- •1. Економічна сутність фінансів підприємств
- •2. Формування і функціонування фінансів підприємств
- •3. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування
- •4. Фінансова діяльність підприємств
- •5. Грошові відносини як складові фінансів підприємств
- •6. Функції фінансів
- •7. Зміст та завдання управління фінансами підприємств
- •8. Зміст фінансової роботи
- •9. Завдання і функції фінансової служби
- •10. Фінансовий менеджмент на підприємстві.
- •11. Грошові розрахунки в діяльності підприємства
- •12. Порядок відкриття підприємствам рахунків у банку
- •13. Використання коштів з рахунків
- •14. Безготівкові розрахунки, вимоги до їх проведення й сфера використання
- •15. Зміст та організація готівкових розрахунків підприємств. Розрахунково-платіжна дисципліна, її зміст і значення
- •16. Економічна відповідальність за несвоєчасність здійснення розрахунків
- •17. Форми безготівкових розрахунків
- •18. Касові операції й організація контролю за дотриманням касової дисципліни
- •19. Платіжна дисципліна. Способи зміцнення
- •20. Економічна характеристика грошових надходжень, їх склад
- •21.. Поняття виручки від реалізації продукції та від іншої реалізації
- •22. Методи планування виручки від реалізації продукції
- •23. Доходи від операційної діяльності
- •24. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності
- •25. Економічний зміст прибутку та його види
- •26. Формування прибутку підприємства
- •27. Собівартість продукції
- •28. Методи планування прибутку
- •29. Розподіл прибутку підприємства
- •34. Прямі податки та порядок їх обчислення
- •35. Непрямі податки та їх вплив на діяльність підприємств
- •36. Збори і цільові відрахування
- •37. Податки як засіб регулювання діяльності підприємств
- •38. Оподаткування прибутку підприємств
- •39. Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- •40. Сутність, склад і структура обігових коштів.
- •41.Визначення потреби в обігових коштах
- •42.Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •43. Власні джерела формування обігових коштів
- •44. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
- •45. Інші джерела формування обігових коштів
- •46. Сутність і значення нормування оборотних коштів
- •47.Розрахунок потреби в оборотних коштах
- •49.Показники ефективності використання обігових коштів і шляхи прискорення їх обертання
- •48. Показники стану обігових коштів
- •50. Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
- •51.Форми і види кредиту
- •52.Динаміка кредитних взаємовідносин між підприємствами та банками
- •53.Аналіз ефективності використання кредитів підприємством
- •54. Кредитна угода: сутність і порядок укладання, відповідальність сторін за дотримання умов кредитної угоди
- •55.Способи отримання кредиту
- •56.Порядок погашення банківського кредиту підприємством
- •57.Відсоток за користування позичкою, його диференціація, джерела та порядок сплати
- •58. Економічна сутність і класифікація необоротних активів
- •59.Амортизація необоротних активів та методи її нарахування
- •60.Показники стану та ефективності використання необоротних активів
23. Доходи від операційної діяльності
Підприємство як суб’єкт господарювання для здійснення господарської діяльності повинно мати відповідні обсяги основних виробничих фондів і оборотних активів, а в їх складі — грошовікошти. Вони формуються за рахунок різних джерел. Згідно із Господарським кодексом України, джерелами формування майна і коштів підприємств є:
1) грошові та матеріальні внески засновників;
2) доходи від реалізації продукції та інших видів діяльності;
3) доходи від випуску і продажу цінних паперів;
4) доходи від здачі майна в оренду;
5)надходження від роздержавлення та приватизації власності;
6) безкоштовні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; кредити банків та ін.
Основним видом доходів підприємств, одержаних у процесі їх виробничої діяльності, є дохід від продажу продукції, товарів, надання послуг та інших видів діяльності.
Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача.
Виручка від реалізації продукції — це сума грошей, що надійшла на рахунок підприємства, чи в касу за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги).
Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між виробниками, постачальниками, посередниками і покупцями.
Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає і потребам покупців, суспільному попиту.
В Україні застосовують два методи визначення моменту реалізації продукції:
- касовий метод;
- метод нарахування.
Касовийметод — надходження від продажу визначають закоштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей.
Методнарахування — надходження від продажу продукції визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату.
Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:
- кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації.
Збільшення реалізованої продукції прямо впливає на розмір виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни розміру перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року.
24. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності
Важливий напрямок фінансової діяльності підприємства за ринкової економіки - це раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток. Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку.
Підприємства отримують доходи від таких видів фінансової діяльності:
- придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;
- продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;
- цільові грошові вклади;
- валютні операції;
- пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств;
- надання позик;
-лізингові операції.
Купуючиакції, облігації інших підприємств, необхідно виходити з того, що інвестувати треба тільки надлишкові фінансові ресурси. При цьому в підприємства мають бути готівкові кошти на випадок надзвичайних обставин.
Тимчасововільнігрошовізасоби підприємства можуть вкладати на депозитні рахунки в комерційні банки під обумовлений відсоток.
Підприємство має право здавати в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання, техніку та інше) за відповідну плату або здійснювати фінансовий лізинг.
Лізинг - це форма довгострокової оренди, яка передбачає передачу права користування майном іншому суб'єкту підприємницької діяльності на платній основі і на визначений угодою строк. Об'єктомлізингу є матеріальні цінності, які входять до складу основних засобів. Суб’єктами є підприємство-постачальник, лізингова фірма (підприємство-орендодавець), орендатор.
Є два види лізингу: фінансовий та оперативний.
Фінансовийлізинг передбачає виплату постачальнику (лізинговій фірмі) вартості обладнання, яке замовлене орендатором, і передачу його в оренду. За фінансового лізингу строк оренди обладнання відповідає строку його амортизації.
Оперативнийлізинг укладається, як правило, на час, менший за амортизаційний період майна. Після закінчення договору об'єкт лізингу повертається лізингодавцеві або знову здається в оренду.
Підприємства отримують дохід від таких видів інвестиційної діяльності:
− реалізація основних засобів і об’єктів незавершеного будівництва;
− фінансові вкладення довгострокового характеру;
− бюджетні асигнування та інше цільове фінансування;
− дивіденди та відсотки за фінансовими вкладеннями;
− кредити й позики;
− безоплатні надходження;
− грошові платежі для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів;
− грошові відшкодування авансів і кредитів, наданих іншим сторонам (крім фінансових інститутів).
Отже, за ринкової економіки результати фінансово-інвестиційної діяльності є постійними джерелами грошових доходів і балансового прибутку підприємств.