4.2. Порядок і зміст роботи командира взводу по організації наступу.

Послідовність роботи командира взводу по організації наступу буде залежати від конкретної обстановки, отриманої задачі та наявності часу.

4.2.1. Отримавши бойову задачу командир взводу:

• усвідомлює задачу;

• оцінює обстановку;

• приймає рішення;

• проводить рекогносцировку;

• віддає бойовий наказ;

• організовує взаємодію, бойове забезпечення та управління;

• виводить взвод на вихідну позицію для наступу;

• організовує охорону, спостереження і систему вогню;

• всебічну підготовку особового складу і озброєння до бою.

Після цього перевіряє підготовку особового складу, озброєння і бойової техніки до наступу і встановлений час доповідає командиру роти про готовність взводу до виконання завдання .

4.2.2. З’ясовуючи (усвідомлюючи) отриману задачу, командир взводу повинен зрозуміти:

• задачу роти (найближчу і напрямок подальшого наступу) і взводу (засоби посилення, вихідне положення або рубіж переходу в атаку, об’єкт атаки і напрямок подальшого наступу);

• які об’єкти (цілі) на напрямку наступу взводу уражаються (знищуються) засобами старших командирів;

• задачі сусідів і порядок взаємодії з ними;

• час готовності до наступу.

4.2.3 При оцінці обстановки командир взводу вивчає противника, свої підрозділи, сусідів і місцевість. Крім того він ураховує час доби і стан погоди. Основна ціль оцінки обстановки полягає в тому, щоб визначити бойову задачу і прийняти вірне рішення.

Оцінюючи противника командир взводу вивчає:

• положення переднього краю оборони, наявність перед ним загороджень і можливий характер дії противника;

• кількість сил і засобів противника перед фронтом наступу взводу, місце розташування його вогневих засобів;

• розташування сил і засобів противника в глибині.

На основі вивчення противника командир взвод визначає:

• сильні і слабкі сторони в обороні противника;

• найбільш небезпечні цілі на напрямку наступу взводу і послідовність їх знищення (подавлення);

• засоби посилення відділень, їх об’єкти і напрямок подальшого наступу;

• порядок подолання загороджень, порядок дії при атаці і в найближчій глибині противника;

Оцінюючи свої та придані підрозділи, командир взводу з’ясовує:

• укомплектованість взводу і приданих підрозділів;

• моральний і фізичний стан особового складу, ступень підготовленості до ведення наступального бою;

• технічний стан бойової техніки, засобів захисту, наявності боєприпасів і пального.

На основі оцінки стану і можливостей своїх і приданих підрозділів командир взводу в висновках визначає:

• місця відділень і засобів посилення в бойовому порядку взводу;

• розподіл сил і засобів;

• заходи щодо поповнення відділень матеріальними засобами та технічному обслуговуванню техніки, озброєння і засобів захисту;

• заходи щодо мобілізації особового складу на успішне виконання бойової задачі.

Оцінюючи сусідів, командир взводу уточнює:

• склад, положення і задачі, якими вогневими засобами вони забезпечують прикриття флангів взводу;

• порядок підтримки зв’язку з ними.

В висновках командир взводу визначає:

• з ким із сусідів необхідно підтримувати найбільш тісну взаємодію при атаці і в ході бою;

• порядок підтримки зв’язку з сусідами;

• якими засобами необхідно забезпечити фланги взводу.

Оцінюючи місцевість, командир взводу з’ясовує:

• загальний характер місцевості (відкрита, напівзакрита, закрита);

• вигідні підступи до переднього краю оборони противника;

• умови спостереження і ведення вогню при русі в атаку, захисні і маскуючі властивості місцевості перед переднім краєм, на передньому краю і в найближчій глибині оборони противника;

• найбільш вірогідні напрямки дій літаків і гелікоптерів.

В висновках командира взводу визначає:

• міри маскування при підготовці до наступу;

• порядок дії БМП (БТР) при атаці та в ході бою в найближчій глибині оборони противника;

• рубіж, з оволодінням якого порушається система вогню і управління підрозділами противника;

• порядок спостереження і оповіщення про повітряного противника;

• порядок знищення літаків і гелікоптерів противника, діючих на малих висотах.

Крім того командир взводу враховує час доби та стан погоди.

З’ясування отриманої задачі і оцінка обстановки  є етапами прийняття рішення командиром взводу. Результатом цього процесу є вибір найбільш раціонального варіанту рішення на бій.

4.2.4. На основі з’ясування задачі і оцінки обстановки командир взводу приймає рішення, в якому визначає:

• порядок виконання отриманої задачі;

• задачі відділенням, приданим підрозділами і вогневими засобами;

• порядок взаємодії і управління.

При визначенні порядку виконання отриманої задачі, командир взводу повинен намітити послідовність знищення противника, порядок ураження його вогнем штатних і приданих засобів, свій бойовий порядок.

Бойові задачі відділенням визначаються суворо у відповідності з порядком виконання взводом поставленої задачі.

4.2.5. При визначенні порядку взаємодії, командир взводу намічає основні заходи по узгодженню дій відділень між собою, з сусідніми підрозділами, засобами посилення, а також з вогневими ударами, які наносяться засобами старших командирів.

Прийнявши рішення, командир взводу проводить рекогносцировку з командирами відділень та приданих підрозділів.

4.2.6. В ході рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, указує орієнтири і уточнює

 накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, що уражаються засобами старшого командира;

 бойові завдання відділень і приданих вогневих засобів;

 місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди та їх позначення, місця оснащення танків катковими мінними тралами.

4.2.7. Після проведення рекогносцировки командир взводу віддає бойовий наказ, в якому вказує:

1. орієнтири;

2. склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

3. завдання роти і взводу;

4. об’єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів,

5. після слова “НАКАЗУЮ” бойові завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам - вихідне положення (рубіж переходу в атаку), місце в бойовому порядку, об’єкт атаки, напрямок продовження наступу, а під час атаки в пішому порядку крім того місця спішування; своєму заступнику — порядок ведення вогню бойовими машинами пі­хоти (бронетранспортерами) і їх місце в бойовому по­рядку взводу; снайперам (якщо вони застосовуються централізовано) — вказує смугу для дій, напрямок наступу, важливі рубежі, місцеві предмети і напрямки, на які необхідно звернути особливу увагу, вогневі точки, які треба знищити, порядок ведення вогню, порядок пересування снайперів, хто в якій парі старший і місце в бойовому порядку взводу; стрільцю-санітару — завдання і місце знаходження.

6. час готовності до виконання завдання;

7. своє місце і заступника.

Бойовий наказ повинен викладатися коротко і гранично ясно.

4.2.8. Після віддачі бойового наказу командир взводу організує взаємодію в ході якої погоджує:

• порядок заняття вихідного положення для наступу;

• порядок пророблення проходів в загородженнях противника і їх подолання, ведення вогню із стрілецької зброї, БМП (БТР);

• порядок пропуску танків через бойові порядки своїх підрозділів при висуванні в атаку;

• порядок ведення вогню по повітряним цілям;

• дії відділень між собою та з приданими вогневими засобами і сусідами;

• доводить сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дії за ними.

4.2.9. Після організації взаємодії, командир взводу організовує бойове забезпечення, де вказує порядок спостереження і дії особового складу при застосуванні противником ядерної та запалювальної зброї, а також порядок інженерного обладнання вихідного положення для наступу (вихідного району і його маскування).

4.2.10. При організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані, порядок користування радіозасобами у вихідному положенні (вихідному рубежі) та під час висування до переднього краю з вихідного району і з початком наступу (виходу на рубіж переходу в атаку).

4.2.11. В подальшому командир взводу організує підготовку особового складу до бою. Перевіряє, як підлеглі зрозуміли свої завдання. З цією метою він проводить опитування одного – двох командирів відділень.

Переконавшись що всі підлеглі командири зрозуміли свої задачі, командир взводу контролює підготовку відділень до наступу, а саме, знання особовим складом своїх задач і сигналів, готовність зброї до бою, наявність боєприпасів, технічний стан і заправку БМП (БТР). В ході контролю недоліки, які були виявлені негайно усуваються. Після цього командир взводу доповідає командиру роти про готовність взводу до виконання бойової задачі.