Іі. Тактична підготовка

2.1. Основи оборони взводу.

ОБОРОНА - вид бою, який застосовується в цілях відбити наступ (удар) переважаючих сил противника і нанести йому значні втрати, утримати важні райони (об'єкти) місцевості і тім самим створити сприятливі умови для переходу в рішучій наступ.

Досягнення мети оборони можливо лише при умові, що той, що обороняється уміло використовує сильні сторони оборони. Вони полягають в наступному:

• обороняючі більш ефективніше можуть використовувати захисні властивості місцевості та її інженерне обладнання; прості окопи - знижують ефективність вогню звичайних засобів, які ведуть вогонь з закритих позицій, у 7 і більше разів ;

• в обороні вогневі засоби мають більші можливості, ніж у наступі;

У роки війни для надійного подавлення атакуючого в пішому порядку батальйону (заставити його залягти і нанести йому 20-30 % втрат) досить було залучити 3 артдивізіони з розходом 0,3-0,4 бк. А для того, щоб подавити такий же підрозділ, який знаходиться в обороні (заставити його зупинити ведення вогню, а також нанести йому 25-30 % втрат), було потрібно вже не менш 9 артдивізіонів і з розходом цілого бойового комплекту:

• для боротьби з мотопіхотою і танками противника війська, що обороняються, можуть широко використовувати мінно-вибухові загородження, в той час, як можливості наступаючих, навіть з обліком дистанційного мінування, в цьому обмежені ;

• ті що обороняються можуть вибирати місце для бою, вигідні райони та рубежі, надійніше в порівнянні з тими, що наступають, здійснювати маскування, скривати істині і показувати фальшиві наміри, раніше готувати маневр і т.д.

Умови ПЕРЕХОДУ ДО ОБОРОНИ.

Під умовами переходу підрозділу до оборони мається на увазі конкретна тактична обстановка (положення, стан і характер дій противника і своїх підрозділів, а також сусідів, умови місцевості), у якій здійснюється організація оборони і перехід до неї підрозділів. Із всіх елементів обстановки важливий вплив на умови переходу підрозділів до оборони здійснює противник. Виходячи з цього, оборона може готуватися завчасно, або організовуватись у ході бою в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосередньому зіткненні з ним.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником взвод може переходити до оборони:

• у цілях відбиття контратак переважаючих сил противника в ході наступу;

• для закріплення й утримання захоплених рубежів;

• для прикриття флангу на напрямку, що загрожує;

• у результаті невдалого зустрічного бою з переважаючими силами противника.

В умовах відсутності зіткнення з противником взвод може переходити до оборони :

• при обороні опорного пункту в другому ешелоні (резерві) батальйону;

• при обороні морського узбережжя, де очікується висадка морського десанту;

• для прикриття державного кордону.

При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником є сприятливі умови для досконалого вивчення місцевості як у глибині, так і на підступах до переднього краю, вибору найбільш вигідних оборонних рубежів організації вогневої поразки і маневру, широкого використання інженерної техніки не тільки в глибині, але й на передньому краї оборони.

Вимоги, яки ПРЕД'ЯВЛяються ДО ОБОРОНИ :

Оборона повинна бути стійкою й активною, здатною відбити удар противника з застосуванням усіх видів зброї.

Підрозділи повинні завзято обороняти займані позиції, навіть при відсутності тактичного зв'язку з сусідами й в облозі. Вони не мають права залишати займані позиції і відходити без наказу старшого командира.

Оборона повинна бути стійкою й активною, здатної протистоять ударам усіх видів зброї, атаці, переважаючих груп танків і піхоти противника, підтриманих активними діями його повітряного десанту, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп.

СТІЙКІСТЬ і АКТИВНІСТЬ ОБОРОНИ ДОСЯГАЄТЬСЯ :

• витриманістю, стійкістю й впертістю оборонних підрозділів при відбитті атак противника, їх високим моральним духом ;

• відмінно організованої обороною і системою вогню ;

• неперервною розвідкою противника ;

• дбайливим використанням вигідних умов місцевості, її інженерного обладнання з використанням нежданих для противника способів ведення бойових дій;

• виконання заходів по захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника ;

• всестороннім забезпеченням і підготовкою особового складі до довгого ведення бойових дій, у тому числі в умовах повної облоги.

МІСТце і РОЛЬ ВЗВОДУ У ОБОРОНІ :

Взвод, уміло використовуючи свою зброю, місцевість і її інженерне обладнання, а також загородження, здатний нанести противнику, який наступає великі втрати й утримати займані позиції. Він обороняється, як правило, у складі роти, може знаходитись у резерві батальйону, назначається в бойову охорону, бойовий розвідувальний дозор і вогневу засідку, частиною сил або в повному складі входити в бронегрупу батальйону (роти).

У залежності від отриманої взводом задачі старшим командиром, визначається його посилення.