- •1. Економічна сутність фінансів підприємств
- •2. Формування і функціонування фінансів підприємств
- •3. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування
- •4. Фінансова діяльність підприємств
- •5. Грошові відносини як складові фінансів підприємств
- •6. Функції фінансів
- •7. Зміст та завдання управління фінансами підприємств
- •8. Зміст фінансової роботи
- •9. Завдання і функції фінансової служби
- •10. Фінансовий менеджмент на підприємстві.
- •11. Грошові розрахунки в діяльності підприємства
- •12. Порядок відкриття підприємствам рахунків у банку
- •13. Використання коштів з рахунків
- •14. Безготівкові розрахунки, вимоги до їх проведення й сфера використання
- •15. Зміст та організація готівкових розрахунків підприємств. Розрахунково-платіжна дисципліна, її зміст і значення
- •16. Економічна відповідальність за несвоєчасність здійснення розрахунків
- •17. Форми безготівкових розрахунків
- •18. Касові операції й організація контролю за дотриманням касової дисципліни
- •19. Платіжна дисципліна. Способи зміцнення
- •20. Економічна характеристика грошових надходжень, їх склад
- •21.. Поняття виручки від реалізації продукції та від іншої реалізації
- •22. Методи планування виручки від реалізації продукції
- •23. Доходи від операційної діяльності
- •24. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності
- •25. Економічний зміст прибутку та його види
- •26. Формування прибутку підприємства
- •27. Собівартість продукції
- •28. Методи планування прибутку
- •29. Розподіл прибутку підприємства
- •34. Прямі податки та порядок їх обчислення
- •35. Непрямі податки та їх вплив на діяльність підприємств
- •36. Збори і цільові відрахування
- •37. Податки як засіб регулювання діяльності підприємств
- •38. Оподаткування прибутку підприємств
- •39. Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- •40. Сутність, склад і структура обігових коштів.
- •41.Визначення потреби в обігових коштах
- •42.Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •43. Власні джерела формування обігових коштів
- •44. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
- •45. Інші джерела формування обігових коштів
- •46. Сутність і значення нормування оборотних коштів
- •47.Розрахунок потреби в оборотних коштах
- •49.Показники ефективності використання обігових коштів і шляхи прискорення їх обертання
- •48. Показники стану обігових коштів
- •50. Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
- •51.Форми і види кредиту
- •52.Динаміка кредитних взаємовідносин між підприємствами та банками
- •53.Аналіз ефективності використання кредитів підприємством
- •54. Кредитна угода: сутність і порядок укладання, відповідальність сторін за дотримання умов кредитної угоди
- •55.Способи отримання кредиту
- •56.Порядок погашення банківського кредиту підприємством
- •57.Відсоток за користування позичкою, його диференціація, джерела та порядок сплати
- •58. Економічна сутність і класифікація необоротних активів
- •59.Амортизація необоротних активів та методи її нарахування
- •60.Показники стану та ефективності використання необоротних активів
40. Сутність, склад і структура обігових коштів.
Оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.
Ок – це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.
ОК проходять 3 стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів. Виробнича стадія кругообігу ОК завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації. Грошова форма, якої набуває оборотний капітал на 3 стадії кругообігу одночасно є і початковою для наступного обороту капіталу.
Склад і розміщення ОК залежить від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг.
У виробничій сфері ОК авансуються в оборотні виробничі фонди (ОВФ) і фонди обігу (ФО).
ОВФ обслуговують сферу виробництва, споживаються в одному виробничому циклі та їх вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. Вони представляють собою мінімально необхідні для виконання виробничої програми запаси сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, палива, запасних частин для ремонту, МШП, а також незавершеного виробництва.
ФО складаються із запасів готової продукції на складі підприємства;товарів, відвантаженихпокупцям; залишку грошових коштів на рахунку в банку і касі підприємства.
Оборотнийкапітал – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.
Складоборотнихкоштів – це сукупність окремих елементів ОВФ і ФО.
Структураоборотнихкоштів – це питома вага вартості окремих статей ОВФ і ФО в загальній сумі оборотних коштів.
41.Визначення потреби в обігових коштах
Визначення потреби в ОК здійснюється через їх нормування. Нормування на кожному підприємстві відбувається відповідно докошторису витрат на виробництво і невиробничих потреб, бізнес-плану, який відбиває всі сторони комерційної діяльності.
Норма ОК – це відносна величина, що відповідає мінімальному, економічно обґрунтованому обсягу запасів ТМЦ. Як правило встановлюється в днях.
Норматив ОК – це мінімально необхідна сума грошових коштів, що забезпечує підприємницьку діяльність підприємства.
Визначаючи норми оборотних активів для кожного підприємства, необхідно зважати на :
умови постачання і збуту;
віддаленість постачальників від споживачів;
транспортні умови;
час, необхідний для підготовки матеріалів для використання у виробництві, товарів для реалізації;
періодичність введення матеріалів у виробництво4
тривалість виробничого циклу і розподіл його між структурними підрозділами підприємствами.
Алгоритм нормування оборотних активів на підприємстві:
визначення норм запасу;
встановлення одноденного нормативу оборотних активів;
визначення нормативу оборотних активів;
розрахунок сукупного нормативу.
Методи визначення потреби в оборотних коштах:
1) методпрямогорозрахунку дозволяє найбільш точно визначити потребу в оборотних активах, так як враховує всі організаційно-технологічні, технічні, транспортні та інші характерні особливості, досвід і стан розрахунків.
2) Аналітичнийметод – базується на здійсненні розрахунків з врахуванням середніх фактичних залишків та змін обсягів виробництва.
3) Коефіцієнтнийметод – дозволяє здійснити розрахунок з врахуванням тенденцій і співвідношень в змінах обсягу виробництва та окремих видів запасів і затрат.
Норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів:
Н = О * N ,
О – одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.).
N – норма оборотних коштів (днів).
Розмір одноденних витрат за номенклатурою сировини, що споживається, матеріалів і покупних напівфабрикатів розраховується діленням суми їх витрат у 4 кварталі планового року на 90.
Норма ОК включає такі елементи:
транспортний запас – визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.
Підготовчий запас – це час для прийняття, розвантаження, сортирування, складування матеріалів.
Технологічний запас – включає час на підготовчі операції, якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу.
Поточний запас – норма оборотних коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Що частіше вони надходять на адресу споживача, то меншим буде поточний запас.
Гарантійний (страховий) запас – створюється з метою запабігання наслідкам можливих перебоїв у постачанні. Норма оборотних коштів на страховий запас встановлюється, як правило, в межах 50% поточного запасу.
Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва:
Н = З * Д * К , де
З – однеденні витрати за планом 4 квартала, тис. грн.,
Д – тривалість виробничого циклу, днів.,
К – коефіцієнт зростання витрат.
Норма оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається множенням тривалості виробничого циклу на коефіцієнт зростання витрат.
Коефіцієнт зростання витрат розраховується за формулою:
К = А + 0,5 * Б
А+ Б
А – витрати, які здійснюються обноразово на початку виробничого циклу;
Б – наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.
Норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів визначається за формулою:
Н = Со + Р п – Рв,
Со – сума коштів, які вкладені в ці витрати на початок запланованого періоду, за відрахуванням отриманих банківських кредитів;
Рп – витрати, що проводяться в плановому році, пердбачені відповідними кошторисами;
Рв – витрати, які включаються в собівартість продукції запланованого року та передбачені кошторисом виробництва.
Норматив оборотних коштів для готової продукції: Н = З * Р
З – одноденний випуск продукції в 4 кварталі планового року за втробничою собівартістю;
Р – норма запасу оборотних коштів для готової продукції (днів).