- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Складність понятійного вираження людини
- •Проблема людського буття
5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
Структура філософських знань:
1.Онтологія – вчення про буття.
2. Антропологія – вчення про людину.
3. Аксіологія – вчення про цінності.
4.Гносеологія – вчення про пізнання.
5. Праксеологія - вчення про практику.
6. Соціологія - вчення про суспільство.
7.Естетика - вчення про прекрасне.
8. Етика - вчення про мораль.
9.Логіка - вчення про закономірності людського мислення.
Рівні організації філософських знань:
1.Філософська ідея – поєднання смислом певних понять.
2. Філософське вчення - послідовне розгортання філософських ідей.
3. Філософська школа – спорідненість між філософськими вченнями.
4. Філософська течія – спільність ідейного джерела і способу його розгортання.
5. Філософський напрямок – певна смислова єдність, яка забезпечується спільністю небагатьох принципів світорозуміння.
6. Сутність філософської проблематики.
До найважливіших проблем філософії відносяться такі:
—хто така людина і яке місце займає вона в світі?
— яка природа світу, Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він, є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил?
— в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі?
— в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?
— як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот?
— людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?
7.Виникнення філософії
Виникнення філософії – це закономірне явище в 6 столітті до н.е. в 3-х культурних центрах: Індія, Китай, Середземномор’я (Греція). Цей період називають стрижневою добою (Карл Ясперс).
Існує 2 точки зору походження філософії:
Міфогенна (походить від міфології)
Гносогенна (основа філософії – знання)
Передумови виникнення філософії:
Психологічні – подив, здивування
Соціальні – розвиток держави, демократія
Причини виникнення філософії:
Поява писемності – дає можливість нагромадити знання.
Екзотеричні знання.
Розвинута міфологія (стародавня Греція) – критика та аналіз богів.
Трагедія і лірика в стародавній Греції
Мудрість в Індії та Китаї (екзотеричні)Це таке знання, яке сприймається, як досконале і здатне впорядковувати і виправляти звичайне життя людей.
Мабуть, першою передумовою виникнення філософії слід вважати появу писемності. За всіх відмінностей у часі й формах здійснення цієї події вона завжди стверджувала певний загальнокультурний сенс. Насамперед поява писемного знаку зумовлена нагромадженням у досвіді людей надлишкового знання, збереження й трансляція якого вже до снаги традиційним формам духовного життя.
Важливою передумовою виникнення філософії стало подолання протиріччя, яке певний час було приховане в знаннях езотеричного типу. З одного боку, це були знання, й як такі вони вимагали широкої їх повідомлюваності, вільного їх поширення й вільного доступу до них. З іншого ж боку, це ще не були повною мірою наукові або філософські знання: вони існували не як самостійний витвір людського духу, а як деякий символічний вияв якоїсь вищої реальності.
Виникненню філософії значно посприяло те, що в VII - VI сторіччях до н.е. загальнокультурного значення набуває мудрість і діяльність мудреців.