- •1. Предмет політичної економії та її місце в системі економічних наук. Функції
- •2. Виникнення та етапи розвитку політичної економії: основні школи та течії.
- •3. Методи політичної економії. Її закони, принципи, категорії.
- •4. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація.
- •6. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.
- •7. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку.
- •8. Виробництво та його основні чинники.
- •9. Економічні ресурси та їх обмеженість.
- •10. Проблема економічного вибору. Межа виробничих можливостей.
- •11. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система: її сутність таструктурні елементи.
- •12. Економічні відносини як елемент економічної системи. Види економічних
- •13. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності
- •14. Натуральна (традиційна) форма організації виробництва. Сутність і риси
- •15. Товарна форма організації суспільного виробництва. Проста і розвинена форми товарного виробництва.
- •16. Товар та його властивості. Вартість і ціна: альтернативні теорії.
- •17. Виникнення та розвиток грошових відносин. Суть та функції грошей.
- •18. Грошовий обіг та його закони. Сталість грошового обігу.
- •19. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Умови формування і розвитку ринку.
- •20. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і
- •5 Функцій:
- •21. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції.
- •22. Соціально – економічний зміст категорії “Капітал”. Альтернативні теорії
- •23. Трудові відносини: сутність та структура.
- •25. Сутність та економічне значення витрат виробництва. Теорії витрат
- •26. Економічні і бухгалтерські витрати та їх структура. Валові, середні та граничні
- •27. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку та чинники, що на неї
- •28. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин. Місце домогосподарства в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.
- •29. Доходи та витрати домогосподарства. Розподіл доходів.
- •33. Інфраструктура ринку та її основні елементи
- •35. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.
- •36. Капітал підприємства та його кругообіг.
- •37. Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу. Земельна рента та її
- •38. Капітал у сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •39. Позичковий капітал та позичковий процент.
- •40. Суспільне відтворення: сутність та види. Просте та розширене відтворення.
- •41. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •42. Валовий внутрішній продукт. Чистий національний продукт і національнийдохід.
- •43. Національне багатство: зміст та структура.
- •45. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи.
- •46. Зайнятість: сутність і форми. Зайнятість та відтворення сукупної робочої сили
- •47. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види і форми безробіття.
- •48. Господарський механізм, його сутність та елементи.
- •49. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування і програмування.
- •50. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави.
- •51. Економічна система сучасного капіталізму.
- •52. Соціалістична економічна система та її еволюція.
- •53. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.
- •54. Роздержавлення та приватизація у постсоціалістичних країнах.
- •55. Світове господарство: його сутність та структура. Міжнародний поділ праці іспеціалізація.
- •56. Міжнародна торгівля у системі світового господарства.
- •57. Міжнародний рух капіталу як форма міжнародних економічних відносин.
- •59. Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- •60. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем.
47. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види і форми безробіття.
Однією з найхарактерніших рис хворобливого стану економіки в різні часи та в різних країнах було й залишається безробіття, яке виникає внаслідок порушення макроекономічної рівноваги. Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена перевищенням пропозиції праці над попитом на неї. За українським законодавством безробітними визнаються громадяни, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити. Безробіття вимірюється за допомогою ряду показників: Кількість безробітних - це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. Рівень безробіття обчислюється як частка офіційно зареєстрованих безробітних в чисельності робочої сили:
Рб - рівень безробіття
Б - безробітні
Рс – робоча сила
Офіційна статистика вважає безробітними лише тих, хто активно шукає роботу. Але є категорія людей, які марно шукали роботу протягом певного часу, а потім втратили надію і перестали її шукати. Офіційно вони не вважаються безробітними, що занижує показник рівня безробіття. -І ще одна причина, яка спотворює рівень безробіття, але вже в сторону його завищення. показник тривалості безробіття, який показує, скільки в середньому безробітний залишається в такому стані. Іноді краще 5% безробіття тривалістю 3 місяці, ніж 3% тривалістю 1 рік. Питання щодо причин виникнення безробіття є одним з найбільш дискусійних в економічній науці. Існує декілька пояснень пояснень виникнення цього явища. Якщо безробіття виникло в період корінної зміни технології виробництва, то необхідно згадати про структурне пояснення та ті висновки, які з нього виходять. Якщо мова йде про вірогідні наслідки масового підвищення зарплати, то не потрібно забувати про можливий звязок між рівнем зарплати та рівнем зайнятості (класичне пояснення). Якщо ж безробіття виникло в період кризового скорочення виробництва, то в цьому випадку актуальними стають кейнсіаніські пояснення і рекомендації. Розрізняють такі види безробіття: фрикційне,структурне,циклічне. Фрикційне безробіття (від лат. frictio - тертя). Це поняття використовується стосовно працівників, які шукають роботу або чекають одержання роботи в найближчому майбутньому. В суспільстві завжди існує деяка кількість осіб, що не працюють: одні добровільно змінюють місце працевлаштування, інші вперше обирають роботу, зважуючи це важливе рішення. Структурне безробіття. Термін “структурне” вживається у значенні “складове”. З часом у технології та структурі суспільного виробництва відбуваються зміни, які, в свою чергу, видозмінюють структуру попиту на робочу силу. Попит на деякі види професій зменшується або зовсім зникає, а на деякі, в тому числі нові, збільшується. Пропозиція робочої сили повільно реагує на ці зміни, тому виникає ситуація, за якої її структура не відповідає новій структурі робочих місць, тобто безробіття.Крім того, можуть відбуватися зміни в територіальному розподілі робочої сили, в результаті чого, в окремих регіонах спостерігається її дефіцит, а в інших – багато безробітних. Структурне безробіття також є неминучим, як неминучі зміни в економіці. Головною ознакою такого безробіття є його довгостроковий характер, тому воно вважається більш гострою проблемою ринкової економіки ніж фрикційне безробіття. Циклічне безробіття. Під “циклічним” розуміють безробіття, викликане спадом виробництва та скороченням попиту на робочу силу . Коли сукупний попит на товари та послуги зменшується, зайнятість теж скорочується, а безробіття зростає. З цієї причини циклічне безробіття іноді називають безробіттям, повязаним з дефіцитом попиту або кон’юктурним, оскільки воно викликане зміною економічної кон’юктури під час кризової фази економічного циклу. Приховане безробіття існує в таких формах: надлишкова чисельність працівників, які одержують повну заробітну плату. Фактично ці люди не почувають себе безробітними. Разом з тим, від звільнення їх робота підприємства не погіршиться, а от їх утримання є важким тягарем для економіки підприємства, веде до подорожчання продукції; утримання на підприємстві осіб, що працюють на умовах неповного робочого часу, отримують відповідну неповну зарплату, бажають працювати повний час, але з причини скорочення виробництва не мають такої можливості; оформлення певній частині працівників відпусток без збереження або частковим збереженням заробітної плати. Ця форма прихованого безробіття найчастіше спричиняє вторинну зайнятість працівників, оскільки вони на невизначений час залишаються з мінімальною або і без заробітної плати. Різновидом прихованого безробіттях є часткове безробіття, що виникає в результаті зменшення попиту на продукцію підприємства і відповідне скорочення виробництва. Природний рівень безробіття – це той мінімальний його рівень, який неможливо зменшити і який відповідає поняттю повної зайнятості. Реальний обсяг національного продукту, вироблений за умови існування природного рівня безробіття, називається виробничим потенціалом економіки (потенційним ВНП). Економіка суспільства зазнає істотних економічних збитків від безробіття
