28. Методи планування прибутку

Ме́тодипланува́нняприбу́тку– способи розрахунків та планування прибутку підприємства.

Методпрямогорозрахунку. Даний метод найпоширеніший на підприємствах на сьогоднішній день. Він застосовується, як правило, при невеликому асортименті продукції. Сутність його в тому, що прибуток обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукції (у відповідних цінах за винятком ПДВ і акцизів) і повною її собівартістю.

Розрахунок планового прибутку (Пп) ведеться за наступною формулою:

Пп = ВДп - Вп - ПДВп - ППп;

де:т ВДп — планова сума валового доходу; Вп — планова сума валових витрат;

ПДВп — планова сума податків, які сплачуються з доходу.

ППп — планова сума податків, які сплачуються з прибутку.

Аналітичнийметод Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їхню величину.

Величина можливого прибутку визначається за формулою:

Пможл=(Рртп*Тп)/100+∆П∆Ф

Де Рртп — рівень рентабельності товарообороту звітного n-го періоду, %

Тп — плановий товарооборот; ∆П∆Ф — прогнозні зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину.

Цей метод застосовується при великому асортименті продукції, які реалізується підприємством, а також як доповнення до прямого методу, тому що він дозволяє виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток.

Обчислення прибутку аналітичним методом включає три послідовних етапи:

1) визначення рентабельності товарообороту за звітний рік;

2) обчислення обсягу товарообороту на плановий період потім визначення прибутку на товарну продукцію виходячи з базової рентабельності;

3) облік впливу на плановий прибуток різних факторів: зниження собівартості продукції, підвищення її якості й сортності, зміна асортиментів, цін і т. д.

29. Розподіл прибутку підприємства

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи.

Першийетап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох, чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другийетап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Підприємства можуть використовувати прибуток, який залишився в їх pозпоpядженнi, на поповнення статутного капіталу, утворення та поповнення резервного капіталу, а також спрямовувати його на виплату дивідендів та iншi цiлi.

30. ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ, РОЗРАХОВАНІ НА ОСНОВІ ПРИБУТКУ

1.1 .Коефіцієнт обмеженого рівня валового прибутку

1.2.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку від основної (операційної) діяльності

1.3.Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку всієї діяльності підприємства

1.4.Коефіцієнт обмеженого рівня чистого прибутку

1.5.Коефіцієнт критичної рентабельності

31. ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ, РОЗРАХОВАНІ У ЗВ’ЯЗКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ВИРОБНИЧИХ АКТИВІВ

2.1 Коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів

2.2.Коефіцієнт віддачі на інвестований капітал

2.3.Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал

32. ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ, РОЗРАХОВАНІ НА ОСНОВІ ПОТОКІВ ГОТІВКОВИХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.Коефіцієнт рентабельності відбору

2.Коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу

3.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

4.Коефіцієнт обслуговування боргу

33. СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, ЇЇ ФУНКЦІЇ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави.

Податки - це обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юр. і фіз. осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Обов’язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових держаних фондів. Вони можуть здійснюватися у формах: податки, плата за ресурси,збір.

Податок — це обов’язковий платіж, який справляється до бюджетів усіх рівнів з юридичних та фізичних осіб у безспірному порядку.

Плата — це сума коштів, яка повертається державі за тимчасове або постійне користування ресурсами.

Збір — це платіж, який стягується в основному до державних цільових фондів та місцевих бюджетів.

Сукупність діючих у державі податків і податкових платежів складає податкову систему. Сукупність форм і методів стягнення податків являє собою системуоподаткування.

Податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулюючу.

Фіскальнафункція полягає в тому, що шляхом стягнення встановлених державою податків та платежів, утворюються державні грошові фонди, які являють собою матеріальну основу існування держави. (Фіскальна полягає у формуванні грошових доходів держави.)

Регулююча–проявляється через вплив податків на різні сторони діяльності суб’єктів господарювання(держава регулює розвиток економіки і соціально-економічні процеси в суспільстві).

Платник податку — особа (юридична чи фізична), яка зобов’язана сплачувати відповідні податки та платежі згідно із законодавством. Платник податку повинен мати джерело доходу і бути зареєстрованим у податковому органі.

Система оподаткування- це сукупність податків і зборів до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Основні принципи побудови системи оподаткування: Обов’язковість; стимулювання підпр виробничої діяльності та інвестиційної активності; Рівнозначність і пропорційність; Соціальна справедливість, Стабільність; Економічне обґрунтування; Рівномірність сплати; Недопущення проявів податкової дискримінації.

Податки і збори включають:

1. Загальнодержавні податки і збори:

•прямі податки — стягуються державою безпосередньо з доходів і майна платників податків. Об’єктом виступає доход і вартість майна;

• непрямі податки — встановлюються у формі надбавок до ціни товарів або тарифів на послуги;

• збори (податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів; плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів і надр при видобутку корисних копалин; плата за використання лісових ресурсів).

2. Місцеві податки і збори.