28.Хар стратегії фокусування (сф)

В основу СФ покладено ідею про те, що будь-який ринок складається з відносно відокремлених часток або сегментів. Кожний сегмент ринку ставить специфічні вимоги до продукції або послуги. Якщо фірма здатна забезпечити вир-во продукції або надання послуг, які відповідають цим вимогам та зробить це краще від конкурентів, тоді вона здатна збільшити частку своєї участі на ринку. Розробка СФ здійснюється у такій послідовністі: 1. Вибір одного або кількох сегментів ринку. При цьому організація може цілеспрямовано орієнтуватися: або на певну групу, або на специфічний географічний ринок, або на обмежену частину асортименту продукції. 2.Ідентифікація специфічних потреб, побажань та інтересів споживачів у цьому сигменті ринку. 3.Пошук кращих за конкурентів способів задоволення цих специфічних потреб споживачів. Зробити це можна: або шляхом контролю за витратами, або шляхом диференціації. Отже, в СФ існує 2 варіанти: фокус витрат та фокус диференціації, які обмежені одним або кількома вузькими сегментами ринку

СФ широко розповсюджена в бізнесі індивідуальних підприємців, які не мають достатньо ресурсів аби охопити ринок в цілому.

29.Класиф-ія, склад і хар-ка основних типів і форм планів впровадження стратегії

Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. Розрізняють такі типи планів (П) впровадж-я стратегії: тактичні П, одноразові П, П, що повтор-ся. Тактичні П- короткострокові П, які у сукупності забезпеч-ь реалізацію стратег-их П. Ціль: Систематичне впровадження організаційних стратегічних П. Мають різноманітні форми П. Одноразові П мають за ціль Визначення курсу дій, які, звичайно, не повторюються у майбутньому. Форми одноразових П: а) програми – це П, які охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються у майбутньому (програма впровадження нової продукції, розробки нової технології, створення нових виробничих потужностей); б) проекти – це П, які за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них за своєю широтою та складністю. Звичайно, проекти є часткою більш широкої програми; в) бюджети – це П, у яких здійснюється розподіл ресурсів поміж окремими видами діяльності та підрозділами організації. П, що повторюються. Ціль: Визначення курсу дій, які, звичайно, повторюються через певні проміжки часу. Форми: а) політика – це загальне керівництво для дій та прийняття рішень, яке визначає, у якому напрямку слід діяти. Політика пояснює, яким чином мають досягатися цілі, вона встановлює дороговкази, на які слід орієнтувати дії організації. Політика дозволяє уникнути короткозорих рішень; б)стандартні операційні процедури (СОП) показують, які конкретні дії має здійснити виконавець за певних обставин. Вони докладно розписують, як слід виконувати певний вид діяльності. На практиці СОП – це випробовані способи дій у тій або ін ситуації, які часто повторюються; в) правила являють собою опис змісту дій, які вимагаються від виконавця. Сутність будь-якого правила полягає у тому, що воно вказує: слід чи не слід виконувати певні дії.