- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Складність понятійного вираження людини
- •Проблема людського буття
31. Філософські погляди г.Сковороди.
Г. Сковорода - засновник класичної доби української філософії. Головні риси філософії Г. Сковороди;
філософія серця (кордоцентризм). Серце осердя душевного життя людини, її рушійна сила, що изначає шлях переображення людини. Воно - основа людського в людині, орган самопізнання'і тією илою, що проводить людину шляхом самовдосконалення;
проблема самопізнання. Самопізнання не гносеологічний, а онтологічний процес реального аближення людини до Бога, заглиблення у себе. Пізнання себе здійснюється в акті любові;
вчення про три світи і дві натури (онтологія). У своїх онтологічних поглядах Г. сковорода виходить і визнання трьох світів, кожен з яких має дві натури. Такими світами є: «макрокосм» - природа, мікрокосм» - людина, «світ символів» - духовне життя і Біблія. Ці світи мають дві натури: видиму і евидиму. Видима - світ матеріальний. Світ речей. Земля. Невидима - дух, вічність, Бог.
вчення про щастя. Шлях до щастя лежить через моральне вдосконалення людини. Це стан езалежності та душевного спокою, що досягається шляхом звільнення від тиску зовнішнього світу, одолання пристрастей, злої волі в середині людини. Це досягнення душевного миру і радості, пов Рязане почуттями вдячності, любові, дружби;
вчення про «сродну працю». Залежність людини від її природних нахилів, уподібнює життя з еатром, а людину з актором. Тому важливим є пізнання тієї ролі, яку Бог призначив людині для иконання, віднайдення тієї праці, що дасть можливість якнайкраще розкрити здібності людини і осягнути щастя.
32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
Києво-Могилянська академія була заснована у 1632 році в результаті об єднання шкіл Київського ратства і гімназії при Києво-Печерсткій лаврі. її професори значною мірою спиралися на ідейні позиції ратств та Острозького літературно-освітнього центру.
Видатними представниками академії є: С. Яворський, Прокопович, Гізель, Кононович-горбацький, Дербицький...
У діяльності Києво-Могилянської Академії виділяють два етами:
1). Від заснування Академії до кінця XII ст.. й характеризується початком розмежування філософії і золотії, поступовою переорієнтацією від богопізнання до пізнання природи і людини, усвідомлення еобхідності вивчення законів природи. Філософи більше спираються на античну спадщину, твори редставників патристики і схоластики. Ідеї діячів доби Відродження.
2). Охоплює першу половину X II ст..й характеризується зародженням типу мислення, притаманне для овочасної європейської філософії. Особливий ініерес зростає до проблем гносеології, раціоналістичної а емпіричної методології. Великого значення надається логіці, яка поділяється на природну - властиву ожній людині і мистецьку - як певний навик для розуміння інших наук, завдяки чому вдосконалюється юдський інтелект.
Значна увага приділялась розумінню універсалів де дотримується позиція поміркованого номіналізму розглядали універсали як сутності, що існували невіддільно від одиничних речей).
Головна роль діяльності першого вищого учбового закладу в Україні - становлення в українському уховному житті професійної філософії як самостійної складової культури українського народу.