2.3. Порядок і зміст роботи командира взводу по організації оборони.

Під організацією оборони необхідно розуміти роботу командира взводу (КВ), у ході якої він приймає рішення, ставить підпорядкованим бойову задачу, а також організує взаємодію і систему вогню, всебічне забезпечення бою і управління. Порядок його роботи залежить від конкретної обстановки, отриманої задачі і наявності часу. В усіх випадках КВ повинний забезпечити швидке заняття оборони й організацію системи вогню до встановленого часу. Робота КВ по організації оборони проводиться на місцевості після одержання задачі від командира роти.

Після одержання задачі на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником, КВ повинний швидко прийняти рішення, поставити задача відділенням (танкам) на заняття позицій у зазначеному взводу опорному пункті, організувати спостереження перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу, взаємодію і систему вогню, бойова забезпечення, управління і інженерне обладнання опорного пункту. Далі він вивчає місцевість, уточнює задача відділенням (танкам) і порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання.

При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення із противником КВ, отримавши бойову задачу, приймає рішення по карті, доводить його командирам відділень (танків), виводить взвод у зазначений опорний пункт або у укрите місце на підступах до нього, потай розташовує його й організує безпосередню охорону. Після цього він разом із командирами відділень (танків) і приданих засобів проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організує взаємодію і систему вогню, бойове забезпечення і управління. Потім КВ організує заняття опорного пункту, створює бойовий порядок і систему вогню, організує спостереження й інженерне обладнання опорного пункту.

Не залежно від умов переходу взводу до оборони вся робота командира взводу проводиться у наступній послідовності.

КВ, отримавши бойову задачу, усвідомлює її, оцінює обстановку, приймає рішення, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організує взаємодія, бойове забезпечення і управління, підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою, потім перевіряє готовність взводу до виконання бойової задачі й у встановлений час доповідає про це командиру роти.

2.3.1. При з'ясуванні отриманої задачі КВ повинен зрозуміти:

• задачу роти і взводу, засоби посилення, опорний пункт взводу і місце його в опорному пункті роти;

• смугу вогню і додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого вогню;

• сили і засоби для забезпечення флангів, стиків і проміжків;

• порядок знищення противника перед переднім краєм і у випадку його вклинення в опорний пункт;

• які об’єкти (цілі) уражаються засобами старших командирів перед опорним пунктом взводу;

• задачу сусідів і порядок взаємодії з ними;

• час готовності системи вогню, термін виконання інженерних робіт.

2.3.2. При оцінці обстановки командир оцінює противника, свої підрозділи, сусідів і місцевість. Крім того, він враховує пору року час доби і стан погоди. У результаті оцінки обстановки КВ робить висновки, необхідні йому для прийняття правильного рішення.

Оцінюючи противника, КВ вивчає склад, положення і можливий характер його дій, місця розташування його вогневих засобів.

У результаті оцінки противника КВ робить висновки, у яких визначає порядок знищення противника, що атакує, задачі підрозділам, порядок взаємодії й основні заходи щодо забезпечення бойових дій.

Оцінюючи свої підрозділи, КВ визначає : стан, укомплектованість і можливості взводу і доданих підрозділів, моральний і фізичний стан особового складу, ступінь підготування до ведення оборонного бою, стан бойової техніки, озброєння, засобів захисту, наявність боєприпасів і шанцевого інструмента.

У висновках КВ визначає: побудову бойового порядку і задачі відділенням (танкам) і іншим вогневим засобам, заходи щодо мобілізації особового складу на успішне виконання бойової задачі, заходи по усуненню несправностей у бойовій техніці, озброєнні, засобах захисту і забезпеченню взводу боєприпасами, горючим і іншими засобами.

Вивчаючи задачі сусідніх підрозділів, КВ уточнює склад, положення, характер дій сусід і умови взаємодії з ними.

2.3.3 У ході рекогносцировки КВ вивчає місцевість, указує орієнтири й уточнює :

• положення, склад і найбільше ймовірний напрямок наступу противника, можливі рубежі переходу його в атаку і напрямки дій його бойових вертольотів;

• позиції відділень (вогневі позиції танків) і доданих вогневих засобів;

• траншею і хід сполучення взводу;

• смугу вогню взводу (відділення) і додатковий сектор обстрілу;

• основні і запасні вогневі позиції і з кожної основні і додаткові сектори обстрілу БТР (БМП, танків), а також доданих вогневих засобів і засобів, призначених для забезпечення флангів і проміжків;

• рубежі, ділянки й об'єкти, по яких підготовлюється вогонь артилерії і мінометів, і порядок його виклику;

• порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту і позиції відділень (вогневі позиції), місця і характер інженерних загороджень, що влаштовуються перед фронтом оборони взводу і на флангах;

• місце командно-спостережного пункту.