тдп

2 блок

Право в загальносоц.розумінні-обумовлені рівнем соц.розвитку можливості людини,необхідні для її нормального існування в суспільстві.

Право в об’єктивному розумінні-різновид соц.норм,котрий являє собою сукупність загальнообов’язкових правил поведінки,встановлених або санкціонованих державою і забезпечених її примусом.

Джерело права і ідеологічному сенсі-це фундаментальні ідеї,на яких базуються функціонування суспільства,державпи і відносин між людьми.

Джерело права в матеріальному сенсі-це матеріальні умови людської життєдіяльності,які обумовлюють появу,зміст та функціонування правових норм.

Джерело права у формально-юридичному сенсі-це спосіб зовнішнього вираження юридичних норм.

Правовий звичай- санкціоноване державою правило,яке склалось в результаті багаторазового вирішення однотипних життєвих ситуацій.

Узвичаєння-усталена форма взаємовідносин мі сторонами,котра відбувається з мовчазної згоди держави.але не була нею офіційно санкціонована та не має обов’язкового характеру.

Суб’єктивне право-визначена державою,регламентована правовими актами та забезпечена покладенням зобов’язань на ін.осіб міра допустимої поведінки в рамках конкретних правовідносин.

Законний інтерес-матеріальні,духовні та ін.прагнення,реалізація яких випливає з положень законодавства.

Корпоративні норми-правила поведінки,які регулюють відносини між членами організаційних утворень(професійних і навч.колективів,фондів,політ.партій,громадських об’єднань.

Естетичні норми-правила поведінки,які ґрунтуються на почутті прекрасного(формуються суспільством)

Норми моралі-правила поведінки,які ґрунтуються на загальних уявленнях про добро і зло,правду і кривду,любов і ненависть,порядність і підлість,а також на інших морально-етичних категоріях,сформованих людством.

Релігійні норми-це правила поведінки,засновані у вірі в надприродні сили та підкріплені прагненням благоденства та острахом покарання в потойбічному житті.

Релігійна догма-норма,вироблена у рамках певного релігійного віровчення та закріплена в текстах священних писань,богословських доктринах,релігійних актах і настановах.

Юридичний прецедент-це офіц.рішення в конкретній юридичній справі,яке береться за основу при вирішенні всіх інших аналогічних справ.

Звичай мореплавства-звичай,пов’язний з використанням суден для перевезення пасажирів і вантажів,а також для наукових,господарських і культурних цілей.

Ритуальні звичаї-звичаї,які сформувались у зв’язку із здійсненням похоронних обрядів.

Місцеві звичаї-звичаї.поширені серед населення певної місцевості.

Етнічні звичаї-звичаї,поширені серед окремих національний груп(етносів),які проживають на території України.

Звичаї морського порту-правила надання послуг у морському порту,обслуговування суден і пасажирів.що склалися і тривалий час застосовувалися на практиці в цьому морському порту.

Сімейно-правові звичаї-звичаї,якими регламентуються сімейні відносини між подружжям,батьками та дітьми,усиновлювачами і усиновленими.

Звичаї торгівлі та підприємництва-звичаї у сфері діяльності,пов’язаної з виготовленням і реалізацією продукції,виконанням робіт та надання послуг вартісного характеру.

Федерація-форма державного устрою,за якої вищі територіальні одиниці держави,маючи ознаки внутрішнього суверенітету,делегували центральній владі повноваження здійснювати зовнішню,фінансово-монетарну та оборонну політику.

Конфедерація-тимчасовий союз суверенних держав,які об’єднались для реалізації інтересів в тій чи ін.сфері (економ,політ,військові)-ШВЕЙЦАРІЯ

Імперія-велика монархічна держава,на чолі якої стоїть імператор або імператриця.Історична форма державного утворення,що включає в себе силоміць приєднані інші народи та території.

Централізована унітарна держава-держава,в якій управління в областях,районах,містах здійснюють адміністрації ,які призначаються вищим керівництвом держави.

Децентралізована унітарна держава-держава, в якій місцеві органи влади формуються населенням і володіють широкими адміністративними повноваженнями.

Абсолютна монархія-форма держ.правління,при якій влада монарха необмежена,монарх очолює всі гілки державної влади і має виключні повноваження щодо її здійснення.

Обмежена монархія-форма держ.правління,за якої у руках монарха зосереджується світська і релігійна влада(Ватикан,Бруней,Саудівська Аравія)

Парламентська республіка-різновид республіканської форми правління,де парламент,бувши повновладним органом,формує політично відповідальний перед ним уряд і,як правило, обирає президента,який займає в системі держ.органів скромне місце.

Президентська республіка-глава держави одноособово або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду,яким керує сам.

«Змішана республіка»-різновид республік.форми правління,який поєднує ознаки президентської і парламентської республік.

Ознаки:главу держави обирає народ,президент призначає прем’єр-міністра за згодою парламенту,президент-головнокомандуючий збройних сил,уряд несе відповідальність перед президентом і парламентом.

Кодифікація нормативно-правових актів-це така форма систематизації нормативно-правових актів, яка полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (переробки та узгодження) норм права, пов'язаних загальним предметом регулювання, та об'єднання в новий єдиний нормативно-правовий акт.

Облік нормативно-правових актів-це такий вид їх систематизації, що включає в себе збирання, фіксування в логічній послідовності та зберігання нормативно-правових актів, підтримання їх у відповідному контрольному (актуальному) стані з урахуванням усіх змін та доповнень, а також зі створення спеціаль­них систем їх нагромадження та пошуку.

Галузеві правові науки-це науки державного (конституційного), цивільного, трудового, адміністративного, карного й т.д. права.

Фундаментальні правові науки – вивчають історичний розвиток і загальні закономірності держави і права; функціонування правових систем світу; сукупність заг правових явищ (ТДП, соціологія права, порівняльне правознавство, ІДП)

Прикладні правові науки-науки, що використовують дані інших наук: криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова статистика, судова бухгалтерія .

Законодавство в загальному розумінні- сукупність усіх нормативно-правових актів, що діють в державі.

Законодавство у вузькому розумінні-система законів України,що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади.

Законодавство в широкому розумінні-це система не тільки законів, а й усіх джерел (форм) офіційно встановленого об'єктивного права: підзаконні акти, що приймаються президентом, урядом, міністерствами та іншими органами держави, тобто система усіх нормативно-правових актів держави й органів місцевого самоврядування, включаючи акти нижчого рівня (локальні акти);

ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ:

1)релігійні 2)моральні

3)звичаєві 4)естетичні

5)корпоративні 6)правові

Класифікація галузевих правових наук:

1)публічно-правові науки(конституційне право,муніципальне право,виборче,кримінальне,адміністративне,фінансове право)

2)приватно-правові науки-регулюють майнові і немайнові відносини(цивільне право,сімейне,господарське,трудове,комерційне право)

3)комплексні правові науки(банк.право,транспортне,митне,повітряне,морське,екологічне право)

4)процесуально-правові науки(кримінальне процесуальне,адміністративне процесуальне,господарське процесуальне право)

Види прикладних правових наук:

1)науки соціологічної спрямованості(вивчають соціологічний аспект явищ,виробляють способи і методи контролю за ними)-кримінологія,адміністративна деліктологія

2)науки криміналістичного спрямування(вивчають способи ,методи і тактику розкриття правопорушень)-криміналістика,трасологія,балістика,одорологія,судова фотографія

3)науки медичного спрямування(досліджують різні аспекти використання медичних знань в юридичній практиці)-судова медицина,юридична психологія,судова психіатрія

Види джерел права:

1)релігійна догма

2)правовий звичай

3)юридичний прецедент

4)конституційний договір

5)нормативно-правові акти

Види релігійних правових систем :

1)християнське право(Біблія) 2)мусульманське право(Коран,Суна) 3)іудейське право(Тора,Талмуд)

4)індуїстське право(Смріті,Дхармашастра,Нібандхази)-Пакистан

Звичаї.санкціоновані законодавством України

1)звичаї морського порту

2)звичай мореплавства

3)ритуальні звичаї

4)звичаї торгівлі і підприємництва

5)сімейно-правові звичаї

6)етнічні звичаї

7)місцеві звичаї

Види юридичного прецеденту:

1)судовий

2)адміністративний

Види систематизації нормативно-правових актів: консолідація, інкорпорація, кодифікація, створення Зводу законів.

Консолідація — це поєднання, об'єднання нормативних актів різних епох і пристосування їх до нових економічних і політичних відносин. 

Інкорпорація — це така систематизація нормативних актів, яка не вносить ніяких змін в зміст норм права цих актів.

Кодифікація — це така систематизація або впорядкування нормативних актів, яка пов'язана із переробкою їх змісту. 

Звід законів — це така систематизація, яка включає всі види систематизації (інкорпорацію, кодифікацію), в т.ч. і прийняття нових актів, яких не було раніше.

Види нормативно-правових актів,що видаються в Україні за юр.силою

1. Конституція, конституційні закони. 2. Закони, якими Верховна Рада України дала згоду на обов'язковість дії на території України міжнародних договорів, ухвалених відповідно до Конституції (ратифікаційні закони). 3. Кодифіковані закони (Кодекси, Основи законодавства). 4. Звичайні (ординарні) закони.

5. Постанови Верховної Ради України.

6. Укази Президента України.

7. Постанови Кабінету Міністрів України.

8. Накази, розпорядження, рішення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Накази, постанови, розпорядження інших органів державної влади.

Верховна Рада видає постанови,закони, декларації, регламенти і нормативно-правові договори.А серед законів виділяють такі їх різновиди, як Конституція (Основний Закон), конституційні, звичайні, надзвичайні закони, а також кодекси.

Президент України видає  укази і розпорядження, які є обов'язкови­ми до виконання на всій території України.

Голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів – накази.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабiнету Мiнiстрiв України пiдписує Прем'єр-мiнiстр України.

Переважна більшість актів центрального органу виконавчої влади видається у вигляді наказів його керівника. Вони є обов'язковими до виконання всіма органами і організаціями, їх посадовими особами, які підпорядковані відповідному центральному органу. У випадках, передбачених законодавством, акти центрального органу є обов'язковими для виконання всіма центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Місцеві ради депутатів видають нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.