливі принципи організації об'єднаної Європи:

спільне громадянство; проведення єдиної політики в сфері освіти, куль­тури охорони здоров'я та природи, громадянських прав; курс на формування єдиної європейської економіки; оптимальне узгодження функцій нац господарських систем; єдина кредитно-грошова політика;

єдина валюта.

2.Північноамериканська економічна інтеграція

Північноамери­канська зона вільної торгівлі (НАФТА) включає США, Канаду і Мексику. Основні положення угоди про створення НАФТА такі: відміна мита на товари трьох країн під час торгівлі між собою; захист північноамерик ринку від екс­пансії азійських і європейських компаній; зняття заборони на капітальні вкладення і кон­куренцію американських і канадських компаній в бан­ківській і страховій справі в Мексиці;

створення тристоронніх груп для вирішення про­блем, пов'язаних з охороною оточуючого середовища (довкілля).

3.Африка

В 1989 р. в Північній Аф­риці було створено союз Арабського Магріба за участі Алжиру, Лівії, Мавританії, Марокко і Тунісу. Угода про цей союз передбачає організацію широкомасштаб­ного економічного співробітництва на рівні регіональ­ної інтеграції.

4. Азійсько-тихоокеанське економічне співробітництво

1. Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), куди входять:

Бруней Філіппіни Сінгапур Індонезія Таїланд В'єтнам Лаос, Камбоджа

З метою зниження тарифів країн-учасниць та створити повноцінну зону вільної тор­гівлі.

2.Водночас у Азійсько-Тихоокеанському регіоні швид­ко розвиваються субрегіональні ринки товарів і капі­талів. Слід відзначити окремі полюси, або трикутники зростання.

Перший полюс — Південно-китайська економічна зона (КНР, Гонконг, Тайвань).

Другий полюс — "золотий трикутник зростання" (Індонезія, Малайзія, Сінгапур).

Третій полюс — економічна зона країн басейну Японського моря (Корея, Тайвань).

Четвертий полюс — Індокитайська економічна зона.

5.Інтеграція національних економік у Східній Європі

Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС) - країни-учасниці: Азербайджану, Албанії, Вірменії, Болгарії, Грузії, Греції, Молдавії, Румунії, Росії, Туреччини та України) прийняли "Босфорську Заяву" та підписали в Стамбулі (Туреччина) "Стамбульську Декларацію" про Чорноморське економічне співробітництво.

Визначаються пріоритетні напрямки та основні механізми взаємодії в межах ЧЕС, такі як: спрощення візового режиму;  приведення до загального знаменника митних правил та інструкцій; уніфікація податкового режиму; заохочення розвитку співробітництва в різних галузях діяльності країн-учасниць ЧЕС.

Співдружність незалежних держав (СНД) Члени: Азербайджан, Вірменія, Республіка Бєларусь, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменистан, Україна, Узбекистан. З моменту підписання Договору про створення СНД опрацьовувались питання по організації співробітництва, перш за все по зовнішній, економічній та фінансовій політиці. 1993 p. країни-члени підписали угоду про створення Економічного союзу, яким передбачалось вільний рух товарів, послуг, капіталів та робочої сили, реалізація скоординованої політики (грошова та кредитна системи, ціни та податки, бюджетні питання, митна та валютна сфери), підтримка вільного підприємництва, сприяння сумісного виробництва та координація господарського законодавства.