99. Світові економічні аспекти глобальних проблем

Глобальні проблеми — це складний комплекс про­блем, який виникає на межі зіткнення взаємин су­спільства, людини і природи. Слід погодитися з дум­кою, що проблеми класифікуються як глобальні за умов, що вони:

• мають загальносвітовий або міжрегіональний характер;

• загрожують життю усього людства або виклика­ють регрес в умовах життя всього людства;

• потребують невідкладних заходів та рішучих колективних дій світового співтовариства.

За такими ознаками до глобальних проблем відно­сять:

1. збереження миру та запобігання регіональним конфліктам;

2. охорона природного навколишнього середовища;

3. надійне забезпечення людства продовольством, сировиною і енергією;

4. подолання соціально-економічного відставання багатьох країн світу;

5. освоєння Космосу та Світового океану;

6. забезпечення розвитку людини та її майбутньо­го;

7. скорочення зон бідності, голоду і хвороб.

Збереження миру на нашій планеті є найбільш го­строю проблемою і не тільки з позицій ліквідації за­грози загибелі земної цивілізації, але і з позиції змен­шення витрат на військові цілі, так як, колосальні ресурси ви­трачаються марно.

Що ж до регіональних конфліктів, то вони завжди є потенційними попередниками глобальних війн і тому необхідним є створення системи запобіжних заходів, які б гарантували стабільність у регіонах світу.

Все більш складною і гострою стає проблема охоро­ни природного навколишнього середовища. Починаючи з 50-х pp. XX ст. за мас­штабів виробництва, які непомірно виросли, та виник­нення інших форм втручання людини в природні про­цеси, відбувається масоване забруднення повітряного і водного басейнів. Виро­джується тваринний і рослинний світ. Щорічно в пус­тиню перетворюється 6 млн га земель, вирубується 11 млн га лісу.

Подальше зростання людської цивілізації і зростан­ня виробництва все частіше стикаються з проблемами дефіциту продовольства, сировини і енергії. Сьогодні у світі тих, що живуть впроголодь, більше ніж в інші історичні часи.

Не менш злободенною є енергетична проблема. Екосистема нашої планети не здатна витри­мати значного збільшення енергоспоживання, якщо воно буде відбуватись на основі використання мінеральних ресурсів, які не відтворюються. Тому невідкладним є перехід до використання різних нетрадиційних, екологічно прийнятних ресурсів.

Особливість перетворення таких проблем у гло­бальні полягає у тому, що сьогодні споживання не­відновлюваних ресурсів досягло небачених масштабів і характеризується подальшим зростанням.

Подолання соціально-економічного відставання ба­гатьох країн світу є також однією з нагальних глобальних проблем. Відсталість країн, техногенні катастрофи, злиденне становище, локальні війни женуть людей з одних країн в інші, з бідних в багаті. Біженці з цих регіонів спричиняють неконтральовану міграцію, со­ціальну напругу в інших країнах.

Науково-технічна революція відкрила широкі мож­ливості для використання великого ресурсного потен­ціалу морського простору. Але для багатьох відсталих країн корисні копалини з морського шельфу, біологічні ресурси є недо­ступними. Серед завдань з освоєння ресурсів світового океану мобілізація знач­них коштів на першому місці.

Ще більш гостро постає питання фінансування кос­мічних досліджень. Так супутниковий зв'язок і телеба­чення уже продемонстрували свою ефективність. За умови інтеграції сил і ресурсів багатьох країн людство мало б можливість розширити ресурсну базу, створити нові види матеріалів, просунути вперед науку, засто­сувати космічні технології.

Глобальні проблеми — це не розрізнені явища і про­цеси. Всі вони тісно пов'язані, тому необхідні нові кон­цептуальні підходи і практичні заходи, які б виплива­ли із цілості світу, переплетіння його проблем, необ­хідності співробітництва у світовому масштабі.

Як непродуктивно просто відмежуватися від глобалізації, відкинути її лише тому, що вона культивує західні "правила гри", так само нерозумно відстоювати націо­нально-економічну і соціально-культурну автаркію, яка обернеться обов'язковим застоєм і відставанням. Сьогодні треба активно, але обачно і професійно вклю­читись у процес глобалізації, мобілізувати світові ре­сурси різних суспільств для вирішення загальносвіто­вих проблем, які можна подолати разом. І треба більш уважно вивчити можливості глобальних регіонів.