142 Поняття цивільного зобов 'язання

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав: 1)договори та інші правочини; 2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3)завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Форми зобов'язань набувають і нормальні відносини між суб'єктами цивільного права, які пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг та ін., а також відносини, що виникають внаслідок ненормальних, недозволених дій (наприклад, заподіяння шкоди, безпідставне придбання або збереження майна)

Зобов'язання можуть виникати: а) між юридичними особами; б) між юридичними та фізичними особами; в) між фізичними особами.

147Загальні умови виконання зобов'язання.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання має свої принципи: 1)принцип належного виконання зобов'язання; 2)принцип економічності виконання, який передбачає, що зобов'язання повинно бути виконано найбільш економічним для кредитора способом; 3)принцип ділової співпраці та взаємодопомоги учасників, згідно з яким кожна із сторін повинна всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею обов'язків. На підставі цього принципу боржник має право розраховувати на таке сприяння з боку кредитора, яке прямо не встановлено законом (актом цивільного законодавства) чи договором, однак без нього неможливе належне виконання зобов'язання б ржником;

— принцип реального виконання, сутність якого полягає в тому, що стягнення неустойки та збитків не позбавляє боржника від виконання зобов'язання в натурі (докладніше див. коментар до ст. ст. 552, 622 ЦК].

148,149 Способи, строки та місце виконання зобов'язання.

Виконання зобов'язання - це вчинення боржником саме тих дій, які він повинен виконати в силу договору чи закону, тобто передати річ, виконати роботу, надати послугу, відшкодувати. Строки виконання зобов'язання можуть бути визначені законом, договором або моментом витребування.

Для належного виконання зобов'язання суттєву вагу має місце виконання. Відповідно до Кодексу виконання повинне бути проведене: а) за зобов'язаннями про передачу нерухомого майна -за його місцезнаходженням; б) за зобов'язаннями про передання товару, що передбачає перевезення цього товару або, - за місцем здавання товару першому перевізникові для передання його кредиторові; в) за іншими зобов'язаннями боржника про передання товару- за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредитору на момент виникнення зобов'язання; г) за грошовими зобов'язаннями - за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання; д) в ін випадках - за місцем проживання боржника, а якщо боржник юридична особа - за її місцезнаходженням.

Спосіб виконання визначається предметом і змістом виконання. За загальним правилом, зобов'язання не може виконуватися за частинами, якщо інше не випливає з договору, закону чи звичаїв ділового обігу.