- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Складність понятійного вираження людини
- •Проблема людського буття
23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
Головні риси:
-критика раціоналізму, звернення до нераціональної форми людського буття(несвідоме, воля, переживання, інтуїція)
-заперечення філософії як метафізики і створення нової онтології
-аналіз людського буття як центральної філософської проблеми
-осмислення співвідношенням між знанням і розумінням і виникнення герменевтики-вчення про розуміння
-розгляд глобальних проблем як виживання у світі
Філософські напрямки хх ст.
2 Тенденції
1.Сцієнтизм(переконання в тому що наука вирішує всі проблеми людського буття)
-Наука виступає як культурний ідеал
-Техніцизм-абсолютизація техніки
-Вчення
-Позитивізм
-Неопозитивізм
-Постпозитивізм
-Герменевтика
2.Антисцієтизм(заперечення можливостей науки забезпечити соціальний прогрес і вирішити всі проблеми)
-Людина поєднує все
-Співвідношення людини і Бога
-Вчення
-Філософія життя
-Екзистенціалізм
-Психоаналіз
-Філософська антропологія
-персоналізм
-Релігійна філософія
24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
Марксизм – це світоглядна система, яка включає в себе філософське, економічне і соціально-політичне вчення, головною ідеєю якого є боротьба робітничого класу (пролетаріату) з капіталізмом з метою побудови безкласового суспільства.
Ідейною базою марксизму постає: 1)діалектичне вчення Гегеля; 2)вчення Фейєрбаха.
Основою суспільства постає матеріальна діяльність (це виробнича діяльність і виробничі відносини).
Головною категорією постає практика, як матеріальне перетворення світу або предметно-практична діяльність.
Для марксизму характерне матеріалістичне розуміння історії:
1)Основою історії є суспільство;
2)Суспільство визначається через виробничу діяльність і виробничі процеси;
3)Центральне місце в суспільно-виробничому процесі становить питання власності на засоби виробництва, на основі яких і виникають класові відносини.
Марксизм розробляє поняття формації, як певного ступеню соціально-економічногорозвитку людства.
Формація – це конкретно історичний тип суспільства з притаманним для нього взаємовідносинами між продуктивними силами і вироб. віднос. (рабовласництво, феодалізм).
Основу формації становить спосіб виробництва.
Спосіб виробництва:
Продуктивні сили
Робоча сила
Людина з її розумовою, фізичною здатністю
Засоби виробництва
Предмети праці
Те, на що діють засоби праці
Засоби праці
Те, що діє на предмети праці
Виробничі відносини
Це відносини, які виникають між людьми в процесі виробництва
Виробничі відносини і продуктивні сили можуть перебувати у відносній гармонії, але оскільки продуктивні сили змінюються в результаті розвитку науки і техніки швидше, то між ними і між старими виробничими відносинами виникає суперечність, а розв’язанням її є революція.
Марксизм ставить питання відчуження. Проблема відчуження піднімається в праці «Економічно-філософські рукописи».