2.5. Інженерне обладнання взводного опорного пункту

Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованого взводу

здійснюється для захисту особового складу, техніки від всіх засобів

знищення противника і ефективного використання своїх вогневих засобів в бою.

Основу фортифікаційного обладнання складають укриття для особового складу і техніки. Об’єм і терміни його виконання залежать від наявності сил і засобів, часу і умов обстановки. Характер послідовності і терміни фортифікаційного обладнання визначаються командиром роти з урахуванням підтримання високої бойової готовності підрозділів.

Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту після вибору командиром взводу позицій танків (БМП), відділенням, ПТУР, гранатометів і визначення відділенням смуг вогню, а танкам і іншим вогневим засобам секторів обстрілу.

Командир взводу, організуючи інженерне обладнання опорного пункту, повинен вказати :

• місця для устрою загороджень, встановлених особовим складом взводу

• ділянки розчистки місцевості для спостереження і ведення вогню

• зображення і глибину окопів на відділення, траншеї і ходи сполучення, місця відривки щілин (бліндажів), ніш та відхідних ровиків

• які переносні загородження для боротьби в траншеї виготовити і де розташувати

• що зробити для забезпечення захисту о/с від зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї

• де, коли і скільки одержати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання

• порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання

• заходи щодо маскування

Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованого взводу

включає :

• розчищення секторів огляду та обстрілу;

• відкопування та обладнання окопів на відділення (з перекритими щілинами)-3 од.

• відкопування та обладнання основних окопів для БМП (БТР) – 3 од.;

• відкопування та обладнання запасних окопів для БМП (БТР) – 3 од;

• улаштування перекритих щілин – 3 од.;

• зведення КСП командира взводу – 1 од.;

• зведення бліндажу – 1 од.;

• відкопування траншей – до 150 п.м.;

• маскування позицій .

Послідовність виконання робіт по інженерному обладнанню взводного опорного пункту механізованого взводу.

В першу чергу :

встановлюються дротяні та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту взводу;

розчищаються смуги огляду та обстрілу;

відриваються одиночні (парні) для стрільців кулеметників, снайпера і гранатометників окопи, які з’єднуються в окоп на відділення , а потім обладнується суцільна траншея;

обладнуються окопи на основних вогневих позиціях , бойових машин піхоти (бронетранспортерів);

споруджується командно-спостережний пункт взводу;

відриваються і обладнуються перекриті щілини на кожне відділення;

улаштовуються загородження на флангах та в глибину опорного пункту взводу .

У другу чергу:

відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях , для бойових машин піхоти, а також ходи сполучення до вогневих позицій бойових машин піхоти , до командно – спостережного пункту взводу і в тил;

улаштовуються бліндажі на кожне відділення ;

обладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони;

додатково улаштовується загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами .

В подальшому :

опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і господарчому відношенні;

хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню;

улаштовується бліндаж на командно – спостережному пункті взводу;

обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші об’єкти

Командир взводу особисто проводить розбивку окопів на відділення, траншеї та ходи сполучення, залучаючи для цього командирів відділень ; керує інженерним обладнанням опорного пункту і несе відповідальність за якісне виконання добового завдання, яке встановлене командиром роти.

В умовах відсутності зіткнення з противником для відривання окопів для танків. БМП(БТР), траншеї, ходи сполучень застосовуються навісне бульдозерне обладнання, землерийні машини і інженерні боєприпаси.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником інженерне устаткування опорного пункту починається негайно після уточнення на місцевості позицій відділень, вогневих позицій БМП(БТР), танків, танків, протитанкових керованих ракетних комплексів і інших вогневих засобів. Воно здійснюється потай, у тієї ж черговості, у стислий термін і з повною напругою сил. Взвод обладнує опорний пункт, як правило, під прикриттям свого вогню, а також вогню доданих і підтримуючих засобів.

Всі позиції (спорудження) у звідному опорному пункті повинні бути підготовлені для захисту від запальної зброї і ретельно замасковані, для чого використовуються табельні засоби вогнегасіння і маскування і місцеві матеріали.

З метою від високоточної зброї в окопах над бойовими машинами піхоти (БТР), танками створюються маски, влаштовуються екрани і козирки. Одночасно за планом старшого командира установлюються відбивачі і теплові імітатори (пастки).

2.6. Командир механізованого (танкового)взводу зобов'язаний скласти схему опорного пункту і у зазначений термін представити командиру роти.

• На схемах звичайно вказуються : орієнтири, їх номера, найменування і відстань до них;

• положення противника;

• смуга вогню взводу і додаткові сектори обстрілу;

• позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;

• основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП(БТР), танків, а також вогневих засобів, що забезпечують проміжки із сусідами, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

• ділянка зосередженого вогню взводу і місця по яких повинні вести вогонь відділення (танковому взводу - тільки ділянки зосередженого вогню);

• ділянка зосередженого вогню роти і місце по якому веде вогонь взвод;

• рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових і інших вогневих засобів;

• позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, їх сектори обстрілу;

• загородження і фортифікаційні спорудження;

• позиції сусідніх підрозділів і межа їх смуг вогню на флангах взводу;

• місце КНП взводу.

ІІІ ВЕДЕННЯ ОБОРОННОГО БОЮ .

3.1. До наступу противника у взводі установлюється твердий режим бойової діяльності, ведеться безперервне спостереження за противником. Чергові вогневі засоби, розташовуючись на тимчасових або запасних позиціях, своїм вогнем весь час діють на противника, не даючи йому відкрито пересуватись і проводити інженерні роботи, а решта особового складу взводу продовжує вдосконалювати вогневі позиції і проводити технічне обслуговування БТР, БМП, танків, готує зброю до бою. Якщо головні інженерні роботи у взводі закінчено, то частина особового складу з дозволу командира взводу може відпочивати.

Окремі групи противника, що намагаються вести розвідку, робити проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, знищуються вогнем чергових вогневих засобів (черговою бойовою машиною піхоти, черговим танком).

Вогонь відкривається за командою командира взводу. Після відбиття окремих груп противника, чергові вогневі засоби міняють свої позиції.

3.2. З початком вогневої підготовки противника особовий склад механізованого взводу по команді командира вкривається в щілинах, бліндажах або на дні траншеї в готовності швидко зайняти свої місця для відбитка атаки; екіпажі займають свої місця в танках.

Командир взводу і спостерігачі ведуть спостереження за противником з метою вчасно установити момент переходу його в атаку.

3.3. З переходом противника в атаку взвод за командою командира негайно готується до бою. Вогонь по противнику відкривається з виходом його на ділянки зосередженого вогню або з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї взводу і доданих йому вогневих засобів.

Командир взводу повинний прийняти всі міри до відбитка атаки противника. Для цього він швидко оцінює обстановку що склалася, виявляє найбільш важливі цілі і ставить задачі на їх поразку. Він повинний бути прикладом активності, рішучості і стійкості. Своєю розпорядливістю у важкі хвилини бою уселяти впевненість у силу своєї зброї, віру в досягнення перемоги над ворогом.

По мірі наближення противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Вогнем із танків, БМП і протитанкових гранатометів знищуються танки і броньовані машини противника , а вогнем із кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується його піхота. При наближенні піхоти противника до опорного пункту на відстань 30-40 м ті, що обороняються закидають їх гранатами.

Противник, що увірвався в опорний пункт взводу, знищується вогнем в упор, гранатами й у рукопашній схватці.

У випадку обходу противником опорного пункту взвод переходить до кругової оборони і міцно утримує позиції, які займає знищуючи противника вогнем із усіх видів зброї або діє за вказівкою командира роти. Залишати опорний пункт, який займається, без наказу командира роти забороняється.

3.4. Після відбитка атаки противника в опорному пункті взводу відновлюється система вогню і зруйновані оборонні спорудження, взвод поповнюються боєприпасами, приводиться в порядок зброя, при необхідності з дозволу командира взводу проводиться зміна вогневих позицій БТР, БМП, танків і інших вогневих засобів. Командир взводу вживає заходів по наданню медичної допомоги пораненим і виносу тяжкопоранених. Про результати бою КВ доповідає командиру роти.