- •1. Світогляд, сутність, структура, типи.
- •2. Виникнення філософії.
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду.
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •12. Філософія і мистецтво пов’язані між собою.
- •13. Філософія і наука
- •14.Місце філософії в сучасній культурі
- •15.Основні проблеми філософування:1) проблема буття 2) проблема свідомості 3) природа і суспільство 4) проблема людини 5) проблеми пізнання 6) наука, наукове пізнання 7) Культура і цивілізація
- •17. Антична філософія сформувала основні західноєвропейські підходи до виділення людини в якості окремої і спеціальної філософської проблеми.
- •24. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •26. Основні риси філософії. Просвітництва
- •27. Німецька класична філософія , витоки, риси, проблематик
- •31.Основна проблематика та вихідні принципи марксизму
- •32.Проблема раціонального та ірраціонального в філософії xXст.
- •33.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філ.Хх ст.
- •34.Сцієнтизм та антизцієнтизм
- •35.Філософія психоаналізу:Основні представники та ідеї.
- •36.Проблема людини в філос. Хх ст.:екзистенціалізм, філос. Антропологія,персоналізм
- •37. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні
- •38. Філософія г.С.Сковороди
- •39. Філософія України другої половини XIX початку XX ст.
- •40. Філософія в Києво-Могилянській академії
- •41. Першою питанням філософії є питання про першопричини або «Що є все?»
- •43. Світ – є реальність виділена і поєднана в цілісність певним смислом. Смисл у нашому житті має практичний характер, це спосіб поєднання людини з світом.
- •47. Діалектика є досягнення
- •52. Свідомість як цілісна система
- •53. Проблема несвідомого. Яка його роль в людському бутті?
- •54.Самосвідомість: її природа і специфіка
- •55. Пізнання та його філософське призначення .Види пізнання.
- •56.Особливості чуттєвого та раціонального пізнання.
- •57.Пізнання і теорія істини.
- •64. Практика — це чуттєво-матеріальна діяльність людини спрямована на перетворення природи, соціальних умов життя специфічно людський спосіб взаємодії людини з оточуючи» середовищем.
- •66. Предметом логіки є закони і форми, прийоми і операції мислення, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.
- •67. Форми мислення є такі як: поняття, судження, умовивід.
- •69. Ознаками людського є: наявність розуму, соціальність, цілеспрямована діяльність, здатність творити символиі насамперед слова, духовність як міра якісності її людськості.
- •82. Техніка (від грецького "техне" - мистецтво, майстерність, уміння) -
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як типу духовності
- •94. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
- •95. Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії
- •97. Етика як практична філософія
13. Філософія і наука
Філософія, як було показано вище, є не лише формою суспільної свідомості, а й світоглядом, певним способом духовно-практичного освоєння світу. Взаємозв’язок філософії і науки – традиційно неоднозначна і складна проблема. Одні філософи визнають за філософією статус науки (наприклад, Арістотель, Гегель, Ортега-і-Гассет), інші це категорично заперечують (наприклад, О. Конт, так звані логічні позитивісти – Р. Карнап, М. Шлік, Л. Вітгенштейн та інші). Філософська концепція логічних позитивістів – це “послідовний емпіризм”. З точки зору цього напрямку, все доступне нам знання про зовнішній світ отримується лише завдяки емпіричним наукам. Філософія ж представляє теоретичну галузь знання, тому вона не може бути наукою. Філософія не може будуватися за природничонауковими зразками. Вона має своє “поле” дослідження, свою міру точності і свою міру доведення. Для філософії основним предметом розгляду є, як відомо, найбільш загальні проблеми буття природи, людини, суспільство, їх відношення. а відміну від природничих наук, філософія має свою специфіку. Основним предметом філософії є, як це вже було показано вище, найбільш загальні проблеми буття. Філософія – це наука про загальне. Останнє може бути пізнаним на шляху використання широких абстракцій, найбільш загальних понять, теоретичного мислення – на рівні застосування діалектики, її основоположних принципів: єдності світу, зв’язку, відображення, практики суперечності, історизму і т.д., на рівні діалектичного методу. Таким чином, сутність філософських проблем буття, які є найбільш загальними, може бути з’ясована, розкрита адекватними їй загальними методами. Таким чином, сутність філософських проблем буття, які є найбільш загальними, може бути з’ясована, розкрита адекватними їй загальними методами. Для науки (будь-якої) важливими структурними елементами є: 1) предмет дослідження; 2) закони, котрі вона відкриває; 3) понятійний (категоріальний) апарат, котрий вона використовує; 4) методи дослідження явищ і процесів дійсності. Філософія, як наука, має всі ці структурні елементи. Вона має свій предмет, свої закони розвитку, свій понятійний апарат, і свої методи, що дає їй можливість адекватно відображати об’єктивну дійсність. Спільним для філософії і науки є те, що: 1) філософія і наука є формами суспільної свідомості; 2) філософія і наука здобуті знання представляють у теоретичній формі, у формі логічних доведень своїх висновків; 3) філософія і наука є структурними елементами наукового світогляду, тобто включаються в структуру світогляду; 4) філософія і наука мають однопорядкові структурні елементи (предмет, закони, поняття (категорії), методи дослідження). Разом з тим, філософія і наука мають і відмінності: 1) у філософії понятійний апарат, закони мають на відміну від будь-якої науки всезагальний характер, тобто екстраполюються на всі сфери дійсності; 2) філософія, як відомо, є форою суспільної свідомості. Наука окрім цього виступає ще як безпосередня продуктивна сила суспільного виробництва; 3) закони і понятійний апарат філософії виконують функцію загальної методології пізнання. Закони і понятійний апарат окремої науки виконують методологічну функцію лише для цієї науки; 4) філософія дає загальну цілісну картину світу. Окрема наука досліджує лише певну сферу дійсності і тому такої цілісної картини світу дати не може; 5) філософія включається в теоретичне обґрунтування будь-якого світогляду. Наука є важливою складовою наукового світогляду.