93.Західноєвропейська економічна інтеграція: стадії, принципи та наслідки

Найбільш повний розвиток економічна інтеграція отримала в Західній Європі. Європейська інтеграція має багатовікову історію, та особливу актуальність ця пробле­ма отримала після Другої світової війни, як протидія відбу­дові за допомогою США. 25 березня 1957 р. в Римі було проголошено створення ЄЕС (Європейського економічно­го співтовариства). З цього часу та до початку 90-х pp. XX ст. ЄЕС пройшло у своєму розвитку чотири стадії:

а) митний союз;

б) економічний союз;

в) валютний союз;

г) повну економічну інтеграцію.

З 1992 p., коли в Маастрихті був підписаний договір про ЄС, почався новий сучасний етап розвитку євро­пейської інтеграції. В цьому документі були закріп­лені важливі принципи організації об'єднаної Європи:

• спільне громадянство;

• проведення єдиної політики в сфері освіти, куль­тури охорони здоров'я та природи, громадянських прав;

• курс на формування єдиної європейської економіки;

• оптимальне узгодження функцій національних господарських систем;

• єдина кредитно-грошова політика;

• єдина валюта.

У майбутньому передбачається формування найбіль­шої регіональної економіки. Напрямки розвитку цієї економіки в основному узгоджуються з об'єктивними критеріями формування глобальної спільноти. Вони мають включати, передусім, такі заходи:

а) у сфері задоволення потреб: підвищення середньої заробітної плати, підвищення трансфертних платежів як основи усунення бідності, надання більш якісних соціальних послуг, збільшення тривалості відпустки, досягнення повної зайнятості і ліквідація безробіття;

б) формування наднаціональних інституцій;

в) структуризацію багатонаціонального суспільства;

г) делегування національними державами функцій ре­алізації стратегічних національних інтересів транснаціо­нальним корпораціям, банкам та консорціумам. При цьо­му держави беруть на себе роль глобального підприємця;

д) раціоналізацію економічного механізму.

Проведена раціоналізація економіки уже має свої наслідки. Найбільш рельєфно виступають такі проце­си інтеграції:

• по-перше, спостерігається така тенденція розвитку торгівлі європейських країн: зростає експорт-імпорт про­дукції схожих галузей; ця обставина урівнює шанси країн;

• по-друге, відбувається інтенсивний розвиток інве­стиційної діяльності; 80 % всього нетто-експорту іно­земних інвестицій забезпечує ЄС;

• по-третє, ТНК європейських країн пристосовують міжнародні операції до нових умов розміщення пря­мих іноземних інвестицій.

Сьогодні частка єврозони в загальному обсязі світо­вого експорту досягає 19,5 % (для порівняння відзна­чимо, що частка СІЛА досягає 15 %, Японії — 8,5 %). Рівень безробіття становить біля 9 %.

Європейська фінансова система продовжує орієнта­цію на банківські позики, обсяг яких дорівнює 100 % ВВП. Обсяг же внутрішніх боргових зобов'язань, що випускаються здебільшого держсектором, становить 89 % ВВП. Капіталізація фондового ринку — 71 % ВВП, хоча європейська фінансова система на відміну від американської характеризується меншою роллю акцій і облігацій як джерел фінансування і форм збе­рігання. Євросоюз висуває такі стратегічні завдання.

1. Підсилення економічного зростання.

2. Реформування податкової системи (зниження ста­вок оподаткування).

3. Підтримка соціальних гарантій.

4. Реформування пенсійних систем.

5. Реформування держвласності.

6. Реформування ринку праці.

7. Реформування ринків, які мають низьку ела­стичність (особливо капіталів).

Такими є стратегічні завдання, а щодо тактичних за­вдань, то вони тісно пов'язані зі станом європейської економіки. Короткострокові перспективи розвитку євро­пейської економіки в цілому видаються сприятливими. Причини цього такі:

1. покращення світової кон'юнктури;

2. зростання обсягів замовлення продукції єврови- робників;

впевнене зростання індексів ділової довіри;

3. проведення нейтральної бюджетної політики фі­нансовою владою, яка б не заважала економічному зростанню.

Успіхи розвитку економічної інтеграції в Європі ви­кликали інтерес у різних країнах і у світі в цілому (ви­никло більш 30 зон вільної торгівлі, митних і еконо­мічних союзів). Дуже інтенсивно інтеграційні процеси протікають в Північній Америці.