- •Поняття цивільного права.
- •2 Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
- •3. Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин та його характерні риси.
- •4. Поняття, предмет, функції науки цивільного права.
- •Основні методи дослідження цивільно-правових явищ.
- •6 Поняття майнових і особистих немайнових відносин, які регулюються цивільним правом, їх особливості.
- •7.Система цп. Відмежування цп від інших суміжних галузей права.
- •8.Характеристика основних цивільно-правових систем. Напрямки і тенденції розвитку.
- •9.Джерела цп. Загальне і спеціальне цивільне законодавство.
- •10.Поняття цивільного законодавства та його система. Співвідношення цп і цивільного законодавства.
- •11. Аналогія закону і аналогія права.
- •12.Правова природа керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду і Пленуму Вищого Господарського Суду України. Судово-арбітражна практика і її роль в формуванні цивільного законодавства.
- •13 Дія цивільного законодавства в часі, просторі і стосовно кола осіб.
- •14 Імперативні і диспозитивні норми в цп.
- •15 Поняття, склад та особливості цивільного правовідношення.
- •16 Суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки в цивільному правовідношенні.
- •17 Види цивільних правовідносин. Розмежування речових і зобов’язальних правовідносин.
- •18 Суб'єкти цивільних правовідносин.
- •19 Суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки в цивільних правовідносинах.
- •20 Громадяни як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •21.Поняття цивільної правоздатності і її риси.
- •26. Місце проживання громадянина та його юридичне значення
- •28. Теорії сутності юридичної особи
- •31. Правоздатність юридичних осіб.
- •32.Способи утворення юридичних осіб.
- •33. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
- •34. Держава як суб'єкт цивільних правовідносин.
- •35. Територіальні громади як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •36. Органи юридичної особи приватного права.
- •37 Ліквідація та реорганізація підприємств.
- •38. Поняття господарського товариства. Види господарських товариств.
- •39. Установчі документи господарських товариств.
- •40 . Права та обов'язки учасників господарських товариств.
- •41.Проблеми класифікації юридичних осіб на сучасному етапі.
- •42.Індивідуалізація юридичної особи, її способи та цивільно-правове значення.
- •43Філії та представництва.
- •44.Юридична особа приватного права.
- •45Юридична особа публічного права.
- •46.Установчі документи юридичної особи приватного права.
- •47Поняття підприємницького товариства.
- •48.Залежне господарське товариство.
- •49.Поняття, зміст та особливості цивільної правосуб’єктності держави.
- •50.Способи припинення юридичної особи.
- •52 Акціонерне товариство.
- •53 Товариство з додатковою відповідальністю.
- •54 Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Повне та командитне товариство.
- •Виробничий кооператив.
- •Установа.
- •Поняття та види непідприємницьких товариств.
- •59 Особисте селянське господарство.
- •60 Фермерське господарство.
- •61. Правовий статус кооперативу
- •62,.Поняття об'єкта цивільного права
- •63 Речі як обекти
- •64. Поняття і види цінних паперів
- •66. Право на честь гідність ділову репутацію
- •68. Поняття та види правочинів
- •69. Умови дійсності правочинів
- •70.Правові наслідки визнання правочину
- •71. Недійсність окремих видів правочинів.
- •72. Воля та волевиявлення в правочинах.
- •73. Форма правочинів.
- •74. Правочини з недоліками суб’єктного складу.
- •75. Правочини з недоліками змісту.
- •76. Абсолютно недійсні правочини з моменту їх вчинення (нікчемні).
- •77. Відносно недійсні правочини (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.
- •78. Недійсність правочину вчиненого внаслідок обману, насильства, погрози зловмисної угоди представників однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких обставин
- •79. Недійсність правочину, вчиненого внаслідок помилки.
- •80. Правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •82.Види представництва.
- •83Поняття, особливості повноважень представника. Передоручення .
- •84.Поняття та значення строків у цп. Види цивільно-правових строків, їх обчислення.
- •85.Довіреність (форма, види, строк).
- •86.Поняття та значення строків у цп.
- •87.Види цивільно- правових строків, їх обчислення.
- •88.Поняття позовної давності і її значення.
- •89.Загальні і скорочені строки позовної давності
- •90.Початок перебігу строку позовної давності
- •90 Зупинення перебігу строків позовної давності.
- •Перерва перебігу строків позовної давності.
- •Поняття припікальних строків і їх відмінність від строків позовної давності.
- •Поняття непереборної сили.
- •Поняття мораторію.
- •Випадки захисту порушеного права після закінчення строків позовної давності.
- •Наслідки закінчення строків позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття власності і права власності.
- •Поняття та види речових прав, їх загальна характеристика
- •103. Характеристика похідних способів набуття права власності.
- •105.Підстави виникення права власності
- •106. Правовстановлюючі документи власника
- •107. Поняття та характерні риси права приватної власності
- •108. Право приватної власності на землю
- •109 Зміст і здійснення права приватної власності
- •110 Право власності юридичних осіб: поняття, зміст, підстави виникнення і припинення.
- •111. Право власності господарських товариств.
- •112. Право власності кооперативів.
- •113. Право державної власності.
- •114. Право комунальної власності.
- •115. Правовий режим майна державних (казенних) підприємств та установ.
- •116. Правовий режим майна комунальних підприємств.
- •117. Поняття і зміст права спільної власності.
- •118. Право спільної часткової власності.
- •119. Правовий режим майна подружжя.
- •120. Характеристика інституту права на чужі речі.
- •121 Поняття і види сервітутів
- •122 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
- •123 Право користування чужою зем-ю ділянкою для забудови.
- •124 Способи захисту пв Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
- •127 Зобов'язально-правові способи захисту права власності.
- •130 Право інтелектуальної власності (загальна характеристика).
- •134 Майнові права автора.
- •137 Особисті немайнові права автора.
- •142 Поняття цивільного зобов 'язання
- •147Загальні умови виконання зобов'язання.
- •148,149 Способи, строки та місце виконання зобов'язання.
- •150 Поняття та види забезпечення виконання зобов'язання.
- •151. Неустойка, її види та значення.
- •152. Порука.
- •153. Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •154 Поняття та забезпечувальний механізм завдатку
- •155. Застава і її види.
- •156. Заклад.
- •157. Притримання.
- •158. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності.
- •159. Види цивільно-правової відповідальності.
- •160. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
- •161. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
8.Характеристика основних цивільно-правових систем. Напрямки і тенденції розвитку.
Під поняттям цивільно-правової системи слід розуміти сукупсть держав, які мають подібні основні закономірності цивільно-правового регулювання та охорони суспільних відносин.
З огляду на це слід виділяти такі цивільно-правові системи: континентальна (романо-германська), система звичаєвого права (анг-ло-американська), мусульманська, патріархальна, північна (скандинавська), далекосхідна, індуїстська та соціалістична1.
Тенденції розвитку цивільно-правових систем
Сучасний розвиток національних цивільно-правових систем характеризується насамперед їх уніфікацією. Уніфікація здійснюється шляхом зближення та гармонізації цивільно-правових систем різних держав внаслідок запозичення відповідних правових конструкцій та згладжування принципових відмінностей між закономірностями правового регулювання і охорони суспільних відносин.
Романо-германська (континентальна) система цивільного права нині утвердилася у Франції, Німеччині, Люксембурзі, Іспанії, Італії, багатьох країнах Латинської Америки тощо. В основі цієї системи цивільного права лежить рецепція римського права та його гармонізація з урахуванням національної специфіки.
Характерними ознаками цієї правової системи є розподіл (дихотомія) права на публічне та приватне. Ще однією суттєвою специфікою континентальної системи цивільного права є її галузевий підхід та чітка ієрархія всередині системи.
Романська та германська підсистеми
У континентальній системі цивільного права з огляду на специ-іку нормативно-правового регулювання та охорони суспільних від-осин чітко виділяються дві підсистеми: романська та германська. Романська підсистема цивільного права започаткована фран-узькими вченими, результати досліджень яких дістали своє втілен-я у Цивільному кодексі Франції 1804 р. (Кодексі Наполеона). Натомість германська підсистема цивільного права започатко-;ана німецькими вченими, результати наукових досліджень яких [істали своє втілення у Німецькому цивільному уложенні (ВОВ) 896 р. Цей кодекс ґрунтувався на пандектній системі, що була >еципована з Дігестів (Пандектів) Юстиніана. її характерною ознакою було виокремлення Загальної частини — сукупності норм пра-іа, що стосувалися будь-яких інститутів цивільного права та об'єд-іували в собі загальні положення цивільного права, норми про іуб'єкти та об'єкти цивільного права, власне цивільні права, їх реа-іізацію та захист
Англо-американська система
Загальна характеристика
До країн з англо-американською системою цивільного права належать Велика Британія, СІЛА, Канада, Південно-Африканська Республіка, Австралія, Нова Зеландія, частково Індія та Ізраїль. В основу цієї системи права лежить звичаєве право як наслідок діяльності королівських судів феодальної Англії та права справедливості, що було результатом діяльності суду канцлера (суду справедливості), які в своїй сукупності і склали прецедентне право.
Джерела права
Найбільш поширеним джерелом цивільного права в англо-американській системі є судовий прецедент, тобто сукупність рішень судів вищої інстанції, що є обов'язковими для застосування нижчими судами при вирішенні аналогічних справ. При цьому вони можуть прийматись, змінюватись чи скасовуватись залежно від потреб практики.
Досить велика роль відводиться також і звичаям, які є передумовою формування нових прецедентів. Особлива увага приділяється діловому звичаю, який є основою рекомендаційних (модельних) актів, місцевому економічному звичаю, узвичаєнню та заведеному порядку взаємин.
І майже зовсім нівельоване значення нормативно-правових актів в англо-американській цивільно-правовій системі
Фізичні та юридичні особи
В англо-американській системі цивільного права також вирізня-оть фізичних та юридичних осіб.
Фізичні особи як суб'єкти правовідносин наділені правосуб'єкт-сістю яка на практиці поділяється на активну та іасивну. Під активною правосуб'єктністю розуміють здатність до :амостійного вчинення правового акта, під пасивною — здатність іути носієм прав та обов'язків. Правосуб'єктність фізичних осіб є іівною та належить їм з моменту народження і до моменту смерті. Юридичні особи поділяються на товариства та компанії (корпо-ації).
Мусульманська система
До країн з мусульманською цивільно-правовою системою належать майже всі країни Азії, які сповідують іслам (наприклад, Йорданія, Сирия, Ірак). Тому і сутність їх права зводиться до поєднання основних учень ісламу з існуючими у цих державах нормативно-правовими актами. Історично правова система цих держав формувалася під постійним впливом шаріату, що і призвело до того, що основними її «коренями» є: Коран (збірка релігійних висловів пророка Мухаммеда); Сунна (втілення боговдохновенної практики пророка, що має визначальне значення для тлумачення заповідей Корану); Іджма (думка всієї ісламської общини та юристів з будь-якого питання ісламського вчення); Кияс (принцип судження за аналогією).
Окрім цього, в країнах цієї цивільно-правової системи присутні також і нормативно-правові акти, присвячені окремим питанням, укладені на різних правових системах, які не можуть, як правило, застосовуватись без прив'язки до шаріату.
Патріархальна система
Дана система існує в більшості країн Африканського континенту, її сутність зводиться до поєднання континентальної системи права з цілою низкою норм африканського звичаєвого права. При цьому всі нормативно-правові акти пристосовані до місцевих звичаїв. Велику роль відіграють нормативно-правові акти, що приймаються главою держави.
Північна (скандинавська) система
Особливим різновидом у правовому регулюванні наділені Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Правові системи цих країн важко віднести як до англо-американської, так і до континентальної системи права, хоча вони зазнали суттєвого впливу як з одного боку, так і з іншого. Тому, характеризуючи цю систему, варто зазначити, що вона є досить вдалим поєднанням (уніфікацією) континентальної та англо-американської цивільно-правової системи, яке ґрунтується до того ж і на національних звичаях.
Далекосхідна система
До країн з далекосхідною цивільно-правовою системою відносять Китайську Народну Республіку, Японію, Корею, Індокитай, Гонконг, Індонезію, Малайзію тощо. Специфіка цієї системи полягає у постійному взаємовпливу на формування цивільно-правових норм догм конфуціанства та інших релігій. Причому саме конфуціанство, як пануюча релігія, не досить високо оцінювало право, оскільки воно не відкриває шляху до духовного самовдосконалення.