Особливості функціонування служби контролінгу банку та її роль в мінімізації банківських ризиків

Останні тенденції розвитку банківської системи України та економіки загалом показали, що в сучасних умовах необхідно застосовувати нові, удосконалені системи управління та методології прийняття управлінських рішень. Однією з таких систем є контролінг. Банківський контролінг – це система методів управління для досягнення кінцевих цілей банку за допомогою прийняття раціональних управлінських рішень, елементами якої є аналіз, планування, контроль та інформаційне забезпечення.

Актуальність питання дослідження та аналізу служби банківського контролінгу для мінімізації ризиків полягає у тому, що розвиток систем контролінгу в Україні перебуває на початковому етапі, а також у тому, що ефективність даних систем була доведена на практиці в Європі та США.

Мета даного дослідження полягає у визначенні сутності контролінгової служби банку, характеристика її функцій, а також пошуку напрямків удосконалення її інструментів на основі використання здобутків зарубіжного досвіду щодо цього питання.

На сьогоднішній день в Україні відсутня єдина методологічна база інтегрованої системи управління ризиками. В українських банках використовуються окремі елементи ризик-менеджменту, але для забезпечення безпечної діяльності існуючих методів недостатньо. Для створення ефективної єдиної методологічної бази інтегрованої системи управління ризиками банку необхідно гармонійне поєднання в процесі управління ризиками банківського контролінгу, а також фінансового планування, процентної та валютної політики.

Для детальнішого аналізу функцій служби контролінгу в банку розглянемо основні організаційні принципи контролінгу ризиків. Відповідно до сучасних принципів проектування управлінських процесів найбільш доцільно застосувати процесний підхід для визначення організаційних засад загальнобанківської системи контролінгу ризиків.

Головним методологічним принципом процесного підходу є чітке розмежування процесу «ризик-менеджменту» та загальнобанківської системи «контролінгу ризиків». Зазвичай дані поняття вважають тотожними, що призводить до виконання ризик-підрозділами банку невластивих їм функцій поточного управління ризиками, що приводить до конфлікту інтересів з основними бізнес-підрозділами банку, які здійснюють операції управління активами та пасивами або надання послуг (функціональними підрозділами).

Загальнобанківська система контролінгу ризиків – це організаційна та інформаційно-методична система застосування процедур і способів обмеження, і нейтралізації прийнятих банком ризиків, тобто можливих збитків від помилок управління активами та пасивами функціональними підрозділами або наслідків несприятливих подій.

В управлінському процесі контролінгу ризиків беруть участь кілька підрозділів банку, які застосовують спеціалізовані методи та інструменти ідентифікації, оцінки, обмеження та контролю рівня прийнятих ризиків. Тому найважливішим аспектом побудови в банку ефективної системи контролю ризиків є організаційна інтеграція в єдину систему застосовуваних у банку окремих елементів контролю ризиків, розосереджених, як правило, за окремими функціональними підрозділами.

Таким чином, загострення конкурентної боротьби, необхідність розробки і здійснення конкурентної стратегії призвели до істотних змін у сфері банківського управління – до появи спочатку маркетингу, а потім – контролінгу. Зараз у провідних банках маркетинг і контролінг завжди діють «в єдиній зв’язці».

Викладач /В.В. Бебих/

2. Write a summary to the text.